Оранта - камерный хор (Укр.)

Камерний хор Оранта Спвайте Богов нашому, спвайте Спвайте Царев нашому, спвайте Пс. 46 Протягом тисячолття в укранському середовищ складалися, сприймалися, перероблювалися певн мелод, як згодом утворили великий масив церковного спвацького мистецтва. Дяльнсть композиторв, регентв, спвакв сприяла тому, що церковний спв став першим та на клька столть диним в Укран професйним видом музичного мистецтва. Також творц церковного спву використовували народн мелод.Взамозвязок професйно творчост та народного епосу був плдним, лише видозмнювався у конкретн сторичн пероди.

Так в укранському церковному спв, як в народнй псн, мстяться вков традиц самоусвдомлення нац. Под, що сталися у ХХ столтт, перервали церковну хорову традицю. зараз ми свдками вдродження духовно-музично творчост в Укран, вдновлення традиц богослужбового спву. Цей рух вдродження пройшов по всх релгйних конфесях на Укран псля важливих полтичних подй у нашй держав. 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила незалежнсть Украни.

У цей час органи влади офцйно зарестрували утворення Укрансько Автокефально Православно Церкви.Патрархом був обраний митрополит Мстислав Скрипник. нтронзаця вдбулась 18 листопада 1990 року. А становище Укрансько Православно Церкви суперечило полтичному стану Украни, тому що вона пдпорядковувалась Московському Патрархату. 25-26 червня 1992 року в Кив вдбувся Всеукранський Православний Собор, що обднав Укранську Православну Автокефальну Церкву та частину укрансько Православно Церкви Московського Патрархату в дину Помсну Православну Церкву УПЦ Кивського Патрархату.

У 1993 роц були спроби обднання укранського православя. Але УПЦ Московського Патрархату категорично вдкидала обднання з Кивським Патрархатом. 11 червня 1993 року помер Патрарх Кивський вс Украни Мстислав Скрипник. На його мсце був обраний Володимир Романюк. У цьому ж роц вд УПЦ Кивського Патрархату вдокремився архпископ Льввський Петро Петрусь.Вн пископ Димитрй Ярема скликали Собор з свох прихильникв у мст Кив, обрали на ньому пископа Димитря Патрархом УАПЦ так Собор назвав сво церковне обднання. 14 липня 1995 року помер патрарх Володимир Романюк.

В жовтн 1995 року Помсний Собор обрав патрархом Кивським вс Украни митрополита Фларета Денисенка.Перед скликанням Собору митрополит Фларет зробив чергову спробу обднання, звернувшись до митрополита Володимира Сабодана Патрарха УПЦ Московського Патрархату та Патрарха УАПЦ Димитря Яреми. Вн закликав Покладмо край нашим чварам та розладу днаймося в дину нацональну Укранську Помсну Церкву в мя Бога Украни Його голос не був почутий вдповд не було. На сьогодншнй день стан справ вдносин мж УПЦ Кивського Патрархату, УАПЦ УПЦ Московського Патрархату залишаться без змн. Здаться, це було зовсм недавно, а насправд минуло майже десять рокв вдтод, як у Хрестовоздвиженськй церкв у Луцьку псля довго перерви було виконано лтургю укранською мовою.

Це був водночас день народження хорового колективу, народження Оранти, спваки яко уславили Волинь далеко за межами.

Створено хор з нцативи Олександра Йосиповича Головерси, викладача Луцького педагогчного училища, у 1990 роц. Його метою було створити високопрофесйного рвня колектив. Добре знаючи хормейстерв, викладачв хорового спву в музичному училищ, в училищ культури, викладачв педагогчного нституту, свох колег, нших людей, закоханих у хоровий спв, Олександр Йосипович персонально до кожного звернувся з пропозицю органзувати хор духовного спву, духовно музики.

Вн же запропонував викладачу Луцького музичного училища, випускнику Кивсько консерватор мен П. Чайковського Василю Васильовичу Мойсюку очолити цей колектив. Уперше хор прозвучав 27 вересня 1990 року пд час лтург на престольне свято церкви. З першо пам ятно лтург по ниншнй день спвають у Орант Леся Дацик, Галина Гнатюк викладач Луцького училища культури мистецтва, Василь Панасюк директор училища культури мистецтва, викладач педагогчного училища Валерй Павлйчук.В нашому колектив спва солст обласно флармон Сергй Бень. Поряд з висококвалфкованими виконавцями учасниками хору були також спваки без музично пдготовки, але з хорошими вокальними даними артисти театру, художники.

Основою створення колективу насамперед був патротичний рух, дея вдродження нацонально церкви.Але створення колективу задумувалося не тльки як учасник Богослужння, а як концертна одиниця, в репертуарнй основ яко були б духовн твори для концертного виконання. У 1990 роц ще снував Радянський Союз виконання музичного матералу як духовна музика в принцип було заборонено.

Цллю й бажанням колективу було ознайомлення широкого кола слухачв з музикою, яка була маловдома. з самого початку хор почав спвати духовн твори укранською мовою. Тому нотний матерал шукали на Укран за кордоном Канада, Польща, США. Перший регент Хрестовоздвиженсько церкви передав з Америки тексти ноти укранською мовою.Несли хористам збережене з давнх часв. Люди зберегли украномовн щедрвки колядки 1900 року видання передавали х до новоствореного колективу.

Деяк матерали вдалось знайти на мсц це лтургя волинянина М. Тележинського, видана в перод Укрансько Народно Республки, також твори, видан за окупацю Польщею Захдноукранських земель упорядниками Завтневичем та Гновим. сьогодн виконумо духовн твори М. Леонтовича, М. Вербицького, К. Стеценко, А. Веделя, Д. Бортнянського, М. Березовського. Уперше виступ хору вдбувся на концерт, присвяченому вдродженню Луцького братства мен Андря Первозданного.Виконували Молитву за Украну М. Лисенка, Херувимську 7 Д. Бортнянського, Радуйтеся праведн М. Березовського.

Першою знаменною подю колективу був конкурс церковних хорв автокефально церкви, який проходив у мст Львов у счн 1991 року. Конкурс проходив у зал Льввського унверситету мен вана Франка. Головою жур був Митрофонний прот. Володимир Ярема, нин Патрарх УАПЦ Димитрй.На конкурс хор отримав гран-пр фото. Виконали шсть творв А. Ведель Величаю тя Господи, колядка О. Нижанквського Возвеселмся разом вс нин, М. Леонтович Нехай повн будуть уста наш з лтург М. Леонтовича, К. Стеценко Хвалте м я Господн, О. Шикулн Нин вдпускаш.

Учасниками були здебльшого колективи Льввсько област, зокрема, хор церкви Петра Павла, молоджний хор вшан. У червн 1991 року вдбулося вдкриття пам ятника загиблим козакам у Берестецькй битв. Хор спвав панахиду вперше виконав гмн Ще не вмерла Украна. На цй под були присутн Патрарх УАПЦ Мстислав Скрипник Голова Верховно Ради УРСР Леонд Кравчук.Пзнше було дано багато концертв по област перед референдумом за незалежнсть Украни.

Колектив щорчно прийма участь у мських концертах, благодйних концертах для дтей сирт. Перший сольний концерт вдбувся 19 грудня 1991 року на день святого Миколая у мському будинку культури. Це стало традицйним проводити свордн звти колективу. В лютому 1992 року на запрошення укрансько громади Республки Польща хор дав деклька концертв у мстах Хелм, Красностав.Там же спвали лтургю в диному православному монастир в Польщ Яблучинському.

В тому ж роц хор виступав у звт творчих колективв Волин в мст Кив. На концерт виконали твори Я. Яциневича Богородице Дво та К. Стеценка Благослови душе моя Господа. На час утворення колективу в хор було 16 учасникв, а в 1992 роц кльксть спвакв збльшилась до 24 осб. Знаменною подю для хору в 1993 роц була участь в нтронзац Патрарха Володимира Романюка.Спвали всенчну в кафедральному Володимирському собор, а на наступний день Лтургю в собор свято Соф мста Кива. Це була рдксна можливсть вдчути атмосферу святост, глибину нашо стор культури, вдчути дух нацонально святин.

Адже в цьому храм, на жаль, не проводяться богослужння. Ми гордились, що саме наш колектив був запрошений на таку важливу велику подю для нашо крани, нашо Церкви. У цьому ж роц за концертно-просвтницьку дяльнсть колектив був удостоний звання Лауреата обласно лтературно-мистецько прем мен Агатангела Кримського.До цього часу хор мав назву Архрейський хор Свято-Троцького кафедрального собору мста Луцька, а у зв язку з концертною дяльнстю, введенням у репертуар свтських творв виникла потреба у назв короткй об мно змстовнй.

Пропозицй було багато Доброслав, Нащадки Володимира, Вдродження. Зупинились на назв Оранта. Дослвно з грецько мови перекладаться та, що молиться. Оранта як збереження духовност, наших культурних надбань.Тому ця назва пдходила якнайкраще, бо виконувались хором твори невдом чи маловдом, у свй час заборонен, стрлецьк псн. У 1994 роц в мст Луцьку проходив Другий мжнародний конкурс хорових колективв мен Лес Укранки.

В умовах конкурсу було виконання твору волинського композитора Вктора Герасимчука на слова Лес Укранки Вечрня година, нший твр на слова Лес Укранки хор Оранта виконав твр . Шамо Якби мен дстати струн живих, духовний твр М. Львов Вечер тво тайно, четвертий твр виконувався за бажанням укранська народна псня в обробц . Козака Човен хитаться.На конкурс хор зайняв перше мсце, але колектив вважав виступ не дуже вдалим, бо об ктивно й справедливо кращим колективом конкурсу був хор Галицьк передзвони мсто вано-Франквськ.

Вони отримали гран-пр. Це стало поштовхом для перегляду свого вдношення до справи кервника спвакв. Вдбулася яксна змна, прийшли молод виконавц. Диригент переглянув свою методику розспвування, звернувши основну увагу на розспвки, як впливають на чистоту нтонац, стрй тембральний ансамбль. Колектив зрозумв, що без дисциплни, професйного вдношення до справи неможлив рст висок результати.У грудн 1995 року в рамках фестивалю слов янсько культури в мст Гданську, Слупську Вейхоров Польща вдбулися зустрч концерти Оранти перед укранською даспорою нащадки висланих укранцв пд час сумнозвсно операц Всла 1945-1946 рокв. Особливо запам ятались концерти в Гданськй ратуш в одному з найбльших у Польщ Гданському кафедральному Марацькому костел.

В лютому 1996 року в мст Луцьку вдбувся мжнародний конкурс мен Лес Укранки.В конкурс приймали участь студентський хор унверситету мистецтв мста Кива кервник Д. Радик, професор, заслужений дяч мистецтв Украни, хор Галицьк передзвони мсто вано-Франквськ кервник В. Савчук, капела Галичина мсто Тернопль кервник заслужений працвник культури Украни . Левенець, хор Слов яни Латвя кервник лга Бунтика, хор Фермата мсто Люблн Польща, капела укранського культурного центру в мст Москва, чоловчий хор мсто Баранович Блорусь, хор з мста Теребовля Тернопльсько област кервник О. Олйник.

Оранта виконала твр сучасного волинського композитора В. Тиможинського Моя одинокая зрка на слова Лес Укранки, рздвяний концерт Д. Бортнянського Слава на неб Богу, твр М. Лисенка Камо пойду, укранську народну псню в обробц Кошиця На вулиц скрипка гра конкурсний твр В. Герасимчука на слова Лес Укранки Вечрня година.

Оранта завоювала гран-пр. Але свята й радост на цьому конкурс не вдчув нхто з присутнх.Тльки глибокий жаль, скорботу, вдчуття велико втрати пд час конкурсу вд нфаркту раптово помер Голова жур конкурсу, професор Нацонально музично академ мен П. Чайковського мста Кива, хормейстер дитячого музичного театру мста Кива, народний артист Украни Кричко Восени 1996 року хор Оранта був запрошений з виступами в мсто Хелм Польща у зв язку з святкуванням 120- рчниц з дня народження Першого президента Украни Михайла Грушевського.

У 1997 роц з 28 серпня по 4 вересня в спан вдбувся нтернацональний фестиваль хорово музики Caja Salamanca y Soria. На ньому були присутн колективи з дев яти кран свту Аргентини, Бельг, Камеруну, Мексики, Румун, Рос, Уругваю, Пуерто Рко, Украни.

Ми отримали багато примних вражень вд сонячно спан, давали багато концертв у рзних мстах пвнчно спан. Захоплююч екскурс по старовинних куточках крани, побували на нацональному традицйному свят спанськй корид. Загальний фнальний концерт вдбувся в мст Саламанка на величезнй площ, заповненй глядачами. Публка дуже тепло зустрчала колективи всх кран-учасникв. Але з гордстю хочу вдмтити, що особливо всм сподобались виступи колективу з Мексики та нашого хору Оранта.Репертуар поповнився творами сучасних укранських композиторв В. Зубицького, О. Некрасова, Л. Дичко, бльше з явилось творв свтсько музики, оброблених народних псень О. Яковчука.

Спогади про цю поздку викликають яскрав примн спомини. З 26 по 31 травня 1998 року в мст Хайновц Польща проводився щорчний Мжнародний фестиваль церковно музики. Учасники конкурсували в п яти рзних номнацях. Хор Оранта здобув першу нагороду в категор хорв парафяльних.Жур було в такому склад професор Варшавсько консерватор, композитор голова жур Ромуальд Твардовський, Дмитро Дмтров, О. Нкфор, професор Вктор Роудо, жи Шурбак жи Завза. В конкурс приймали участь близько тридцяти колективв з гипту, Нмеччини, Грец, Рос, Болгар, Блорус, кран Прибалтики, багато колективв з Польщ, королвський хор з Македон деклька хорв з Украни.

В категор хорв парафяльних прижджих першу нагороду отримав хор з церкви святого Миколая з Бло Веж Польща, в категор хорв парафяльних мсцевих першу нагороду отримав молоджний хор собору Свято Трйц з Хайновц Польща, в категор аматорських свтських хорв першу нагороду здобув жночий хор Ранца з мста Мнськ Блорусь студентський камерний хор Свточ з мста Нжин Украна, в категор свтських професйних хорв першу нагороду отримав хор з мста Москва Рося мен Свшнкова.

Разом з ншими учасниками хор Оранта виступив на заключному гала-концерт в Блостоц. Виступ Оранти вдзначив голова жур професор Ромуальд Твардовський.Вдтод репертуар хору поповнився його творами. А нашою конкурсною програмою були так твори О. Архангельський Внуши Боже молитву мою, Фатв Милсть миру, С. Дегтярьов Сей день, О. Архангельський Нащо ти вдкинув си, М. Вербицький Хвалте господа з небес.

В серпн 13-14 числа 1999 року в мст Кив вдбувся творчий звт художнх колективв, окремих виконавцв Волинсько област. Хор Оранта також прийняв участь у концерт. Виконували два твори С. Дегтярьов Сей день та кантату Ой у Луцьку, славнм мст В. Тиможинського.У вересн 1999 року камерний хор Оранта був запрошений на мжнародний конкурс хорових колективв, який проходив у мст Фвзано таля. Ця поздка залишила в наших душах незабутн яскрав враження. Прекрасн виступи колективв з Болгар, Словен, Польщ, тал, Блорус, Рос. В умовах конкурсу було виконання григорянського хоралу мелод чоловчим складом хору Оранта було виконано знаменитий розспв Валаамського монастиря, твр Х столття ми виконали партесний концерт невдомого автора динородний сине, твр Х столття виконали хоровий концерт Д. Бортнянського Тебе Бога хвалим твр ХХ столття Р. Твардовський Алилуя.

Виступ нашого колективу жур оцнило як найкращий, ми отримали першу нагороду.

На початку березня 2000 року в мст Луцьку пройшов фестиваль духовно музики всх релгйних конфесй Волин пд назвою З менем диним на устах, присвячений 2000-лттю Рздва Христового.Наш Архрейський хор Свято-Троцького кафедрального собору виконав так твори О. Архангельський Внуши Боже молитву мою, М. Львов Вечер тво тайно, Д. Бортнянський Тебе Бога хвалим концерт 24. Виступи всх колективв були вдзначен дипломами фестивалю.

Концертна дяльнсть колективу дуже рзномантною. Хор бере участь у мських концертах до державних свят, знаменних дат, релгйних подй концерти до рздвяних свят, пасхальн концерти, до Дня Злуки 22 счня, святкування рчниц дня народження Лес Укранки, Тараса Григоровича Шевченка, до Дня Матер травень. Щороку виступамо на фестивалях Берегиня, Полське лто з фольклором, мамо виступи у концертах, присвячених Дню незалежност, Дню конституц, Дню музики.Наш хор неодноразово допомагав випускникам диригентського факультету ВДМ мен Лисенка здавати державн спити у 1991 роц Тамар Солодкй, у 1997 роц нн Смолярчук, у 2000 роц нн Тузовй.

Я думаю, що в житт кожно людини, кожно особистост, або будь-якого колективу злети падння. Злетам переду клоптлива й, нод, довготривала праця.На мй погляд, в нашому колектив снують недолки, на яких хочу зупинитись по можливост висвтлити х. Склад спвакв рзномантний за своми вокальними даними, за розумнням звукоутворення, власне рзницею вокально школи.

Тим бльше, що в хор спвають музиканти-нструменталсти духовики, баянсти. Звдси основна проблема вдчуття позиц звуку. Наприклад, в парт тенорв часто близьке, плоске звучання, в альтв, навпаки, глибоке, задавлене. В парт сопрано не завжди легке свтле звучання, часто драматизоване. Для басв характерне рихле звучання, нема збраного, сконцентрованого в точц звуку. Оформлення голосно не завжди однордне.Це вплива на тембральний ансамбль, на однотоннсть звучання партй. Але одна справа чути нтонацйну висоту звуку, а нша умти нтонацйно високо вдтворити цей звук. Вн може по-рзному нтонуватись в залежност вд тональних змн, вд руху мелод вгору чи вниз. Це вимага вд хориств теоретичних знань, вмння аналзувати звук як степнь то чи ншо тональност наприклад, виконання датончного хроматичного пвтону, яке вимага рзного нтонування вдчуття однаково позиц звуку.

Щоб набути цих навичок, ми в розспвках використовумо хроматичн гами вгору вниз, ходи малих великих нтервалв вгору вниз, змни ладу, розспвування голосних з рзними динамчними вдтнками.

Змна текстурних умов, змна регстрв вдчутно вплива на вокальну позицю на стрй хору, це все йде вд невмння спвати в однй вокальнй позиц, грамотно оформляти голосну. Вдносно штрихв, треба зауважити, в хор краще виходить штрих non legato, важче legato. Напевно, тому, що м яка атака складншим видом, звдси якась неорганзовансть у початку звучання. Не дста хору хоральност звуку.Яксть звукова втрача легксть вд тембрального перенасичення вд неекономност дихання.

Це нколи призводить до форсованого, нав язливого звуку. Цннсть хору в безперервност звучання ланцюгове дихання цьому основою, але нод в парт скорочуться остання доля такту вступ псля дихання бува необережний, занадто активний. Не вс спваки володють затриманим диханням, це вплива на опору, вд цього залежить правильна атака звуку. Не завжди ми дотримумось заданого у твор темпу повльн темпи дещо прискорюються.Можливо це залежить вд характеру кервника, вд бажання утримати стрй хору, надати твору бльшого емоцйного розвитку.

Але це не шкодить розкриттю музичних образв. Великим недолком невмння користуватись динамчною шкалою. Звучання часто напружене, форсоване, в динамц f. Проблемою довге diminvendo. Вдразу прослдковуться взамозв язок динамки темпу при флровц звуку темп сповльнються, в швидших темпах звучання в динамц p важке, перебльшене, хоча вдчуваться саме внутршн емоцйне напруження.Кервник постйно вимага спокйного, наповненого кантиленного звучання при малй динамц р, рр. На мою думку, не слд зловживати такими засобами як сферцандо субто, це не завжди створю вдповдний до образу ефект.

Слд бльше в процес роботи звертати увагу на дикцю. В хор не завжди вона чткою, ясною зрозумлою, особливо в таких випадках, коли збг деклькох приголосних.Наприклад твр Г. звкова Хотел слезами омити, в другй частин в текст постйно повторються слово льстит в швидкому темп. Збг цих приголосних у вимов при виконанн твору вимага бльшого опрацювання.

Деклька слв хочу сказати про складання репертуару, який в нашому колектив. Пдбр репертуару можна роздлити по деклькох пунктах виробнича необхднсть. Ми церковний архрейський хор, який спва Всенчну Лтургю, коли править архипископ Луцький Волинський Якв, спва служби на релгйн свята.На Лтург обов язковим виконання антифонв композитори К. Стеценко, М. Леонтович полтов-ванов, Львовський, херувимсько композитори А. Ведель, Д. Бортнянський, Сарт, Жданов, Ломакн, М. Леонтович, Милсть миру композитори М. Вербицький, О. Архангельський, Фатв, Д. Бортнянський, Жданов.

Тому постйно потрбно виконувати нов твори, нших композиторв, або нш номери з циклв твори, як маловдом емоцйнонасичен контрасн склад колективу малий, тому майже не виконумо твори з divizi для великого складу твори сучасних авторв, як розширюють наше поняття про хоров можливост Л. Дичко Колядки, В. Зубицький Дримба, За нашим стодолом, О. Яковчук Щедрвка, Станкович Заключна купала, О. Некрасов Занадився журавель та обробки народних псень Перепеличенька, Ой, ти дубе, Веслля мухи, П. Свст У нашм ра, В. Тиможинський Хоров прелюд, Моя одинокая зрка, Ой у Луцьку, Достойно , Щедрвки, В. Герасимчук Вечрня година, кантата Обелски колоски, Р. Твардовський Алилуя, Осанна, Хвалте м я Господн.

Духовна музика, виконання, спв це справд особливий спв, особлива мелодика, мистецтво наче вд Бога, що народилося в душ композитора, перелилося в душ хориств, щоб невидимими струнами з днатися з серцями слухачв.

Саме церковне спвацьке мистецтво несе тльки добро, красу, допомага людин пднятися над буднями, освятити свою душу неземною чистотою.