Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" (укр)

ПЕРЕЛІК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З КУРСУ МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ 1 Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі. 2 Класичні теорії міжнародної торгівлі, їх роль у формуванні торгових політик провідних країн світу. 3 Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна. 4 Порівняльна характеристика неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку міжнародної торгівлі. 5 Стандартна модель зовнішньої торгівлі. Концепція відкритої економіки . 6 Альтернативні теорії міжнародної торгівлі. Теорія конкурентних переваг М. Портера. 7 Ретроспективний аналіз розвитку міжнародної торгівлі. 8 Характеристика і специфічні риси сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі, основні фактори зростання її обсягів. 9 Географічна структура світової торгівлі - ретроспективний аналіз і сучасні тенденції розвитку. 10 Вимірювачі інтенсивності і динаміки міжнародної торгівлі. 11 Система обємних та результуючих показників міжнародного товарного обміну. 12 Сучасна структура МТ і її основні зрушення. 13 Міжнародні торгові режими та їх порівняльна характеристика. 14 Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі. 15 Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод. 16 Типізація торгівлі на умовах кооперації. 17 Тенденції та динаміка торгівлі сировинними товарами. 18 Сировинні кризи та шляхи їх подолання. 19 Політика ОПЕК на світовому нафтовому ринку. 20 Міжнародні товарні угоди в системі регулювання світової економіки. 21 Умови картельного регулювання цін на міжнародних ринках сировини. 22 Організаційні форми технічного обслуговування торгівлі комплектним обладнанням. 23 Особливості і характерні риси торгівлі готовою продукцією. 24 Поняття і види ноу-хау . 25 Передумови і сутністна характеристика торгівлі продукцією у розібраному вигляді. 26 Основні форми угод торгівлі комплектним обладнанням. 27 Загальна характеристика сучасного стану і перспектив розвитку міжнародного технологічного обміну. 28 Види і характеристика сучасних інжинірингових послуг. 29 Сучасна практика торгівлі ноу-хау . 30 Порівняльна характеристика основних форм розрахунків за ліцензії. 31 Передумови, динаміка розвитку ліцензійної торгівлі, класифікаційні підходи до ринку ліцензійних послуг. 32 Нові види послуг на світових ринках. 33 Поняття методу міжнародної торгівлі. 34 Загальні передумови, специфіка і вигідність торгівлі напряму. 35 Диверсифікаційне поле посередницьких послуг. 36 Сутність і характеристика посередницьких операцій. 37 Агентські угоди - зміст, переваги та повноваження сторін. 38 Порівняння та динаміка розвитку брокерських та агентських операцій. 39 Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод. 40 Договори комісії та обовязки дель-кредере комісіонера. 41 Операції з перепродажу та їх характеристика. 42 Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм. 43 Характеристика типів винагороди торгівельних посередників. 44 Комісійні торгові фірми - видова структура та зміст операцій. 45 Торгові посередницькі фірми - загальна характеристика і динаміка розвитку. 46 Міжнародна аукціонна торгівля центри, етапи та динаміка. 47 Класифікація і умови проведення міжнародних торгів. 48 Специфіка та характерні риси світових товарних бірж. 49 Операційне поле сучасної світової біржової торгівлі. 50 Біржові і аукціонні торгові центри. 51 Основні етапи проведення міжнародних торгів. 52 Участь України у міжнародних тендерах. 53 Сутністна характеристика і види міжнародної транзитної торгівлі. 54 Міжнародні виставки ярмарки - типологія та етапи підготовки до їх проведення. 55 Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи. 56 Досвід організації і видова структура виставок ярмарок в Україні. 57 Механізм та напрями регулювання міжнародних торгових відносин. 58 Роль держави як регулятора зовнішньоекономічних звязків. 59 Основні типи та принципи зовнішньоекономічної політики держави. 60 Рівні регулювання міжнародної торгівлі. 61 Головні інструменти торгової політики держави. 62 Загальна порівняльна характеристика адміністративних та економічних методів регулювання міжнародних торгівельних відносин. 63 Загальна структура і функції митного тарифу. 64 Види та роль митних податей. 65 Види та роль митних податей. 66 Методичні засади визначення країни походження товару. 67 Головні завдання та типізація митних податків. 68 Сутнісна характеристика внутрішнього або національного оподаткування імпортних товарів. 69 Кількісні обмеження та їх структура. 70 Видова структура ліцензій. 71 Міжнародне квотування товарних потоків. 72 Порівняльна характеристика квот та контингентів. 73 Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція. 74 Світова практика застосування технічних барєрів у міжнародній торгівлі. 75 Міжнародне адміністрування торгівлі - його основні типи та завдання. 76 Доцільність, економічна функція екстреного правового регулювання. 77 Порівняння ефективності застосування ембарго та економічної блокади. 78 Світова практика антидемпінгового розслідування. 79 Види і причини демпінгу. 80 Економічна основа і наслідки застосування демпінгу. 81 Етапність проведення антидемпінгового розслідування. 82 Практика застосування антидемпінгових заходів проти українських товарів. 83 Фінансові методи зовнішньоторговельної політики. 84 Види та функції субсидій у зовнішній торгівлі. 85 Експортне кредитування та практика його застосування в світі. 86 Загальна характеристика внутрішньо фінансових та грошово-кредитних заходів стимулювання міжнародної торгівлі. 87 Зміст та економічна доцільність валютного регулювання зовнішньоторговельних відносин. 88 Організаційно-технічне сприяння експортному виробництву - основні методи та їх характеристики. 89 Практика міжнародного регулювання торговельних відносин. 90 Система ГАТТ СОТ - основні етапи формування та принципові завдання доцільності. 91 Основні етапи приєднання країни до структури СОТ. 92 Сучасний стан відносин України - СОТ та перспективи її повноправного членства. 93 Аналіз ефективності функціонування ГАТТ ВТО. 94 Міжнародні неурядові організації регулювання торговельних відносин. 95 Сучасна товарна структура зовнішньої торгівлі України. Вопросы в алфавитном порядке Агентські угоди - зміст, переваги та повноваження сторін. 37 Альтернативні теорії МТ. Теорія конкурентних переваг М. Портера. 6 Аналіз ефективності функціонування ГАТТ ВТО. 93 Біржові і аукціонні торгові центри. 50 Види і причини демпінгу. 79 Види і характеристика сучасних інжинірингових послуг. 28 Види та роль митних податей. 64 Види та роль митних податей. 65 Види та функції субсидій у зовн торгівлі. 84 Видова структура ліцензій. 70 Вимірювачі інтенсивності і динаміки міжнародної торгівлі. 10 Географічна структура світової торгівлі - ретроспективний аналіз і сучасні тенденції розвитку. 9 Головні завдання та типізація митн податків. 67 Головні інструменти торг політики держави. 61 Диверсифікаційне поле посередницьк послуг. 35 Добровільні експортні обмеження та їх економічна функція. 73 Договори комісії та обовязки дель-кредере комісіонера. 40 Досвід організації і видова структура виставок ярмарок в Україні. 56 Доцільність, економічна функція екстреного правового регулювання.76 Економічна основа і наслідки застосування демпінгу. 80 Експортне кредитування та практика його застосування в світі. 85 Етапність проведення антидемпінгового розслідування. 81 Заг хар-ка суч стану і перспектив розвитку міжнародного технологічного обміну. 27 Загальна порівняльна хар-ка адмініністративних та еконмічних методів регулюванння міжнародних торгівельних відносин. 62 Загальна структура і функції митного тарифу. 63 Загальна хар-ка вн. фін. та гр-кред. заходів стим-ня міжнародної торгівлі. 86 Загальні передумови, специфіка і вигідність торгівлі напряму. 34 Зміст та економ доцільність вал регулювання зовнішньоторгівельних відносин. 87 Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна. 3 Кількісні обмеження та їх структура. 69 Класифікація і умови проведення міжнародних торгів. 47 Класичні теорії МТ, їх роль у форм-ні торгових політик провідних країн світу. 2 Комісійні торгові фірми - видова структура та зміст операцій. 44 Методичні засади визначення країни походження товару. 66 Механізм та напрями регулювання міжнародних торгових відносин.57 Міжнародна аукціонна торгівля центри, етапи та динаміка. 46 Міжнародне адміністрування торгівлі - його основні типи та завдання. 75 Міжнародне квотування товарних потоків. 71 Міжнародні неурядові організації регулювання торговельних відносин. 94 Міжнародні товарні угоди в системі регулювання світової економіки. 20 Міжнародні торгові режими та їх порівняльна характеристика. 13 Міжнароднін виставки ярмарки - типологія та етапи підготовки до їх проведення. 54 Нові види послуг на світових ринках. 32 Операції з перепродажу та їх характеристика. 41 Операційне поле сучасної світової біржової торгівлі. 49 Орг техн. сприяння експ. виробництву - основні методи та їх характеристики. 88 Організаційні форми технічного обслуг-ня торгівлі комплектним обладнанням. 22 Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм. 42 Основні етапи приєднання країни до структури СОТ. 91 Основні етапи проведення міжн торгів. 51 Основні типи і переумови застосування консигнаційних угод. 39 Основні типи та принципи зовнек політики держави. 59 Основні форми угод торгівлі комплектним обладнанням. 26 Особливості і характерні риси торгівлі готовою продукцією. 23 Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі. 14 Передумови і сутністна хар-ка торгівлі продукцією у розібраному вигляді. 25 Передумови, динамікака розвитку ліцензійної торгівлі, класифікаційн підходи до ринку ліцензійних послуг. 31 Перспективи підвищення конкурспр нац експорту. 96 Політика ОПЕК на св нафтовому ринку. 19 Поняття і види ноу-хау . 24 Поняття методу міжнародної торгівлі. 33 Порівняльна характеристика квот та контингентів. 72 Порівняльна характеристика основних форм розрахунків за ліцензії. 30 Порівняльна хар-ка неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку МТ. 4 Порівняння ефективності застосування ембарго та економічної блокади. 77 Порівняння та динаміка розвитку брокерських та агентських операцій. 38 Практика застосування антидемпінгових заходів проти українських товарів. 82 Практика міжнародного регулювання торговельних відносин. 89 Ретроспективний аналіз розвитку міжнародної торгівлі. 7 Рівні регулювання міжнародної торгівлі. 60 Роль держави як регулятора зовнішньоекономічних звязків. 58 Світова практика антидемпінгового розслідування. 78 Світова практика застосування технічних барєрів у міжнародній торгівлі. 74 Сировинні кризи та шляхи їх подолання. 18 Система ГАТТ СОТ - основні етапи формування та принципові завдання доцільності. 90 Система обємних та результуючих показників міжнародного товарного обміну. 11 Специфіка та характерні риси світових товарних бірж. 48 Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод. 15 Стандартна модель зовнішньої торгівлі. Концепція відкритої економіки . 5 Сутнісна хар-ка вн. або нац. оподаткування імпортних товарів. 68 Сутністна характеристика і види міжнародної транзитної торгівлі. 53 Сутність і характеристика посередницьких операцій. 36 Сучасна практика торгівлі ноу-хау . 29 Сучасна структура МТ і її основні зрушення. 12 Сучасна товарна структура зовнішньої торгівлі України. 95 Сучасний стан відносин України - СОТ та перспективи її повноправного членства. 92 Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи. 55 Тенденції та динаміка торгівлі сировинними товарами. 17 Типізація торгівлі на умовах кооперації. 16 Торгові посередницькі фірми - загальна характеристика і динаміка розвитку. 45 Умови картельного регулювання цін на міжнародних ринках сировини. 21 Участь України у міжнародних тендерах. 52 Фінансові методи зовнішньоторговельної політики. 83 Характеристика базових теоретичних підходів до визначення міжнародної торгівлі. 1 Характеристика типів винагороди торгівельних посередників. 43 Хар-ка і специфічні риси сучасного етапу розвитку МТ, основні фактори зростання її обсягів. 8 1.Характеристика базовых теоретических подходов к определению международной торговли.

Существует 2-а подхода к определению международной торговли опирационный и общественно-економический.

Исходя из О подхода, МТ-совокупность форм и методов, охватывает всех суб-в МЕО, отношения между которыми регулируется международными комерческими контрактами и соглашениями. Цель импортеров- удовлетворение потребности в ресурсах.

Цель експортеров- реализация комерческого интереса.

Исходя из О-Е подхода, МТ-совокупность отношений, которые складываются в процессе и по поводу обмена товарами и услугами между странами охватывает лишь гос-во и международные организации в качестве суб-в МЕО, отношения между которыми регулируются внешне-економическими и внешнеторговыми отношениями. Основная цель учасников- в достижении гормонизации ек-ой пол-ки страны. 2.Класичні теорії міжнародної торгівлі КТТ , іх роль у формуванні торгових політик провідних країн світу. КТТ включають в себе такі теорії теорію абсолютних переваг та теорію порівняльних переваг.

В період переходу провідних країн до крупного машинного виробництва Адам Сміт поставив питання про раціональну міжнородну торгівлю. Влітературі його підхід отримав назву принципу абсолютних переваг.

У відповідності до теорії абсолютних переваг міжн. торгівля є вигодною в тому випадку, якщо 2 країни торгують такими товарами, які кожна з них виробляє з меншими витратами, ніж країна-партнер.

Країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами у вир-ві яких вони мають абс-ну перевагу , і імпортують ті товари, які виробляються інш. країнами з меншими витратами у вир-ві яких перевага належить їхнім торг. партнерам . Оскільки праця є єдиним фактором вир-ва, умова абс-ної переваги у витратах означає лише, що одній країні потрібно менше часу на вир-во одиниці товару, ніж інш. країні. Перевага теорії вона заснована на трудовій теорії вартості і показує явні переваги розподілу праці вже не тільки на нац-ному, а й на міжн. рівні. Недолік теорії для пояснення міжн. торговлі теорія не відповідає на питання, чому торгують між собою країни навіть при відсутності абсолютної переваги в вир-ві тих чи інш. товарів. Альтернативна ціна являє собою робочий час, необхідний для вир-ва одного товару, виражений через роб. час, необхідний для вир-ва інш. товару.

Згідно теорії порівняльних переваг, розробленої Д. Рікардо, країни спеціалізуються на вир-ві тих товарів, альтернативна ціна яких нижча, тобто які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з інш. країнами. В цьому випадку торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того, чи є вир-во в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій. Ціна імпортного товару визначається через ціну товару, який потрібно експортувати, щоб оплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визнач-ся внутр. попитом на товари в кожній із країн, що торгують.

В рез-ті торгівлі на основі відносних переваг кожна країна отримує позит. ек. ефект, який наз-ся виграшем від торгівлі. Теорія порівняльних переваг справедлива по відношенню до будь-якої к-сті товарів і будь-якій к-сті країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї держави.

В цьому випадку спец-ція країн на окремих товарах залежить від співвідношення рівнів існуючих в кожній з них зарплат.

Осн. переваги теорії ця теорія вперше описала баланс сукупного попиту і сукупної пропозиції ясно довела існування виграшу від торгівлі для всіх країн, що беруть в ній участь.

Велике значення цієї теорії в наш час полягає в тому, що вона дозволяє будувати зовнішньоек. політику на науковому фундаменті. Обмеженість цієї теорії полягає в тих допущеннях, на яких вона будується. Теорія не враховує трансп. витрат ігнорує вплив зовн. торговлі на розподіл доходів в середині країни, будь-які коливання ціні з п, інфляцію і міжн. рух к-лу виходить із існування тільки одного фактора вир-ва праці і не приймає до уваги інші важливі передумови міжн. торгівлі виходить із передумови повної зайн-сті не дозволяє пояснити торгівлю між приблизно однаковими країнами, жодна з яких не має порівняльної переваги перед іншою. 3. Значущість та концептуальні засади теорії Хекшера-Оліна. Модель Хельшера-Оліна-Самуельсона наз-ся базовою теорією факторонаділеності. Ця теорія пояснює експортну спеціалізацію країни інтенсивним використанням надлишкових ф-рів вир-ва. Фокторонаділеність - показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами вир-ва. Теорія спирається на наступні припущення урівноваженість по країнах 2 країни , по факторах труд і капітал , по товарах 2 товари однаковість технологій у двох країнах постійний ефект масштабів вир-ва різна фактороінтенсивність товарів один товар - трудоємкий, інший - капіталоємкий . Фактороінтенсивність-показник, який визначає відносні витрати факторів вир-ва на створення певного товару. неповна спеціалізація внутр. мобільність і зовн. немобільність схожість смаків у 2-х країнах вільна торгівля відсутність затрат на транспортування товарів. Ця теорія базується на 4-х осн. теоремах 1. Теорема Хекшера-Оліна кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для вир-ва яких вона володіє має надлишкові фактори вир-ва, а імпортує ті товари, для вир-ва яких вона відчуває відносну недостачу факторів вир-ва. 2. Теорема Самуельсона вільна торгівля, урівнюючи факторні винагороди між країнами, заміняє зовн. мобільність ф-рів вир-ва. 3. Теорема Столпера-Самуельсона зростання відносних цін товарів веде до винагороди того ф-ра, який ефективно використовується у вир-ві товару і скорочує реальні винагороди іншого ф-ру. 4. Теорема Рибчинського розширення забезпеченості одним ф-ром вир-ва збільшує випуск товарів, який використовує цей фактор, і скорочує випуск іншого товару.

Теорема Хекшера-Оліна-Самуельсона має вигляд міжн. торгівля призводить до вирівнювання абс-них і відносних цін на гомогенні фактори вир-ва в країнах, що торгують.

Ця теорема ще називається теоремою вирівнювання цін на ф-ри вир-ва. Теоія Хекшера-Оліна домінувала і була майже безальтернативною до 50-х рр до появи так званого Парадоксу Леонтьєва . В 1947 р Василь Леонтьєв перевіряв той факт, що США найбільш наділена капіталом країна експортує капіталомісткі, а імпортує трудомісткі товари.

Однак виявилось, що амер. продукція, яка конкурує з імпортованою, потребує на 30 більше капіталу на 1 робітника, ніж амер. експортна продукція. Отже, Парадокс Леонтьєва полягає в тому, що всупереч теорії Хекшера-Оліна, країни, що мають надлишок труда, експортують капіталомістку продукцію, і навпаки.

Однак парадокс Л. не дав відповіді на чисельні запитання. Але, незважаючи на деякі умовності у розрахунках Л-ва розрах-ки не реального імпорту, а імпортозаміщення, специфіка післявоєнного періоду тощо , а також незважаючи на неодноразові спроби спростувати Парадокс Л. як самим Леонтьєвим, так і іншими вченими, це явище у практ. плані є актуальним і на сьогодні. 4.Порівняльна характеристика неофакторних та неотехнологічних моделей розвитку міжнародної торгівлі. Нові явища у стр-рі міжн. торгівлі після II світ. війни, динамічний НТП з точки зору світогосподарської практики та виявлення Парадоксу Леонтьєва обумовили розвиток теорії міжн. торгівлі двома шляхами, що характеризувалися появою так званих неофакторних моделей та моделей неотехнолог. напряму.

Неофакторний підхід в цілому зберігає методологію неокласичної торгової моделі. Одночасно неофакторні моделі характериз-ся багатоваріантністю. До неофакторних відносяться модель з урахуванням різної інтенсивності факторів на відміну від Леонтьєва, який робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не за фактичними витратами заруб. виробників, розробники цієї моделі працювали у напрямку розрахунків не по імпортозаміщенню, а по реальному імпорту модель з урахуванням особливостей попиту надлишок капіталу, напр у США, обумовлюючи капіталомістке спожмвання, спричиняє його нестачу для експорту і, таким чином, формує велику трудомісткість товарів, що експортуються модель з урахуванням неоднорідності факторів виділення фіз. і людського капіталу обгрунтування переважаючої значущості кваліфікованої праці тощо модель з урахуванням нових факторів поряд з трудом і капіталом -також прир. ресурсів . На відміну від неофакторних моделей неотехнолог. моделі звільняються від частини припущень, таких як - пост. виробнича ф-ція - наявність абс-ної конк-ції - незалежність від масштабів вир-ва - однорідність продукції - доступність технології всім виробникам.

Представники цього теорет. напрямку аналізують, як пр торгівлю наукомісткою продукцією. Осн. моделями неотехнолог. напрямку є 1. модель наукомісткої спец-ції обгрунтовується спец-ція розвинутих країн на вир-ві і експорті наукомістких та високотехнолог. товарів, а спец-ція країн, що розвиваються, на вир-віі експорті ресурсомістких товарів. 2. модель технолог. розриву , яка повязує торгівлю між країнами із існуванням відмінностей у рівнях їхнього технолог. розвитку.

Згідно з цією теорією саме прогресивні технології дають країні переваги у боротьбі за експорті ринки.

У розвиток цієї теорії М. Познер включив концепцію імітаційного лага, що складається з лага попиту і лага реагування.

Лаг попиту являє собою час, необхідний для розвитку попиту на новий експортний продукт.

Лаг реагування повязаний із часом, який необхідний виробникам країни-імпортера для реагування на конк-цію із-за кордону, розпочавши місцеве вир-во. Різниця між цими 2-ма лагами і обумовлює міжн. торгівлю експорт в іншу країну можливий, коли лаг попиту коротший від лага реагування . Технолог. розрив можна подолати через копіювання нововведень, але потік нововведень, як пр забезпечує умови стабільної технолог. переваги і відповідної спец-ції країни. 3. модель економії на масштабах вир-ва доводиться, що країни з великим внутр. ринком повинні розвивати вир-ва, які дають ефект масштабів , т. ч у такій продукції порівняльні переваги мають тільки великі країни малі країни повинні спеціалізуватися на випуску продукції, яка не дає ефекту масштабів . 4. модель життєвого циклу продукту розроблена Р. Верноном у відповідності з нею кожний продукт проходить 5 стадій від появи до виходу з ринку 1 поява 2 розвиток 3 насичення 4 спад 5 вихід з ринку.

При певних умовах на певному етапі життєвого циклу фірма стає експортером того чи іншого продукту, певний час маючи при цьому порівняльні переваги. Але в суч. умовах все більш актуальною є модель, згідно з якою продукт і розробляється, і реалізується інтернаціонально. 5. Моделі внутрішньогалузевої торгівлі відображають міжн. торг. практику, коли країни торгують між собою товарами однієї галузі, які виробляються практично при однаковій фактороінтенсивності, а дуже часто і факторонаділеності. Іншими словами, мотивація міжн. торгівлі обумовлена не умовами вир-ва, а умовами попиту.

Виділяють 5 гол. ф-рів розвитку цієї торгівлі 1 близкість рівнів нац. доходу на душу нас-ня та ідентичність кривих попиту у 2-х країнах 2 близкість цін ф-рів і витрат вир-ва диференційованих продуктів 3 близкість величин тарифних і нетарифних барєрів або їх відсутність 4 порівняно однаковий ступінь диференціації конкуруючих товарів 5 номінальна величина трансп. витрат. 5.Стандартна модель СМ зовнішньої торгівлі. Концепція відкритої економіки . СМ МТ стала результатом злиття зусиль багатьох економістів, неокласиків, що сконцентрували особливу увагу на сукупному попиті в рамках суспільства.

Базові поняття, що використовуються в СМ, заклали Френсіс Эджуорт і Готтфрід Хеберлер.

СМ виходить з передумови про зростаючі витрати заміщення, закономірності, відомої з загальної економічної теорії. СМ характеризується наступними рисами -криві виробничих можливостей, що показують реально існуюче співвідношення випуску різних товарів, у кожної країни різні, що і спонукує їх до торгівлі одна з одною -якщо криві збігаються, тобто співвідношення випуску товарів у двох країнах однакове, то торгівля ґрунтується на розходженнях у смаках і перевагах споживачів, що ніколи не можуть збігатися цілком навіть у дуже близьких країнах -пропозиція визначається кривою граничного рівня трансформації, а попит визначається кривою запропонованого рівня заміщення -рівноважна ціна, по якій відбувається МТ, визначається співвідношенням відносного світового попиту і відносної світової пропозиції на товар.

В суч. теорії і практиці за рівнем зовнішньоек. звязків країни поділяються на країни з відкритою і закритою ек-кою. Відкрита ек-ка-це таке госп-во, напрям розвитку якого визнач-ся тенденціями, що діють в світ. госп-ві, а зовн ек. звязки постійно розширюються.

При цьому, зовн торг. оборот ЗТО досягає такого рівня, коли він починає стимулювати загальноекон. зростання.

ЗТО експорт імпорт.

Вважається, що коли ЗТО досягає 25 від ВВП, тоді він стимулює загальноекон. зростання.

Національна економіка, яка достатньо повно реалізує переваги МПП міжнар. поділ праці та МКП міжнар. кооперація праці -відкрита економіка- це національна економіка з високим рівнем спеціалізації вир-ва, що означає високий рівень опосеред-я Е-І діяльності ВВП країни, а токож така, що інтегрована до сис-ми міжнар. валют фінан-их віднос-н та здійснює на них значні впливи та або залежить від таких впливів.Ознаки відкритої ек-ки -суб-ти ек. Життя достатньо повно користуються правом здій-ти МЕД без спец-их обмежень з боку держави -міжнар. ек. звязки мають велике знач-я для підтрим-я макро- ек балансу, ступень опосеред-я ВВП Е-І діяльністю є високим -порівняно висока ефективність самої господарської сис-ми, яка є конкурентоздатною на світ. ринку. 6.Альтернативні теорії МТ. Теорія конкурентних переваг М. Портера.

Экономисты продолжают активный поиск новых теорий, объясняющих различные аспекты МТ. Новейшие теории МТ либо развивают принципы классических теорий, либо изучают отдельние стороны МТ. Эти две группы новейших теорий рассматривают МТ преимущественно со стороны предложения товаров.

Они включают такие теории 1.Теория специфических факторов производства-в основе МТ лежат различия в относительных ценах на товары, которые возникают в силу разной обеспеченности стран специфическими факторами производства, причем факторы, специфические для экспортного сектора, развиваються, а факторы,специфические для сектора, конкурирующего с импортом, сокращаются 2. Теории распределения доходов от МТ- если торговля основывается на теории соотношения факторов производства, то в соответствии с теоремой Хекшера-Олина владельцы относительно избыточных факторов производства выигрывають, а владельцы относительно недостаточных факторов производства проигрывают.

В соответствии с теоремой Хекшера-Олина-Самуэльсона выравнивание относительных цен на товары приводит к выравниванию к относительных цен и на факторы проиводства доходов владельцев факторов производства , с помощью которых эти факторы произведены.

Если торговля основывается на теории специфических факторов производства, то в соответствии с теоремой Самуэльсона-Джонса увеличиваются доходы владельцев фактора, специфического для экспортных отраслей, и сокращаются доходы владельцев фактора, специфического для отраслей, конкурирующих с импортом.

В соответствии с теоремой Столпера-Самуэльсона МТ ведет к к росту доходов владельцев фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена которого растет, и снижению цены фактора, интенсивно используемого для производства товара, цена на который падает.

Всоответствии с теоремой Рыбчинского увеличивающееся предложение одного из факторов приводит к большему процентному увеличению производства и росту доходов в той отросли, где этот фактор используется интенсивнее, и к сокращению производства в других отраслях. 3. Теория пересекающегося спроса- поскольку потребители в странах с примерно одинаковым уровнем дохода имеют примерно схожие вкусы, каждой стране легче экспортировать те товары, в производстве и торговле которыми на внутреннем рынке накоплен большой опыт. Третья группа теорий полность отрицает классические теории и предлагает собственное объяснение МТ, уделяя равную степень внимания анализу предложения и спроса на товары в МТ. Она включает такие теории 1. Теория эффекта масштаба-развитие производства, при котором рост затрат факторов на единицу приводит к росту производства больше, чем на единицу. 2. Модель внутреотраслевой МТ-обмен между странами дифференцированными продуктами одной отрасли. 3. Динамические модели МТ. Одной из предпосылок конкурентных преимуществ стран Портера является следующие На международном рынке конкурируют фирмы, а не страны . Успех на внешнем рынке зависит от правильно выбраной конкурентной стратегии, на которую влияют 2-а момента 1-структура отрасли, в которой действует фирма, т. е. особенности конкуренции 2-позиция фирмы в отрасли, которая определяется конкурентным преимуществом более низкие издержки, дифференциация товаров . Для удержания позиций фирмам иногода приходится отказываться от имеющихся преимуществ, чтобы добиться новых. 7.Ретроспективний аналіз розвитку МТ. МТ-обмін між держ. формами господ-я.В своєму розвитку пройшла 5 етапів, які хар-ся середовищними факторами роз-ку рівнем інтернац-ї госп. звязків хар-ром регул-я зовн.торг. відн-н. Етапи 1.Початковий кін.18-поч.19 -чинники зовн.сер-ща пром. революції залуч-я нових територій,регіонів в МТ про рес в роз-ку трансп.с-ми 1865-Суезський канал революція в засобах звязку -особл-ті торг.процесів вивіз тов-в лідерство Англії випередження темпів зрост-я св. товарообігу порів-но з рос- том пром. в-ва -регулюв-я пол-ка протекціон-ма зародж-я фритредерства . 2.Друга пол.19-поч.1Св.в. 1914 -ф-ри зовн.с-ща НТП в в-ві тов-в,роз-к транс.шляхів та покращ-я як.хар-к транс.засобів роз-к монопо- ліст-го в-ва -ос-ті торг.проц-в вивіз кап-лу ріст товарообігу зміна співвіднош-я сил на св.ринку зменш-я впливу Англії та Фр. концентр-я торг.зв-в між розв-ми кр-ми -рег-я посил-я протекц-х тенденцій,перехід від захисного до наступаючого прот-му . 3.Перфіод між св.війнами 1914-1939 -чин-ки наслідки 1Св.в. кризи 20-21,29-33рр. поч-к формув-я 2-х св.с-м госп-ва -ос-ті тривале,гли бокепоруш-я торг.зв-в різкі колив-я обсягів товарообігу переважно сиров-на стр-ра експ-ту та імп-ту до кін.60-х рег-я посил-я митн.прот-му крах міжн.вал.с-ми та виник-я вал блоків . 4.Повоєнний 50-60-ті рр. -посил-я і конфлікт 2с-м госп-ва розпад св.колоніал.с-ми форм-я регіонал.інтеграц. угруп-нь поява глобал.міжн. орг-й -збільш-я темпів росту св. товарообігу зруш-я в тов. стр-рі екс-ту послабл-я пози- цій кр-н,що роз-ся посил-я позицій Яп,ФРН,Італ змен-я пит.ваги США,ВБ,Фр в св.Е перехід до пол-ки ліберал-ї реал-я комплексу митно-тар.зах-в під егідою ГАТТ. 5.Сучасний з поч.70-х -посил-я міжн.конкур-ї укріпл-я та поява нових інтеграц.угруповань індустріал-я в більш-ті кр-н,що роз-ся проблема їх заборг-ті розпад св.соціаліст. с-ми госп-ва -збіл-я обсягів Т значні колив-я рівня св.цін зруш-я в тов.срт-рі Е посил-я конкур-ї між кр-ми Тріади актив-я зустріч.Т підв я ролі кр-н,що роз-ся -неопрот-м поява замкнутих ек.блоків перехід від тар.до нетариф-го регул-я. 8.Х-ка і специф. риси сучасн. етаму р-ку МТ.Осн.ф-ри зрост-я її обсягів. Сучасний етап р-ку МТ триває з поч 70-х рр. і х-ся глобалізацією,ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н,ліберал- єю зовн.пол-ки,револ-ією в сфері інф-х технол-й і засобів телекомунікацій.Для нього х-но -1 посил-я міжн.конкур-ї укріпл-я та поява нових інтеграц.угруповань індустріал-я в більш-ті кр-н,що роз-ся проблема їх забор-гті розпад св.соціаліст.с-ми госп-ва 2 збіл-я обсягів Т,значні колив-я рівня св.цін зруш-я в тов.стр-рі Е розповсюдження усталених і довгостр-х в-н,збільш-я частки внутріфірмових поставок в св.Т,посил-я конкур-ї між кр-ми Тріади актив-я зустріч.Т підв-я ролі кр-н,що роз-ся 3 неопрот-м поява замкнутих ек.блоків перехід від тар.до нетариф-го регул-я,стимул-я експ-го в-ва. Осн.ф-ри зрост-я обсягів МТ 1.Стабільн.ек.стан кр-н світу сприятливо вплинув на зрост-я міжн.торг.обороту 2.Зрост-я цін на нафту,яке ком- пенсується здешевленням непа- ливних сиро- винних тов-в і пром.пр-ції.Ціна на пр-ю і напої падає на 15 .Обєм Т нафтою 99року дорівнює обєму Т майже всіма інш.тов-ми. 3.Незбалансованість платіжних від-н США з кр-ми,що роз-ся як що ці кр-ни зводять плат.баланс з з позитивним сальдом,що викли- кає міграцію кап-лу і його викор-ня для спекулят-х цілей,то США страждає від хронічн.дефіциту плат.баланса. 4.Процеси,що мають місце на фінанс.ринках посил-я міграції кап-лу було викликане активіза- цією злиття,поглинання комп-ій. 5.Темпи росту МТ послугами уповільн-ся 99-1,5 ,а 98-4,7 . 6.Значні темпи росту цін на кольорові метали на нікель-на 33 ,на алюміній-на 24 ,мідь-на19 ,золото-8,платина-7,6. 7.Переважає МТ готовими виробами 4 5 товарообороту . 9.Географ.стр-ра св.Т-ретроспект.аналіз і сучасні тенд-ї р-ку. Особл-ті роз-ку кр-н визначаються їх роллю у МТ. Частка пром.розв.кр-н у св.експ-ті на протязі ост-х 30 рр.складала 70 як і в імп-ті .В 90-ті ця частка для роз-х кр-н скороч-ся а для тих,що роз-ся-росте.

Поступово росте Т кр-н,що роз-ся,особливо швидк.темпами збільш-ся обєми товаропотоків із НІК.Але велика частина товарообо- роту припадає на пром.розвин.кр-ни.Найбільшими торг.д-вами є США,Нім Яп. на які на поч.2000р.припадала понад третина св. експ імп.оп-й.Такими д-ми були й Фр,ВБ,Італ,Кан,Гон-конг,Нідерл,Бельг,Люк сем. В ост. роки прослідков-ся тенденція до зрост-ня долі кр-н,що роз-ся,у св.Т.Так,у св. експ-ті тов-в їх пит.вага зросла з 27 у 92 до 32 у 98 Незважаючи на фін.кризу в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н зростає до 35 .Із кр-н, що роз-ся,найбільше росте МТ з НІК Азії.По сукупному обєму зовн.Т 15млрд.дол.в98 Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзія,Тайла нд,Індонезія поступалися ли- ше США.На ці кр-ни припад. 10 обєму св.Т.Із азіат.НІК в десятку найб.торг. д-в світу вход.Гонконг, який у 98 займав у цьому списку 10 місце по екс-ту,8-по імп-ту.В другій пол.90-х визнач-ся чітка залеж-ть роз-ку МТ від змін в ек-ці кр-н Пд-Сх Азії,на які разом з Китаєм припад.1 4 св.тов.Т.Серед кр-н з пере-хід-ю ек-ю найб.розв-ся зовн.Т Китаю.За 79-98рр. середньорічн.ріст екс імп. оп-й склав 16,5 ,що значно перевищ.темпи росту св.Т. Вартісн.обєм зовн.Т зріс з 14млрд.дол в 79 до 325 в 98, що дозвол. кр-ні ввійти в десятку найб.торг.д-в світу. Після офіційної передачі Гонконга з 1лип.97 під юрисдикцію КНР обєдна- ний Китай по сумарн.варт-ті екс-імп.оп-й найб.торг.д-в світу на поч.3-го тисячоліття займе 4місце після США,Нім,Яп. 10.Вимірювачі інтенсивності і динаміки МТ. До пок-в інтенсив-ті відносять 1.Квоти 1.1Експортну квоту відношення річного обсягу експ-ту кр-ни до ВВП кр-ни за аналогічний період 100 Ке Е ВВП 100 1.2Імпортну квоту відношення річного обсягу імп-ту кр-ни до ВВП кр-ни за аналогічний період 100 Кі І ВВП 100 1.3Зовн.торг.квоту відношення суми річного обсягу імп-ту та експ-ту кр-ни 0,5 до ВВП кр-ни за аналогічний період 100 Кзт Е І 0,5 ВВП 100 2.Обсяг експ-ту,імп-ту,зовн.торг.обігу на душу населення Ед Е Ч Ід І Ч ЗТОд ЗТО Ч,де Ед,Ід-екс імп. на душу нас-я відп-но Ч-чис-ть нас-я.Значення та зміст пок-в інтенсив-ті розкриваються через зал-ть х-ру ЗТО та рівня інтенс-ті зовн.Т якщо останній низький,то спостеріг-ся min рівень І,необх-й для функц-я ек-ки,залеж-ть від стану св.ринку та цін на ньому,Е може покрити лише критичний І.Якщо рівень зовн. торг.інтенс-ті середній,ЗТО х-ся так І задовільно покри- ваєне тільки осн.потреби,а й дозволяє куп-ти т-ри з вис. технолог.рівнем,обмін простих тов-в на більш складні-на еквівал-й основі. Якщо високий-розвинута вир-ча кооперація,вис.частка компонуючих,вузлів в обміні,зовн.Т впливає на ек-ку,формуючи її стр-ру та підвищ-чи ефект-ть. Вимірювачі динаміки показують,як змін-ся та чи інша величина за певний проміжок часу.Вони дають можл-ть промлідкувати тенгден- цію і виражаються графіками, гістограмами. 10.Вимірювачі інтенсивності і динаміки МТ Показники інтенсивності 1.квоти Е,І,зовн торг. 2 обсяги Е,І, ЗТО на душу населення Ке Е ВВП 100 , Кі І ВВП 100 Кзто Е І ВВП 100 На душу населення Ке дн Е Ч І Ч ЗТО Ч Квота Частка участі у загальному виробництві або збуті що встановлюються у мужах для кожного учасника.

Експортна квота - частка ресурсів окремої країни дійсно залучених до процесу МРП Обсяг Е,І,ЗТО на душу населення розраховується у грошовому виразі за певний період часу Ед.н. Еп.р. Н Залежність характеру ЗТОбміну від рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі рівень інтенсивності низький - характер ЗТО мінімум імпорту необхідного для функціонування економіки при чому Е може покрити тільки критичний обєм І Середній - І задовільно покриває не тільки основні потреби, а і дозволяє закуповувати вироби з достатньо високим технічним рівнем. Обмін товару здійсн. На еквівалентній основі. Високий - високий рівень розвитку виробничої кооперації. ЗТ значним чином впливає на економіку і формує її структуру та підвищ. Її ефективність. Показники динаміки Темпи зростання, темпи приросту відповідних показників Темпи росту Тр.е. Ез.р. Еб.р. 100 Тр.і. Тр.зто Темпи приросту Тпр.е Тр.е.з.р. Тр.е.б.р. 100 Коли ми знаємо ці показники то дуже важливо порівняти їх з темпами росту та приросту ВВП. Якщо темпи росту Е і темпи приросту Е випереджають темпи росту і приросту ВВП значить національна економіка стає більш відкритою на світовому ринку, більш конкурентна здатною. 11. Система обємних і результуючих показників. Показники обєму Е- вивіз із країн товарів а вироблених, вирощених або видобутих у країні, б раніше ввез з закордону і перероб.

Або перероб під митним контролем І- ввіз товарів а іноземне походження з країни виробника або країни посередника з метою кінцевого споживання або для переробки з метою кінцевого споживання, реекспорт- а раніше ввез. Але ти які неперероблені б з території вільних зон , реімпорт- а раніше вивезені але тих які раніше не перероблялися б з території вільних зон, зовнішньо-торгівельний оборот - сукупність вартостей Е та І за певний період, Генеральна торгівля - є сумою зовнішньоторговельного обігу та вартості транзитних товарів спеціальна торгівля - це по І товари які були остаточно випущені з митної території до вільного обігу на внутрішньому ринку, а по Е товари які були остаточно вивезені за кордон в країну експортера фізичний обсяг зовнішньої торгівлі. Результуючі показники - сальдо торгівельного балансу - сальдо балансу послуг - індекс стану платіжного балансу - індекс умови торгівлі - індекс концентрації експорту - індекс імпортної залежності. 11.С-ма обємних,резуль-туючих пок-в міжн.тов-го обміну.Обємні абсол. 1.Експорт реекспорт . 2.Імпорт реімпорт . 3.ЗТО Е І кр-ни або групи кр-н за певн.пер.часу.Св.товарообіг-сума Е всіх кр-н Е тов-в із всіх кр-н світу їх І в ці кр-ни .В-ть св.Е завжди варт-ті І на суму фрахту та страх-я внаслідок того,що всі кр-ни оцінюють Е по цінах ФОБ,а І-по цінах СІФ. 4. Генерал.

Т-прийняте у міжн.статистиці познач-я ЗТО з урах-м в-ті транз-х тов-в покказ.загал.зовн. торг.навантаж-я на кр-ну ГТ Е І Т.В обсяг Е та І транзит.оп-ї не включ-я, Але облік-ся за видами трансп.зас-в за кільк-тю перевез- го вантажу за кр-ми відправ-я та признач-я. 5. Спец. Т-охопл. по І т-ри,випущені з митниці в вільний обіг,а по Е-т-ри нац-го походж-я виробл перероб,дороб-ні в кр-ні ,ввивезені за кордон остаточно не тимчасово . 6.Фіз.обсяг зовн.Т-оцінка Е та І т-в в незмін-х цінах одного періоду для отрим-я інф-ї про рух тов-ї маси без впливу колив-я цін.Ін- декс віднош-я суми добутку кільк-ті т-ру в пер. що вивч-ся,та ціни т-ру в базис.пер. до суми добутку кільк-ті т-ру в базис.п. та ціни т-ру в базис.пер. Результ-чі 1.Сальдо торг.балансу 1.1Сальдо Е-І Е,І тов-в 1.2С.бал-су послуг Епосл-Іпослуг.1.3 С. бал-су поточн.оп-й А.По- точ.оп-ї 1.Т-ри.2.Посл.3.Д. від інвест-й.4.Ін.посл.та Д. 5.Приват.одностор.перека-зи.6.Держ.однос т.перекази 2.Індекси стану плат-го б-су 2.1Інд. покриття експ-м ім-ту Е І 100 2.2Інд.покриття ім-том експ-ту І Е 100 при негат.С.торг.б-су 3.Інд. умови Т Іут Рх Рм,деРх-інд.експ. цін,Рм-інд.імп.цін.На інд. 4.Інд. концентрації Е Hj Xi X 1-1 239,де 239-кільк-ть ви-дів прод-ї за класиф-єю ООН,і-інд.т-ру,Хі-в-ть Е тов-в і кр-ною j,Х-заг.в-ть Е кр-ни.Показ,скільки тов-в експ-є кр-на знач-я коефіцієнта розміщ-я в межах від 0 до1 - 5.Коеф-т ім.за- леж-ті кр-ни віднош-я обсягу І і-го т-ру в j-ту кр-ну до обсяг вир-ва і-го т-ру в кр-ні j обсяг І і-го т-ру в j-ту кр-нуЕ т-ру і з кр-ни J . 12. Сучасна структура МТ і її основні зрушення.

МТ характеризує три основні параметри загальний обсяг товарооборот , товарна структура, географічна структура Зрушення які відбулися під впливом НТР, призвели до істотних змін товарної структури МТ. Збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і сировини, окрім палива.

Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими факторами - розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості - переходом на ресурсозберігаючі технології провадженням прогресивних методів обработки первиних матеріалів. Також НТР дала новий поштовх поділові праці, спеціалізації виробництва, яка набирає особливо широких масштабів у машинобудуванні. Відбувається перехід від міжгалузевої спеціалізації до внутрішньогалузевої, від готової кінцевої продукції - до проміжних видів виробів. Різко зростає обмін вузлами, деталями, компонентами, які часто виготовляються на підприємствах різних країн. .На сучасному етапі розвитку світових товарних ринків на них зявляється велика кількість принципово нових товарів, здебільшого продукції наукоємких галузей, сфери високих технологій лазерна техніка, швидкодіючі ЕОМ , обладнання для АЕС т.д Отже відбувається інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислово розвинутих країн зростає частка високотехнологічної продукції США, Швейцарія та Японія - понад 20 , Німеччина та Франція - близько 15 . Також набирає розвитку торгівля послугами.

Щодо географічної структури то основний обсяг світової торгівлі припадає на розвинуті країни, хоча їхня частка дещо скорочувалася в першій половині 90-х років за одночасного зростання питомої ваги країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою США перші позиції у світі за конкурентоспроможністю. За ними впритул ідуть Сінгапур, Гонконг, а також Японія, що раніше протягом шести років посідала перше місце. На 17-му місці Франція, на 34-му - Китай, на 40-му - Туреччина.

В самому кінці списку - Греція, Мексика, Польща, Угорщина та Венесуела.

За прогнозами фахівців, у перші роки ХХI століття найбільш конкурентноспроможними будуть США та азійські держави.

У 2030 році у трійку найбільш конкурентноспроможних держав увійдуть США, Японія та Китай. Подальші позиції у цьому списку займатимуть Німеччина, Сінгапур, Південна Корея, Індія, Тайвань, Малайзія та Швейцарія. Щодо країн, що розвиваються, то вони в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок.

Відносне зниження попиту на сировину і продовольство на світовому ринку до початку 90-х років означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для розширення експорту.

До того ж промислово розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства і сировини за винятком нафти . Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів без нафти скоротилася з 40 1960 p. до 28 на початку 90-х років . Характеризуючи основні тенденції в географічному спрямуванні світових товарних ринків, слід підкреслити, що розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між промислово розвинутими країнами веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшення частки країн, що розвиваються.

Основні товаропотоки здійснюються в межах великої тріади США - Західна Європа - Японія. 12.Сучасна стр-ра МТ,осн.зрушення.

Зовн.Т переганяє рост св.вир-ва,рух кап-в,в т.ч. і пром.вир-ва,мінерал- ї сир-ни і с г прод-ї.По даним ВТО за пер. з 1950 по 2000 обєм св. Е зріс в 20 раз,а св.вир-во-лише в 7.Св.Е пром.тов-в за цей час зріс в 35раз,а св.вир-во пром. пр-ї-в 10.Динаміка росту МТ 54-63рр середньорічн.темп приросту МТ 7,1 64-73-8,7 74-90-4,5 91-98-5,6.В 98р. в рез-ті азіат.фін-ї кризи обєм св. Т скоротився на 2 .Динамізм МТ і підвищ-я її знач-я в св.Т обу- мовлені 1 процесами глобал-ції і ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н 2 активною роботою ВТО по лібераліз-ї екс-імп. оп-й,по зниж-ю і ліквідації тар.і нетар. барєрів 3 ліберал-я зовн.торг.пол-ки кр-н,що роз-ся та розшир-я масштабів Т між ними. Але ліберал-я вигідна,перш за все,для пром.роз-х кр-н. Нега- тивно вона вплинула на навколишнє сер-ще найменш роз-х кр-н 80-90рр втрата до 30 прир.потенціалу планети .На ринках пром.пр-ї в кр-х,що роз-ся особливо в НІК зберіг-ся сприятлива конюктура.Револю-ція в сфері інф-х технологій-ще один фактор росту МТ.В стр-рі МТ в ост. р оки є зміни значно зросла частка послуг,засобів звязку і інф-х технол-й,скороч-ся частка Т сировин-ми тов-ми і с г прод-єю.Відбув-ся значне зростання реексп-тупром.тов-в,виготовл-х в НІК з викор-м матеріалів,що імп-ся згідно сис-м торг.преференцій.Динаміка св.Т в 2000р Е тов-в 5690млрд.дол,І 5870. Частка пром.розв.кр-н у св. експ-ті на протязі ост-х 30 рр.складала 70 як і в імп-ті .В 90-ті ця частка для роз-х кр-н скороч-ся,а для тих,що роз-ся-росте.Так,у св. експ-ті тов-в їх пит.вага зросла з 27 у 92 до 32 у 98Особливо швидк. темпами збільш-ся обєми товаропотоків з НІК. Незважаючи на фін.кризу в Азії,ця тенденція зберіг-ся і у 2000р.пит.вага цієї групи кр-н зростає до 35 .Велика частина товарообороту припадає на пром.розвин.кр-ни США,Нім, Яп поч.2000р. понад третина св. експ імп.оп-й .Такими д-ми є Фр,ВБ,Італ,Кан,Гонконг,Нідерл,Бельг,Люкс ем. Із кр-н,що роз-ся,найбільше росте МТ з НІК Азії.По сукупному обєму зовн.Т 15млрд.дол.в98 Гонконг,Пд.Корея,Сингапур,Малайзія,Тайла нд,Індонезія поступалися лише США.На ці кр-ни припад. 10 обєму св.Т. Серед кр-н з пере-хід-ю ек-ю найб.розв-ся зовн. Т Китаю. 13. Міжнар торгові режими та їх порівн-на хар-ка. За специфікою регулювання виділяють наступні торгівельні режими звичайні, дискрем-ні, преференційні і пільгові. Звичайний режим - між контрагентами не має ніяких барєрів, але не має й ні яких угод на сприянні торгівлі. Дискрем-ний режим - є барри в торгівлі між контраг-ми. Преференційні - між контраг-ми є режим найбільшого сприяння, звільнення від мита тощо застосовуються до товарів тих країн, які входять разом до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони . Пільговий режимом застос-ся, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. Преференційні ставки застосовуються до товарів з країн, з якими встановлено преференційний митний режим або митний союз. Пільгові ставки для товарів з країн з режимом найбільшого сприяння або національним режимом.

Повні ставки - для товарів з усіх інших країн. 14. Передумови активізації розвитку компенсаційної торгівлі. Різновид зустрічної торгівлі. Компенсац.

Торгівля буває Компенсаційні угоди на комерційній основі - угоди при яких поставка і відповідна зустрічна поставкатовару здійснюється протягом встановленого періоду на основі або одного контракту купівлі-продажу, або на основі контракту к-п і доданих до нього угод про зустрчну або авнсовану закупку.

Фінансові розрахунки між учасниками угод здійснюється або через переказ іноземної валюти або шляхом врегулювання клірінгових претензій. Клірінгова форма розрахунку після відправлення товару експортером його платіжні вимоги заносяться на клірінговий рахунок у країні імпортерам.

Потім задовольняються через відповідні зустрічні поставки взаємний залік вимог . Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво - Зміст цих операцій полягає в тому, що одна країна використовував устаткування і технології іншої країни, будує на своїй території промислові обєкти, продукцією якого буде розраховуватися за поставлене устаткування технологію. Більше того, після будівництва обєкта і виплати по кредитам, відношення між контрагентами продовжуються і в подальшому, коли інший вид має кроткосрочний характер.

Основні передумови ЗТ - фін. Мотиви, бо проведення операцій на компенсаційній основі було викликано відсутністю твердою валюти в Укр комерційні мотиви.

В ряді випадків компенсаційні операції є єдиним можливим шляхом виходу на зовнішні ринки технологічні мотиви . Завдяки яким більшість країн, що розвиваються одержують можливість придбати відносно новітні технології, а розвинуті країни одержали можливість подовжити життєвий цикл товару соціальні мотиви ЗТ пожвавлює товарообмін, а отже вирішення ряду соціальних питань. 14. Передумови активізації розвитку компен-ної торгівлі. Зустрічна тор-ля - торгівля, при здійсненні якої в документах угодах або контрактах фіксуються тверді зобов язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами.

У останньому випадку різниця у вартості покривається грош-ми платежами.

При ЗУ один і той самий контрагент може бути експортером одних та імпортером інших товарів по відношенню до контрагента, або за домовленістю по відно-ню до іншого підприємства кр-покупця.

В сучасних умовах осбливої уваги потребує зустрічна торгівля. Виділяють декілька аспектів зустрічної торгівлі -фінансовий коли країна - імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати -маркетинговий коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції. -технологічний як можливість доступу країни-імпортера до нових технологій -соціальний коли зустрічна торгівля зменшує безробіття, створює нові робочі місця тощо Питома вага компенсаційних операцій становить10-20 у загальних обсягах світової торгівлі. Зустрічна торгівля превалює у обміні високими технологіями тощо. Якщо до останніх років домінувала зустрічна торгівля північ-південь, захід-схід, то на сьогодні вона інтенсифікувалась у відносинах північ-північ, захід-захід. 15. Співстав-ня вигідн-ті та доцільн-і здійснення основних видів зустрічних угод ЗУ . Основні види ЗУ 1Бартер - предст-яє собою безвалютний, але оцінений обмін товарами.

Вартісна оцінка товарів здійсн-ся для забезп-ня еквівал-сті обміну. Для цих операцій хара-ні наявність контракту, вказівка чи на кіл-ть товарів, що підл-ть обміну, чи на суму поставки.

Доцільна, коли країна-імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати 2Компенсаційні угоди - таки ЗУ, за яких відбувається обмін декількома товарами з кожного боку. На відміну від бартеру, предм-ом компенс-х угод є не один товар чи група товарів, а списки товарів, які підлягають обміну. Контрагенти перед укладанням зустрічних угод обмінюються списками тов-ів, які вони хотіли чи могли купити.

Потім становлю-ся ціни на товари.

Доцільні коли країна-імпортер немає вільноконв-ної валюти або не хоче її витрачати коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції. 3Великомасшт-ні операції на компенс-ій основі - одна кр використовує облад-ня та технол-її іншої країни та будує на своїй території пром-й чи с г обєкт, проду-цією якого вона буде розрах-ся. Риси великомасшт-ть, довг строк кредитування, операції часто здійсн-ся на осн міжурядових угод через великі кошти, потребу гаранта, велику кіль-ть підпр-ств - учасниць.

Доцільно, коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції. 4Викуп застарілої продукції - такий вид ЗУ, при якому передб-ся часткова компенс-ція вартості нової техніки однопрофільною старою, т. т. залік залишкової вартості товарів, що викупляються по ціні нових. Застос-ся при обміні машинами, обладн-м. Доцільно, коли є можливість доступу країни-імпортера до нових технологій. 5Операції з давальницькою сировиною, це такі операції за якимх об єктом угоди є сировина та пр-я, яка виг-я з неї. Розрахунки по ОДС здійснюються -частиною прод-ції, що була виготовлена та залишається в країні переробки, у вигляді оплати сировини частк-во готовою продк-ією, а частково - грошима використ-ня кр-переробки в якості посере-ка для подальшого продажу прод-ії. Доцільно немає вільних грошей, при завоюванні нових ринків збуту, метою є доступ до нових технологій, розрахунок на довготерм-ву співпрацю. 6Поставки на комплектацію - замовник на вигото-ня обладн-ня вимогає включити в остаточну вартість продукції комплектуючи з власної країни. Доцільно розрахунок на довготерм-ву співпрацю, при завоюванні нових ринків збуту. 15.Співставлення вигідності та доцільності здійснення основних видів зустрічних угод Зустрічна торгівля- сукупність угод при закінченні , яких закупка продукції з різних обставин супроводжується у відповідь поставками товарами з метою досягнення балансу Е-І-них операції. Основні види 1.Товарообмінні операції і компенсаційні угоди на безвалютній основі - передбачають оплату поставок у товарній формі коли продаж одного або кількох товарів одночасно повязано з придбанням інших товарів і розрахунку в іноземній валюті не відбувається. 2.Компенсаційні угоди на комерційній основі - угоди при яких поставка і відповідна зустрічна поставка товару здійснюється протягом встановленого періоду на основі або одного контракту купівлі-продажу, або на основі контракту к-п і доданих до нього угод про зустрічну або авнсовану закупку.

Фінансові розрахунки між учасниками угод здійснюється або через переказ іноземної валюти або шляхом врегулювання клірінгових претензій. Клірінгова форма розрахунку після відправлення товару експортером його платіжні вимоги заносяться на клірінговий рахунок у країні імпортерам.

Потім задовольняються через відповідні зустрічні поставки взаємний залік вимог . 3.Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво - передбачає, що поставки промислового обладнання будуть компенсаційні зустрічні поставки товару, які виробляються за допомогою обладнання що придбана.

Основні передумови ЗТ - фін. Мотиви, бо проведення операцій на компенсаційній основі було викликано відсутністю твердою валюти в Укр комерційні мотиви.

В ряді випадків компенсаційні операції є єдиним можливим шляхом виходу на зовнішні ринки технологічні мотиви . Завдяки яким більшість країн, що розвиваються одержують можливість придбати відносно новітні технології, а розвинуті країни одержали можливість подовжити життєвий цикл товару соціальні мотиви ЗТ пожвавлює товарообмін, а отже вирішення ряду соціальних питань. 16. Типізація торгівлі на умовах кооперації. Коопераційна т - торгівля на умовах кооп-ції, звязує вироб- і інтереси госпо-ко незалежних фірм і організацій. Типи Виробнича кооп-ія, змист якої у виробництві товарів не для ринка в загалі, а за завданням та техничним вимогоам конкретних замовників. Збутова кооп-ія - співпрація незалежних виробників у сфері спільної реалізації продукції на ринку.

Виробничо-сбутова кооп-ція - поглиблення виробничої кооперації до збутової чи навпаки.

Торгівля у складі консорціума - це тимчас. союз госпо-ств, незал-их фірм, метою якого є різни види скоординованої підпр-кої діяльн-ті для спільної боротьби за отримання заказу та його спільного виконання.

Риси консорц. 1. Створення К. оформ-ся угодою. 2. К. може пердба-ти створення юирид-ної особи. 3. Компанії, що входять в К повністю зберігають юрид та фін-ву самостійність. 4. К. К. не має своєї організ-ної структ-ри. 5. К. сворюється для високоякісн-го виконання термінових та високовартісних замовлень, які потребують консолідації зусиль та коштів, наук-техничних, фін-их, виробн-их та супроводж-чих компаній. Види К. -Закриті фірма-замовник укладає контракт з кожним з учасників окремо. -Відкриті всі учасники підпорядковуються обраному лідеру і несуть солідарну відповідальність за забовяз-ня К. Лідер К. коорд-нує спільну діяльність учасників та отримує за це винагороду. Замовник укладає угоду тільки з лідером К який несе повну відповідальність за виконання забовязань. 17. Тенденції та динаміка торгівлі сиров-ми товарами. 1Довгострокове перевищення пропозиції над попитом. 2Настабі-сть, непостійність ринку сировини. 2 групи факторів постійні інфляція, НТП, сезонність спожи-ня, відносно не чутливий до цін попит, регулярність ринку , тимчасові політ конфлікти, стихійні лиха, відносна нечутливість до цін пропозиції . 32-га тенденція на ринку сир-ни ресурсозбер-ня та індустр-ція 2 протилеж-ті . 4Зростання попиту на облагороджений експорт, що складається з сировини глибокої переробки, спец-но підготовленої сировини, полуфабрик-ів, що значно знижує трансп-і витрати та на утилізацію. 5Посилення вимог до еколо-ої безпеки сировини. 6Вагомі позиції ТНК на ринках сировини. 7Скорочення питомої ваги продовольчого та с г експорту в заг світ масшт-бі. 8Високий ступінь регулювання ринку сиро-ни. 18. Сировинні кризи та шляхи їх подол-я. Три різновиди регулювання ринку сировини 1. М н торгівельні угоди - угоди між країнами, що вироб-ть та спожи-ть, з метою стабіл-ції цін та поставок. Три принципи- 1.система буферних запасів, які ствоюються чи за ініціативою ЮНКТАД, чи за рахунок засобів сторін, що домовляються, 2.обмеження амплітуди цінових коливань, що полягає у встановленні цінового коридора, 3. Сист-а квот, ефективна при наявн-ті явного лідеру на світ-му сиров-му ринку. 2. картелі вироб-ків, обднання фірм, як правило однієї галузі, які вступають між собою в угоди, які стосуються різних сторін у підприєм-ій діяльності,а саме угоди про ціну, ринки сбуту, умови найму роб.сили,асортимент. 3. сист-а м н бірж - особливий вид постійного ринку, що охплює дек-ко Д-ав, на якому відбуваються угоди куп прод на певні біржеві товари. 19. Політика ОПЕК на світовому нафтовому ринку.

В 1960р. у відповідності з резолюцією представ-ників урядів 5 країн Іран, Ірак, Кувейт, Сауд. Арав.і Венесуели в Багдаді створена ОПЕК. Тому для ОПЕК число 5 є знаковим.

Пізніше в ОПЕК вступили ще 6 країн Катар, ОАЕ, Лівія,Алжир, Нігерія та Індонезія. Штаб-квартира ОПЕК знаходиться в Австрії в Вені. Всі країни, що входять в ОПЕК залежать від експорту нафти 48 ОАЕ - 97 Нігерія. Най-менш залежною є Індонезія вона диверсифікує експорт і поставляє на світовий ринок деревину, уголь, газ і турист.послуги.

Від експорту нафти ОПЕК в сер.отримує 160 на рік. Осн.цілі ОПЕК 1 уніфікація і координація нафтової політики країн-членів 2 пошук найб.оптимальних колект.і індив.засобів захисту інтересів країн-членів. 3 визначення ефективних засобів підтримки стабільності цін на світ.ринку нафти. 4 забезп-ня сталих доходів країн-експ- ів нафти. 5 забезп-ня ефект-ті і рентаб-ті постач-ня країн-спож-чів. 6 забезп-ня справедливих доходів від інвестицій в нафт.пром-ть. Мех-зм регул-ня нафти країнами ОПЕК дуже простий встановл-ня денного ліміту видобутку нафти, його корректуваня в зал-ті від кон юнкту-ри, розподілу між країнами і контроль за викон-ням дер-ми своїх квот. Сауд.Арав найб.виробн-к нафти, вона і встан.

Ціни на нафту.

При падінні цін ОПЕК скорочує обсяги видо-бутку нафти і ціни підвищуються і навпаки. 20. Міжнародні товарні угоди МТУ в системі регулюваня світової економіки. МТУ - це угода між країною-виробником і краї-ною-споживачем, спрямована на стабілізацію цін. Деякі товари, наприклад мідь, продаються і купуються на відносно вільному ринку. Причина-ми різких коливань цін можуть бути фактори по-питу та пропозиції, а також спекулят.операції. Однак виробник і споживачі в рівній мірі зацікав-лені в стабільності системи ціноутворня, яка доз-воляє прогпозувати майб.витрати і доходи і тим самим полегшує планування діяльнті. МТУ осно-вані на 3 принципах 1 сис-ма буферн.запасів, яка створ-ся за ініціати-вою ЮНКТАД або за рах-к коштів країн, що домовл-ся. 2 обмеження амплітуди цінових коливань, шля-хом встановл-ня цінового коридору. 3 сис-ма квот, яка ефект-на при наявн-ті явного лідера на сировинному ринку. 21. Умови картельного регул-ня цін на м н рин-ках сировини.

Картелі - об єднання фірм, як правило, в одній галузі, які виступають між собою в угодах, що торкаються різних сторін їх спільної підприємн. діяльності угоди про ціни, ринки збуту, асорти-мент, умовах найму роб.сили, спрямування використованих разом патентів. Характ.риси картелю 1 договірний характер угод 2 форма змовлення з метою позбавлення конку-рентів 3 усі фірми, що входять в картель, повністю збе-рігають свою юрид, фін, госп.самостійність 4 іноді карт.угоди розповсюдж. не тільки на газузь збуту, але і на сферу вир-ва продукції. 5 наявність сис-ми примушення. Діяльність картелей допускається в випадках 1 картель контролює не більше 5 визначеного ринку або оборот фірм, які входять до карте-лю, складає не більше 200млн.євро на рік. 2 картель займається освоєнням нового ринку. 3 існування картелю корисно для всієї екон-ки. 4 у випадку створення антикризового картелю.

Картелі об єдн-я з метою обмеж-я на ринку пропозиції товарів, чим менша пропозиція тим більша ціна на прод-ю. 22.Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням. Торгівля компл.обладн-ням - єдиний закінчений технолог.комплекс, який передбачає наявність інституту гаранта.

Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням 1 техн.сприяння - поставка обладн-ня без здійсн-ня будів-монтажн.робіт. 2 генеральн.підряд - поставка обладн-ня здійс-ня будів-монтажн. та пусконаладочних робіт. 3 угоди типу продукція в руки - поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, надання допомоги в організації технологічн.процесу. 4 угоди типу ринок в руки - поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, на-дання допомоги в організації технологічн.про-цесу зобов язання закупити частину вироб-ляємої продукції на поставленому обладнанні. 23. Особливості і характерні риси торгівлі готов.продукцією. Осн.тенденції торг-лі гот.прод-цією 1 різке зниж-ня ЖЦ більшості видів гот.прод. 2 маркетингові особлив-ті перехід від одиничних до системних продажів 3 переважання в торг-лі гот.прод. торг-лі машинами і обладн-ням 4 необхідність допродажного і післяпродажного обслуговування 5 зростаня вимог до якості і дизайну гот.прод-ї. Осн.види гот.прод 1. торг-ля в розібраному вигляді її і - 1 забезпечити значну економію на транспорт 2 проникнути на ринок закритий для гот.прод. 3 ввозити комплект за зниженими митними ставками 4 забезпечувати можл-сть орг-ції прогресивної збірки 1 технолог.недоліки необхідн.забезпеч-ня високої якості доставлених товарів 2 організац.недоліки необх.забезпечення високої частоти поставок.

Ця торг-ля поділ-ся на 1 отверточне вир-во - форма торг-лі , що пе-редбач. поставку комплектуючих ддя повної зборки виробу, кількість комплектуючих не змін-ся впродовж строку дії контракту. 2 прогресивна збірка - орг-я зборочного вир-ва з імпортних узлів і деталей, при якій експ-р зобов яз.сприяти імп-ру в поетапній прог-рес.збірці виробу з тим, аби до визнач.мо-менту імп-р зміг перейти до самостійного випуску гот.прод за встан.плату експ-р зді-йснює передачу ліцензії на гот.прод. і ноу-хау на вир-во узлів і деталей виконує про-ект організ-ї вир-ва. За дод.плату експ-р мо-же поставляти деталі і комплект.д сборки осн.і допоміжн.обладн-ня. 2. Торгівля компл.обладн-ням - єдиний закінчений технолог.комплекс, який передбачає наявність інституту гаранта.

Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням 1 техн.сприяння - поставка обладн-ня без здійсн-ня будів-монтажн.робіт. 2 генеральн.підряд - поставка обладн-ня здійс-ня будів-монтажн. та пусконаладочних робіт. 3 угоди типу продукція в руки - поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, надання допомоги в організації технологічн.процесу. 4 угоди типу ринок в руки - поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, на-дання допомоги в організації технологічн.про-цесу зобов язання закупити частину вироб-ляємої продукції на поставленому обладнанні. 24. Поняття і види ноу-хау . Н-Х - являє собою практичне знання і досвід, які не мають правового захисту.

Це сукупність різних знань і виробн.секретів виробн, ко-мерц, фінансов, управлінського хар-ру. Види Н-Х 1 техн.характеру - рез-ти досвіду і протоколи, рез-ти наково-дослідн.робіт, статистичні розрахунки, методики і т.д. 2 комерц.характеру