Вулкани Сонячно Системи Одн ю з проблем, ви вчення яко да змогу пор вняти процеси, що в дбува ються на планетах, з земними процесами, проблема вулкан зму.Вулкан чн процеси це один зхарактерних прояв в внутр шнього життя нашо планети. Про масштаби земноговулкан зму говорить хоча б той факт, що на Земл нал чу ться близько 540 д ючихвулкан в, тобто таких вулкан в, як хоча б раз вивергалися на пам ят людства.З них 360 знаходяться в такзваному Вогненно му пояс навколо Тихого океану 68 на Камчатц таКурильських островах.Ще б льше вулкан в, як з ясувалосяостанн ми рока ми, на дн океан в. Т льки в центральн й частин Тихого океану х не менше 200 тисяч.Одне середн за потужн стю вулкан чневиверження супроводжу ться вид ленням тако енерг , яка вид ля ться призгорянн 400 тис. т умовного палива.
Якщо ж пор вняти вулкан чну енерг ю 8енерг ю, що м ститься в кам яному вуг лл , то при великих виверженнях хн й вуг льний екв валент досяга 5 млн. т.Величезн к лькост твердих частинок,як викида ються з надр Земл п д час вивержень, надходять в ат мосферу ,розс юючи сонячн промен , справляють по м тний вплив на к льк сть теплоти, щоприходить на Землю. Зокрема, дан , як св дчать про те, що деяким пер одамтривалого похолодання в стор нашо планети передувала велика вулкан чнаактивн сть.Вивчення вулкан зму сприя п знаннюзаконом рно стей внутр шньо будови Земл . Образно можна сказати, що д юч вулкани це канали, якими надходить нфор мац я про процеси, що в дбуваються внадрах нашо планети.Останн ми роками при вивченн земноговулкан зму дедал б льшого значення набува з ставлення пов яза них з ним явищ з явищами, що в дбуваються на нших т лах Сонячно системи.
Так, наприклад,явн сл ди вулкан чно д яльност виявлено на М сяц . На поверхн нашогоприродного супутника вельми поширен базаль-ти вулкан чного походження,зустр чаються й виходи лави. Вивчення зн мк в м сячно поверхн , зроблених аборту штучних супутник в М сяця, показало, що в ц лому ряд м сць м сячно поверхн застигл лавов по токи озера.
Але, як вважають спец ал сти,активн вул кан чн процеси в дбувалися на М сяц на в дм ну одЗемл в основному в перш п вторам льярда рок в п сля його утворення.Що ж до Венери, то дан , як св дчать про те, що на ц й планет вулкан чна активн сть трива й тепер.
Якв домо, температура поверхн Венери наближа ться до 500 С. Не виключено, що натемпературу впливають вулкан чн процеси, зокрема виливання на поверхнюпланети гарячо лави.У результат рад олокац йнихспостережень на Вене-р виявлено г рськ масиви, дуже схож на земн вулка ни.Таким, наприклад, масив Бета, що ма близько 1000 км у поперечнику.
Над ц юзоною заре стровано значне збурення грав тац йного поля явище, яке в зем нихумовах ма м сце над районами розташування молодих, хоч не обов язково д ючихвулкан в. Припу ска ться також, що численн промен , як розходяться в р зн боки в д Бети, це застигл потоки лави.На панорамах, переданих радянськими станц ями Венера-9 Венера-10 , що зд йснили посадку б ля сх дного схилу Бети, добревидно нагромадження каме н в, очевидно, викинутих п д час виверження.
При цьомузвертають на себе увагу гостр кра багатьох з них. Якби ц камен буловикинуто дуже давно, то сувор умо ви Венери мали б привести до згладжування хн х об рис в.На користь припущення про сучаснийвулкан зм на Венер св дчать електричн розряди в атмосфер пла нети типуземних блискавок , заре строван радянськи ми станц ями Венера-11 , Венера-12 Венера-13 . Виходячи з наявних даних, ц розряди пов язан з вул кан чнимимасивами.
В домо, також, що виверження вулкан в на Земл досить частосупроводжуються по тужними електричними розрядами.6 вулкани, щоправда згасл , наМарс . Найб льший з них гора Ол мп заввишки близько 27 км. У тому ж район розташовано ще два г гантських згаслих вулка-ни, висота яких дещо менша.Зг дно зоц нками спец а л ст в, виверження ц групи вулкан в в дбувалися десятки чисотн м льйон в рок в тому. Утворення на Марс таких високих г р вулкан чногопоходження, мо жливо, пов язане з набагато меншою, н ж на Земл , силою тяж ння.Великий нтерес становить виявленняамериканською косм чною станц ю Вояджер-1 на супутнику Юп те ра о десятид ючих вулкан в, як викидають пил роз жарен гази на висоту до 200 км.Особливо ц каво, що коли через к лька м сяц в поблизу Юп тера пролет ла станц я Вояджер-2 , то 6 з цих 9 вулкан в усе ще продовжували вивергатися.Земн надра роз гр ваються завдякиенерг , що ви д ля ться при розпад рад оактивних елемент в. У о основнимджерелом роз гр ву, мабуть, припливн збу рення з боку г ганта Юп тера. невиключено, що тому надра о пост йно перебувають у розплавленому стан . Зв дсий велика тривал сть вивержень.Вивчення косм чного вулкан зму важливий крок у п знанн законом рностей вулкан чних процес в.Методичн м ркування.
У зв язку зявищами вулка н зму в Сонячн й систем не зайве нагадати, що марно в рн людисприймали виверження земних вулкан в як кару божу. А в старовину вулкан чн кратери здавались м входом до пекла, у страшне царство бога вогню Вулкана.