Соцально-полтична спрямовансть

Соцально-полтична спрямовансть.

Стиль Прометея закутого змальову деологю ц трагед в зовсм несподваному свтл. деологя ц трагед, взята навть у свому абстрактному вигляд, рзко вдрзняться вд нших Есхлових трагедй свом ставленням до Зевса. В нших трагедях Есхла спостергаються захоплен гмни Зевсов, богословськ мркування про нього й у всякому раз незмнне шанування його, якесь прямо-таки бблйне вихваляння його. На противагу всьому цьому, Зевса у Промете закутому зображено не людяним тираном, жорстоким деспотом, вроломним зрадником, хитруном боягузом, який не все зна не все може. Якщо вникнути в стиль Прометея закутого, то виявляться, що це ставлення до Зевса тут не просто якась абстрактна теоря не просто випадковий епзод у трагед.

Таке ставлення провадиться в найсмлившй навть бунтарськй форм з якимось революцйним пафосом, з якоюсь просвтницькою переконанстю з якимсь публцистичним запалом.

Це, безперечно, просвтницька трагедя, а то й просто революцйна. Характери. Характери Прометея закутого аналогчн характерам раннх трагедй Есхла, але так вони тому, що це майже суцльна декламаця. Характери тут монолтн статичн, цлковито однобарвн не мстять у соб няких зсувв, а тим паче суперечностей. Сам Прометей це надлюдськи могутнй герой, вн мовчки терпить будь-як тортури не боться няких погроз та покарань.

Це несхитна особистсть, без будь-яких вагань суперечностей. нш геро Прометея закутого виступають кожен так само, тльки з якоюсь одню рисою, цлком нерухомою однобарвною, але вже менш значною, нж в основного героя трагед. Океан добрий ддусь вн хоче допомогти Прометев готовий пти на компромс. о вд фзичних та моральних страждань мало не збожеволла. Гефест Гермес механчн виконавц вол Зевса, один проти власно вол з глибоким жалем, другий без спвчуття жалю. Це не характери, а загальн схеми, яксь втлен де чи думки.

Уже в самому мф Прометей був надлений рисами, що робили його втленням людських зусиль у боротьб з природою. З самого початку трагед глядачв вража постать титана-страждальця. Непохитний у свох переконаннях, гордий, сповнений презирства до фзичних мук, вн вдразу привертав симпат глядачв, особливо псля загрозливих обвинувальних промов Влади, на як вдповдав мовчанням.

Очевидно, Есхл тут уперше звернувся до цього прийому, який пзнше неодноразово використовуватимуть драматурги. А суть полягала в тому, що це мовчання було сповнене глибокого внутршнього змсту. Всм свом виглядом Прометей свдчив, що залишаться несхитним борцем, врним свом деям, вн не змнить свого ставлення до Зевса, якого вважа деспотом тираном. Цей прийом пзнше почали називати формулою трагчного мовчання. У далоз з Океан дами та о непорушна воля титана виявляться ще яскравше.

Вн кида обвинувачення Зевсу в його чорнй невдячност адже лише Прометей був диним з усх титанв, хто допомг Зевсов в боротьб з Кроном заволодти олмпйським троном За цю послугу карою жахливою Влада богв жорстоко вдплатив мен. Властиво-бо усм тиранам хворти На боязку до друзв недоврливсть. Переклад Б. Тена Няк молння жалсних Окенд, умовляння бога Океана змиритися з Зевсом не можуть вплинути на героя, вн вдкида х. Його надиха розумння того грандозного значення, що мав його подвиг для культурно еволюц роду людського. У монолоз Прометея, яким вн вдповда ридаючим Океандам, Есхл розгорта величну панораму цивлзаторсько мс цього бога-героя Ось про недолю смертних ви послухайте То я ж м, дтям нетямущим, розум дав, Я надлив х мудрою розважнстю Не знали н теслярства, н пдсонячних Домв з цегли, а в земл селилися, Мов комашня моторна, десь у темряв Печер глибоких, сонцем на осяяних. певно ще не було прикмети в них Для зим холодних, весни квтучо, золотого лта плодоносного.

Весь труд х був без тями. Тамничий схд захд зр небесних пояснив я м. З усх наук найвидатншу винайшов Науку чисел, що й письмен сполучення творчу дав м пам ять цю праматр муз. в ярма першим уярмив тварин я, Щоб у важкй робот, приневолен, Людей своми заступили спинами.

Я вжколюбних коней в колсниц впрг Забагатли розкошв оздоблення. Хто, як не я, для мореплавцв вигадав Мж хвиль летюч льнянокрил повози Я х навчив вигойн лки змшувать, щоб цим перемагати всяк хворост. Для них я рзн вщування способи Установив, перший сни я визначив Переклад Б. Тена Прометей не прихову сво гордост за здйснену ним для людей велетенську роботу готовий перетерпти ще безлыч муки й катувань ще тисяч.от тльки себе не уберг, за що йому доркають Океан ди. Мабуть, разюча картина високо цивлзац була пдказана Есхлу як деями грецько флософ, що швидко прогресувала, так само афнською дйснстю, бурхливим розвитком загально культури полса.

Порвняння минулого варварства з сучаснстю було не на користь першого, так само як первсний уклад життя беотйцв, афнян т.д. У свох останнх далогах Океан дами Гермесом Прометей неодноразово звинувачу Зевса в жорстокост й несправедливост пророку йому неминуче падння з трону Вн тшиться громами пднебесними, Хай сипле з рук вогнями-блискавицями, Та вже не допоможе це няк йому Впаде безславно не пдведеться вн Переклад Б. Тена Тираня Зевса нестерпна Прометею.

Драматична доля о зайвий раз перекону його в деспотичност Олмпйця, якого вн давно вже перестав поважати.

Свою зневагу герой висловлю хору прямо Шануйте ви владущих улещуйте, Для мене ж менше вд нчого важить Зевс Хай робить що захоче цей короткий час, Недовго вн богами керуватиме. Переклад Б. Тена У боротьб з Зевсом Прометей нби зазна поразки, але насправд вн ста моральним переможцем. Олмпць не змг його зламати тортурами, дух Прометея залишаться непереборним незважаючи на страшн муки, вн висловлю свою ненависть до деспот Скажу одверто всх богв ненавиджу, За добре злим вони мен вддячили.

Переклад Б. Тена У жодному з свох творв Есхл не заходив так далеко у критиц олмпйських богв. Вдйшов вн вд зображення образу Прометея Гесодом, у якого бог-титан поста лише хитрим викрадачем вогню, вд мфологчно традиц, за якою всх робт наук людей навчили нш боги й геро Гефест дав м ремесла, Афна мудрсть науки, Орфей лричне мистецтво, Дедал учив архтектури й будвництва, а Фороней навть вогонь вирощувати хлб. У Есхла все вд Прометея Його ставлення до Зевса подане поетом не як випадковсть чи абстракця, а як глибоко осмислена поведнка, до того ж бунтарськй форм вд початку до кнця трагед.

Це робить коментар та аналз дуже складними, якщо не неможливими. Рч у тм, що з трилогю про Прометея пов язана низка проблем. Чи снувала взагал трилогя про Прометея А якщо снувала. То в якому порядку були розмщен трагед А може, вони входили до рзних трилогй Чи висловлю Прометей думки самого автора, тобто ста його рупором дей або це особисте ставлення героя до рзких висловлювань Чи, може, Зевс у цй трагед розглядаться Есхлом не як пантестичний символ природи, а як звичайний олмпйський бог вн його критику так само, як олмпйських богв в нших творах Як чому мг замиритися Прометей з Зевсом псля таких неймоврних страждань Слова бога-титана про можливе примирення в майбутньому також звучать загадково Я знаю, що лютий, жорстокий Зевс, Справедливсть йому його самоволя Але прийде час Злагднша вн пд ударом важким, Погаму свй безнастанний гнв, дружнй з мною закласти союз Поспшить вн до мене назустрч.

Переклад Б. Тена Ус ц проблеми дуже складн й за браком художнього матералу нших трагедй Есхла виршен бути не можуть.

Протягом довгого часу х дослджували видатн вчен багатьох кран, результатом дослджень стали численн гпотези що мало пояснюють згадан питання. При аналз трагед Прометей закутий слд виходити лише тексту, не порвнюючи з ншими творами Есхла, мабуть, не торкатися його свтогляду. Тобто розглядати як окремий мистецький факт, у якому найважливше його вплив на свтову лтературу.

До Есхла Прометей в Еллад був одним з не дуже популярних богв еллнського пантеону, ми, якби не трагедя, знали б про нього як одного з багатьох богв. Генй Есхла увнчав образ Прометея . а в нов часи почав набувати сучасншого тлумачення, його мя огортаться пафосом революцйност. З початком революцйних рухв у Захднй вроп прометевськ риси стають символом протиборства деспот в усх формах. Есхл пдкреслю деяк з них, перетворюючи х на визначальн в характер свого героя. Перша з них це послдовне вдкриття деспот Зевса, який жодного разу не з являться на сцен, але незриму присутнсть якого вдчувають ус персонаж.

Друга риса Прометея - це врнсть свой де, категорична вдмова навть пд загрозою нестерпних тортур схилитися перед волею бога-владаря. Бог Океан пропону Прометев виправити вдачу, оновитися, не кидатися гострими словами, змиритися, просити, просити прощення у господаря небес, але герой вол все перетерпти, щоб врешт побачити падння деспота. Третя сила Прометея гуманзм, власне, заради людей починаються вс його страждання.

Дари, зроблен Прометем смертним, символзували могутнй людський прогрес. У нових умовах, коли вропа долала останн залишки старого феодального устрою будували новий, ця риса Прометея виявилася надзвичайно актуальною. Нам невдомо, як Есхл виршував конфлкт мж титанчною особистстю, прагнення людського духу непереборною, залзною необхднстю, що кладе край цим прагненням. Але приклад Прометея пдказував шлях тим, хто не схотв миритися з обмеженстю людсько натури дерзав ти проти дол. Чи тим, хто став на бк титана та приднався до прокльонв, як вн посила богу-тирану, не пдкорився жорстокй сил, що править свтом. Образ самого Прометея можна назвати монументальним, тобто таким, у якому вирують могутн почуття грандозн пристраст, як не пд силу витримати звичайному герою, вони б його просто зламали. До цього слд додати й нелюдськ мордування Прометея, на як вн де цлком свдомо.

Прометей не зна сумнвв, вагань, вдступв. Сам титан посилаться на невблаганнсть дол, але це не доводить його до покори та безвлля.

Навпаки. невмолима доля штовха його могутню натуру до високих герочних подвигв. Разом з тим Есхл смливо надля Прометея суто людськими рисами. Залишившись самотнм, титан стражда голосно скаржиться на нездоланну силу Неминучост, що за його добр й благородн справи так жорстоко кара. Подбн скарги могли б висловлювати смертн, вони були б логчними зрозумлими В ншому епзод, розмов з о, Прометей щиро спвчува двчин, стражданням розмовля з нею надзвичайно лагдно. Це вже не титан. Так може розмовляти з свою ученицею старий досвдчений учитель, який не прихову од не труднощв дальшого шляху, радить уникати пдказаних ним небезпек, пдбадьорю заспокою.

Згадан епзоди могли б певною мрою принизити образ бога-титана, але цього не трапляться. Есхл свдомо використову прийом певного олюднення Прометея досяга ним ефекту днання героя з глядачами, конкретного розумння його людяност. Зменшуючи божественний ореол титана, поет робить його значно ближчим для глядачв.

Деяк образи трагед досить одномантн й схематичн, позбавлен динамки розвитку .ншими вони й бути не можуть, оскльки дя в трагед вдсутня, а в далогах персонажев розкритися важко. Старий доброзичливий Океан хоче допомогти Прометев й навть пропону сво послуги, але й так не може зрозумти вчинкв героя. Безвольн Океан ди оплакують страждання титана, але здатн тльки на самопожертву. Гефест проти сво вол, а Гермес бездушно бездумно виконують накази Зевса. Рзн письменники минулих часв поверталися до могутнього образу бога-титана, звертаючи увагу на тй чи ншй з зазначених його рис, даючи йому вдповдн оцнки. Високо цнували Прометея Гете, Шелл, Байрон, Шевченко Зокрема ,Шелл писав про нього Прометей поста як тип вищо морально та розумово досконалост, який керуться найчистшими безкорисливими спонуканнями, що ведуть до найблагородншо мети. У Промете закутому надзвичайно активний жвавий далог уже цлком перемага хорову частину, займаючи 950 рядкв з 1100, що складають трагедю.

Тобто хор не вдгра значно рол, вн - лише спвчутливий свдок того, що дться, а не актор, який бере участь у розвитку д. Та як тако в трагед майже нема, домнують монологи та далоги геров.

Отже, головною для Есхла ста мовна характеристика геров, тому кожний з них розмовля властивою йому мовою. Влада Гермес, вдчуваючи пдтримку Зевса, ведуть свою далогчну партю брутально й загрозливо, Океанди нжно й нершуче, Океан м яко й улесливо. Мова самого Прометея пряма, мужня ршуча.

Велико сили досяга Есхл в образ Прометея. Це найкраще побачити, порвнюючи образ трагед з його мфологчним прототипом, наприклад, в поемах Гесода, де вн представлений хитрим розумним обманщиком, який зробив свою жертвою навть самого Зевса, вд якого вн понс заслужене покарання. У Есхла це титан, який врятував рд людський, викрав для людей вогонь у богв, хоча й знав, що за це вн буде жорстоко покараний вн навчив х суспльного життя, дав можливсть збиратись у загального, державного багаття, вн винайшов створив рзн науки вн богоборець, який ненавидить усх богв, новатор, який шука нов шляхи в мя сво високо де вн готовий прийняти найжорстокше покарання в здоровому глузд викону сво велике дло. Не думка первсно людини, а високе розумння людей V ст. Могло виносити такий образ.

В Афнах снував древнй культ Прометея викрадача вогню. На свят в його честь молод чоловки змагалися в бгу з палаючими факелами. Висновок Есхл поборник освчено аристократ, яка бореться з дикстю та варварством старих часв на захист ндивдууму, об днаних в дину державу полс. У мру демократизований аристократичний полс для Есхла завжди предмет поваги й захисту.

У релгйно-флософському план Есхл також розмркову в дус культурного пднесення свого часу, звльняючи свого Зевса вд вд рзних вад та недолкв трактуючи його принцип свтово справедливост постйно вихваляючи його. Внесок цього видатного поета у процес створення трагедйного дйства був величезний. Вн перший синтезував ус елементи, пов язан заспвами, надавши м глибокого драматичного характеру. Завдяки його творчост трагедя набула першорядного суспльного звучання стала найголовншим драматичним жанром.

До того ж перетворилася на могутнй засб виховання спвгромадян. Поет створю складнший вид драматично творчост трагчну трилогю. Великим поштовхом для швидкого розвитку трагед стало введення Есхлом другого актора. Величезна заслуга поета поляга у створенн могутнх величних характерв монументальних головних геров, носв нечуваних пристрастей, учасникв грандозних конфлктв.

Лтература 2. Блецький О Антична лтература. К 1968. 3. Есхл Переклади з давньогрецько А. содом ори та Бориса Тена. К 1990. 4. Пащенко В Пащенко Н. Антична лтература. К 2001. 5. Антична лтература За ред. А. Тахо-Год. К 1976. 6. Радциг С. История Древнегреческой литературы. М 1969. 7. Пдлсна Г. Антична лтература. К 1992. 8. Чистякова Н. А Вулих Н. В. История античной литературы. М 1972.