Висновок

Висновок. Життя і творчість Михайла Петровича Старицького показує, що він пройшов важкий, але славний шлях боротьби за прогресивну українську літературу, залишивши значну поетичну, драматургічну та прозову спадщину.

Про його заслуги перед українською літературою влучно сказала Леся Українка в привітальному листі з нагоди 30-річчя літературної діяльності письменника Втішно єсть думати, що настав-таки час, коли замовкло всяке глузування та клепання, а вимовилась вголос честь і дяка, справді належна тому, хто увесь вік свій дбав, щоб наше слово не вмерло . І коли наше слово зросте і зміцніє, коли наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів тоді, спогадуючи перших робітників, що працювали на не вправленому, дикому ще ґрунті, українці певне спогадають добрим словом Ваше ймення. Ці слова стали пророчими.

Спадщина М. Старицького користується широкою популярністю. Його кращі поезії стали хрестоматійними, основні п єси не тільки перевидаються, але й ставляться на сценах радянських театрів, а кращі прозові твори, видані масовими тиражами, стали надбанням мільйонів читачів. Палко люблячи свою батьківщину, М. Старицький віддав усі свої сили і здібності справі розвитку демократичної культури, яка сприяла посиленню боротьби за соціальне І національне визволення українського народу.

Животворна сила волелюбного українського народу, який в дожовтневому минулому героїчно боровся за своє соціальне і національне визволення, художньо відтворена в усній народній творчості, в творчості таких виразників інтересів трудящих, як народний поет-революціонер Т. Г. Шевченко та його послідовники, що вийшли з народу. Ця непереможна сила тоді гнобленого народу приваблювала також кращих вихідців з різночинних верств тогочасного суспільства, збуджувала в їх серцях щиру любов до трудящих.

Вдячний народ ніколи не забуває тих, хто своєю У творчістю допомагав йому в боротьбі, збагачував його духовну міць, сіяв розумне, добре, вічне М. Некрасов. Саме таким серед українських демократичних діячів другої половини XIX і перших років XX століття був Михайло Петрович Старицький - поет і прозаїк, перекладач і організатор видань, визначний драматург! один з славетних корифеїв української сцени.

При всіх суперечностях і недоліках його широкої творчої натури, в основі її полум яніє любов до українського народу, глибокий патріотизм, демократичне почуття братерства до російського і всіх слов янських народів. Творчість М. Старицького викликала злобне роздратування і глузування чорносотенців, а також українських буржуазних націоналістів. I. Франко першим, особливо в галузі поезії, з властивою йому науковою проникливістю визначив достойне місце і значення М. Старицького в історії української літератури і театрального мистецтва.

Після І. Франка до наукового розуміння творчої спадщини письменника мало додано нового навпаки, чимало було наплутано буржуазними націоналістами, які фальсифікували і після, смерті автора його твори.

До революції творчість М. Старицького була невідомою широким масам трудящих.

Тільки після Великого Жовтня твори класика української літератури вивчаються в школах.

За сорок років Радянської влади їх неодноразово видавали як в республіканських, так і в союзних видавництвах, кращі п єси М. Старицького не сходять зі сцени професійного та народного театрів. Найближчим часом у Держлітвидаві України вийде багатоатомне видання творів письменника.

В 1940 році широко було відзначено сторіччя з дня народження письменника.

В пресі з явилося ряд статей і спогадів, в яких по-новому висвітлено творчість М. Старицького.

Але найбільш ґрунтовною з наукових праць про творчість видатного українського письменника є поки що розділ у книзі Історія української літератури том І, Вид-во АН УРСР, К 1954, стор. 409-424 . Враховуючи наявну потребу широкого і всебічного дослідження творчості М. Старицького, автор сподівається на прихильність і допомогу радянських читачів у подальшому поширенні й поглибленні цього критико - біографічного нарису про життя і діяльність видатного письменника-драматурга. Література 1. Мороз З.П Старицький М.П. В книзі В боротьбі за реалізм. К Дніпро ,1966 р. 2. Садовський М.К. Мої театральні загадки.

К Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1956. 3. Саксаганський П.К. По шляху життя К Мистецтво , 1935 р. 4. Скрипник І.П. Михайло Петрович Старицький. Передмови до книги М. Старицький.

Вибрані твори.

К 5. Старицький М. Твори у восьми томах.

К Дніпро , 1963-1965. 6. Франко І. Михайло П. Старицький.

В книзі І. Франко.

Твори в двадцяти томах, т. 17. К Держлітвидав України, 1955.