Тарас Шевченко мена, що увбрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким мям для нас, радянських людей, стало мя Тараса Григоровича Шевченка, чия поезя ось вже понад сто рокв виклика в людях почуття гордост захоплення свою красою, свою революцйною силою народною мудрстю.Шевченко, писав академк О Блецький, прийшов в укранську лтературу тод, коли чаша народного терпння переповнилась вщерть. Неорганзований народний протест, не виявлений до кнця народний гнв збирався над Росйською мперю як грандозна хмара, що насуваться, наливаючись свинцем.
Кругом все тихо Од молдаванина до фнна На всх язиках все мовчить, Бо благоденству Але раптом луна перший удар грому, перший розряд електрики, що збралася в повтр.Таким ударом в ЗО 40-х роках XIX ст. стала поезя Шевченка . Бурхливий протест гнв, що вками визрвав у глибинах народних мас, становив джерело полумяно творчост поета-революцонера Он глянь, у тм ра, що ти покидаш, Латану свитину з калки знмають, З шкурою знмають, бо нчим обуть Княжат недорослих а он розпинають Вдову за подушне, а сина кують А онде пд тином Опухла дитина голодне мре, А мати пшеницю на панщин жне Гострий бль вд соцально несправедливост, пекуча ненависть до гнобителв, нещадне осудження царського самодержавства, яке утверджувало захищало цю ганебну крпосницько-рабську дйснсть, пронизу кожен рядок Шевченково творчост звр того не зробить дикий, Що ви, бючи поклони, З братами дте Закони, Катами писан, за вас. Поет розум, що нема не може бути вльно щасливо втчизни, поки скрзь Людей у ярма запрягли Пани лукав Визволення трудящих мас, за Шевченком, передусм визволенням соцальним, визволенням з-пд ярма гнобителв-панв. Квтучою буде Украна зелентимуть широк села, у селах у веселих будуть люди весел за одн умови коли не лишиться й слду панського в Украйн.
До ц теми поет звертаться не раз крпосницький лад, панування гнобителв, визискувачв ось причина народного зубожння, поневряння.
Якщо у вршах Кобзаря 1840 р. антикрпосницька спрямовансть ще не завжди виступала на перший план хоч тут вона вдчуваться, то вже в поем Гайдамаки 1841, а особливо у творах циклу Три лта 1843 1845 ця спрямовансть проти крпосницько-помшицького ладу ста провдною.
Вд початку сорокових рокв, писав . Франко, Шевченко чимраз виразнше та смлше вступа на нову дорогу.Майже кожний новий його твр се кров наперед по тй дороз . Молодий художник-поет, недавнй крпак, перебуваючи в Петербурз, знаходить дружню пдтримку з боку передових людей Рос. Характеризуючи цей раннй перод у житт творчост укранського поета, Франко писав Шевченко жив тод в Петербурз, обертався серед високоосвчених кружкв, свобдний люблений своми земляками та чужими.
Треба нагадати, яка то пора була в росйськй лтератур в початку сорокових рокв як думки носилися тод в головах передових росйських людей вислов-лялися в передовй росйськй печат . де Радщева декабриств, Пушкна Гоголя, Блнського Герцена значною мрою формували суспльно-полтичн художньо-естетичн погляди Шевченка.
В свой критиц крпосницького ладу самодержавства Шевченко пднсся до нечувано глибини сили. Нас вража надзвичайна громадянська смливсть поета. Адже так його полумян твори, як Сон, Кавказ, Як умру, то поховайте, Я не нездужаю, нвроку О люди, люди небораки написан в умовах найпильншого полцейського нагляду, можна сказати, бч-о-бч Петропавловсько фортец вищого центру жандармер III вддлу царсько канцеляр.Я не знаю, писав ван Франко, н в однй вропейськй лтератур подбно поез, написано в подбних обставинах . Вдомо, що ряд свох полумяних творв Шевченко написав на засланн 1847 1856 в найтяжчих умовах каторжно солдатчини.
Кращ дяч росйсько революцйно демократ Чернишевський, Добролюбов, Некрасов стали його соратниками й однодумцями. Сучасну йому крпосницьку дйснсть поет сприйма надзвичайно боляче. Пд тягарем соцального нацонального гнту, що чорною хмарою звисав над поетом над народом, Шевченко нод впадав у тяжкий сум, що переходив навть в зойк розпуки.Але все ж основний мотив його творчост вра в народ, в його перемогу, любов до життя, до трудящо людини. Вже на початку сво творчост Шевченко виявля закохансть у красу земну, красу реального свту. Життя виклика трепетну радсть молодого поета Тяжко жить на свт, а хочеться жить Хочеться дивитись, як сонечко ся, Хочеться послухать, як море загра, Як пташка щебече, байрак гомонить Поетов радсно на рднй земл, з рдними людьми.
Вн пристрасно стверджу право людини на земне щастя, на чисту насолоду, на земн радощ Зацвла в долин Червона калина, Нби засмялась Двчина-дитина.
Любо, любо стало, Пташечка зрадла защебетала. Почула двчина в блй свитин З бленько хати Вийшла погуляти У гай на долину. Кожен рядок вдсвчу тут зворушливою любовю до просто людини, трудвника.Яка чистота морального почуття, яка блоснжна нжнсть Поетов дорога й близька в простй людин, в трударев оця здатнсть до вдчуття радост, до найглибшо схвильованост перед красою житя. Людське життя поет не може уявити соб поза колективом, поза громадою. днання трудових людей запорука щастя Ходмо в селища там люди, А там, де люди, добре буде Тльки тут, серед простих людей, можна знайти дружню пдтримку, спвчуття, тепло До людей хились, небого, Люди привтають.
Все прекрасне в людському житт даться в днанн, в спвдружност людей. Одинокого щастя не бува. Найтяжче горе переноситься легше на людях. Нестерпно, коли людина позбуваться радост днання з людьми, позбуваться щастя радти щастю людей.Спвець любов до людини, закоханий у земне життя, Шевченко бачить цнить красу в людях, в природ, в прац людськй.
Вже в раннх його творах цей мотив виступа яскраво зворушливо Встануть сердеги працювать, Корови пдуть по дбров, Двчата вийдуть воду брать, сонце гляне рай та й год Верба смться Через сприймання свту очима трударя осягаться насолода снування. В свтовй художнй лтератур Шевченко одним з перших глибоко вдчував поезю прац, благодйний вплив на людей. Праця ста найважлившим чинником людського щастя.Поет глибоко вдчува значення прац як основи культури, духовного збагачення людей Людина красива славна свою працею, своми длами, тим, що вона творить для людей, для майбутнього.
Труд робить людину красивою. Устами одного з свох персонажв поет схвильовано розповда про вбогу сльську двчину А красота-то, красота Мй боже милий А трудяще, А чепурне та роботяще. Праця для поета мрило людсько гдност, чест працею людина утверджу себе серед людей. Поза працею, без прац люди спустошуються, втрачають людянсть.Вдрив вд прац знелюдню духовно збдню людину.
Народ, природа, життя, праця становлять для Шевченка невичерпне джерело прекрасного. Все, до чого торкаються руки трудвника, ожива, сповнються красою значущстю. Уявлення про працю як благо людини в концепц Шевченка органчно зливаться з поняттям добра. Все прекрасне добре, за Шевченком, твориться в житт на основ трудового дяння.Сама людина ста прекрасною в тй мр, в якй вона вносить свою частку творчо прац в працю суспльну. Але в умовах крпосницько-помщицького ладу ставлення просто людини до прац як до джерела радост повсякчас оскверняться, паплюжиться.
Творча наснага краса, властив людськй прац, в гнобительському суспльств вступають в непоборн суперечност а суспльним становищем прац. Шевченко глибоко вдчував цей розрив мж працею красою Неначе люде подурли, Нм на панщину дуть дточок свох ведуть Поет кида грзне звинувачення всьому гнобительському ладов, бо цей лад спотворю саму основу людського снування працю, обезсмислю , перетворю на непосильну каторгу Чорнша чорно земл Блукають люди повсихали Сади зелен, погнили Бленьк хати, повалились, Стави буряном поросли поет безстрашно розкрива нелюдськсть гнобительського ладу. Крпосне рабство ганьба для людини воно калчить не тльки тло, а й душу. Художник-демократ з болем говорить, що вд тихого раю, вд людського щастя на цй сплюндрованй опаскудженй панами земл не лишилося й слду А кров, та сльози, та хула, Хула всьому Н, н, нчого Нема святого на земл Але це зовсм не закон природи, не щось вчне, неодмнне.
Страждання не притаманн людськй природ Навпаки, вд природи людина вльна, красива, людяна.
Панська сила, панський гнт ось що протиприродне, ось що чуже не гдне людського колективу. Краса, щастя, сонце, любов все це для людей Горе тод, коли верховодять пани, коли вони встановлюють сво, грабжницьк порядки. Знедолений трудвник не знаходить тод рятунку Знемгся неборака Хоч продавай хату Та йди в найми. Отак його Отой пан проклятий Допк добре.Панське засилля, панськ закони стоять на перешкод людському щастю Як бачимо, любов поета до життя, до людей зовсм не значить, що вн схиляться перед життям таким, яким воно тод було. Навпаки саме тому, що поет так любить життя, любить людей, вн гаряче протесту проти спотворення життя гнобительським ладом.
В мя любов до життя, до трударв мцн у поета ненависть до всього, що калчить, спотворю життя. Його гнв обрушуться на помщикв крпосникв лбералв.Вн бачить соцальне розшарування всередин укрансько нац нещадно тавру укранське панство, втчизняних гнобителв З братами тихо живемо, Лани братами оремо х сльозами поливам. Поет наголошу, що обличчя нац визнача не помщицько-старшинська верхвка, не укранське панство, а трудовий народ.
Мж тим другим табором нема нчого спльного.Пани тльки прикидаються патротами, захисниками рдного краю, лбе-ральствують на банкетах, а насправд так патроти, так брати убогих Дочку й теличку однмають У мужика В повст Художник Шевченко, характеризуючи укранських помщикв и богатых, и средней руки, и хуторян, зазнача Видел даже таких, которые постоянно живут во Франции и в Англии и с восторгом говорят о благосостоянии тамошних фермеров и мужичков, а у себя дома последнюю овцу у мужика грабят.
Укранський пан Блозерський, филантроп-помещик, за виразом Шевченка, оголив свох селян таких втчизняних грабжникв тисяч В повст Прогулка с удовольотвием и не без морали поет так охарактеризував укранське помщицтво Кричит, распинается за новые идеи, за цивилизацию, за человечество, а сам Мужичкоа под пресе кладет Вместе с свекловицей Для Шевченка клас помщикв укранських, росйських, польських однаково ворожий, чужий народов.
Це кровожери, шашел, вд яких народов можна чекати тльки гноблення знущань. Цкаво, що Шевченко трудящих назива люди, тод як помщицтво для нього це гади лукав, бездушн грабжники, мерзенна зграя. У врш Петро Скоропадський поет дав такий образ укранського панства Оцей годований кабан Оце ледащо.Щирий пан, Потомок гетьмана дурного презавзятий патрот Уже в творах середини 40-х рокв Шевченко розкрив внутршнй звязок мж козацькою старшиною, гетьманами та х нащадками укранським помщицтвом малоросйським дворянством.
Це одна зграя грабжникв.Поет нагаду укранському панству про ддами крадене добро, про те, що ц фальшив патроти шкуру деруть з братв незрячих, гречкосв, що вони людей запрягають в тяжк ярма. Панвн верстви гноблено за царату укрансько нац тльки базкають про неньку Украну, про долю-волю, а насправд вступають в найрзномантнш реакцйн змови з великодержавниками, прислужниками самодержавства.
Наш пани пдпанки, зазначав поет в розмов з Юланом Кенджицьким 1846, не лпш, нж ляхи польськ пани. 6. Ш Так само катують мужикв, як ваш окономи. Нашому укранському. б. Ш. панству аби повне корито. м усюди добре. Сидять соб, як свин в сажу, й чужою працею черево розпихають . Укранськ гнобител-пани так ж ворож народов, як польське магнатство чи то росйськ сатрапи.Вс вони за посилення визиску, за грабж народу, за те, щоб люди не крали води з рчки та щоб нишком пску не орали Укранськ пани всляко намагаються допомагати катам панувати. сам вони так ж кати Протипанськ переконання поета з часом все бльше загострюються.
Так, у врш Бували войни й вйськов свари 1860 вн показу, як вс от Галагани, Кисел, Кочубе-Нага це раби, пднжки царату королвсько Польщ, донощики фарисе, недолюдки, що правдою торгують це лих людоди, що люблять на братов шкуру, а не душу, це лаке царського самодержавства, няньки, дядьки отечества чужого, як в гонитв за лакомством нещасним одцуралися народу, батьквщини.
Затаврован кровю народу, ц уди засуджен на ганьбу прокляття у вках. Поет вщу Не стане дола святого, вас не стане, будяки Та кропива а бльш нчого Не виросте над вашим трупом. стане купою на куп Смердячий гнй все те, все Потроху втер рознесе Укранське панство здатне тльки на те, щоб гнобити народ, топтати честь трудово Украни.Це лютий ворог народу. Блокуючись з ноземними грабжниками, укранське панство, феодали, старшина, дуки србляники вками запрягали трудящ маси Украни в ярмо соцально й нацонально невол.
Свою поезю Шевченко проголошував нову, надзвичайно важливу дею любити захищати народ, трудящ маси це значить ненавидти сво, нацональне панство, боротися з ним, як з гнобителями, споконвчними ворогами трудящих.Будь-яке примирення з цим ворогом ганебною зрадою трудящих. Гнобительський лад людянсть сили, наскрзь ворож одна однй. Трудяще людство мусить перемогти воно хоче жити в свому дом на прекраснй земл. воно житиме тут господарем, а не попихачем-рабом Перемога народу це перетворення само дйсност, очищення вд вковчно мерзоти, бруду, вд усього безглуздого, дикого, людиноненависницького, а це значить докорнне знищення гнобительського ладу. Так погляди Шевченка вдбивали сторичну боротьбу прагнення народу, передов дейно-суспльн вимоги епохи.
Неначе цвяшок, в серце вбитий, оцю Марину я ношу, так розпочина одну з свох поем Шевченко, перебуваючи на засланн.Доля всх гноблених, безправних постйно перед очима поета-революцонера.
Вся його творчсть спрямована на те, щоб пдтримати, пдняти затуркану, прибиту людину, вселити в не вру в перемогу, в неприпустимсть примирення з суспльним злом. Люди гнуться, як т лози, з болем вдзнача поет. Вн розум, що без подолання байдужост, затурканост народ не визволиться з кайданв. Забитсть, полтична несвдомсть селянства не природною його властивстю. Справа тут в соцальному лад, який калчить нвечить людину.Рабськ поняття традиц, що х освячу церква, царат, вками культиву панвна верхвка, охоронц царату намагаються представити споконвчними, непорушними.
Рабська психологя, як отрута, проника в побут, розклада свдомсть мас, перетворю людей на слухняну отару, а цього тльки й треба гнобителям. З болем вдзнача поет Горе Горе Дрбнють люде на земл, Ростуть висяться цар Шевченко звертаться до народу, до мас, перекону х прокинутися од вковчного сну змити луду з очей, побачити те, що насправд.Адже ж панують. коронован кати, вд яких не можна чекати рятунку Горе з вами Кого благати ви прийшли Кому ви сльози принесли Кому ви принесли з сльозами Свою надю Чи ж кат помилу кого Викриття самодержавства, боротьба проти царистських люзй, як тод ще досить мцно трималися в глибинах мас, були одним з головних завдань революцйно-демократично пропаганди.
Ця спрямовансть пройма усю лтературно-громадську дяльнсть Шевченка.Починаючи вд Гайдамакв, Сну, Кавказу але до творв, написаних незадовго до смерт, у поета одна думка Якби то, думаю, якби Не похилилися раби То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат Гострий бль водночас зворушливе спвчуття масам чуться в кожному рядку Поет карта людей за рабське терпння, за вдсутнсть протесту. 1 в цьому виявляться його любов до народу, вддансть народнй справ.
Поет хоче бачити не слабодуху юрбу, а сповнений почуттям власно гдност народ. Шевченко спрямову свою творчсть на те, щоб пдняти свдомсть закованих невольникв, розбудити в них людськ почуття, впевненсть у свох силах.Вже в раннх творах поет показав, як формуються, ростуть мцнють ц справжн людськ почуття.
Боротьба за щастя народу, за життя ось рунт, на якому утверджуться краса людини Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить, Не знав, нагинався Поет нагаду народов, що гнутися не личить людям, що вся сторя народу переконливим доказом того, що, схиляючись перед загарбниками, нчого не вдш, що треба пдйматися, йти на бй що саме в боротьб й виростуть крила.А тод вже няк чорн сили не страшн народов вн неба достане, вн здобуде сво щастя на земл Поет оспву сторичну боротьбу народу проти свох та ноземних гнобителв для того, щоб утвердити цей шлях, шлях визвольно боротьби, в сучасних поетов умовах.
Прикладом сторичного герозму, натхненними образами сильних духом людей поет наштовху на думку про можливсть шляхом визвольно боротьби досягти свтлого життя для народу.Тльки треба за це боротися мужньо, самовддано одностайне стати. сторя да образи непохитних патротв, борцв за народну справу.
Цною свого життя вони добивалися перемоги над ворогом.Шевченко пишаться тим, що народ вками змагався за свободу в боротьб за не висунув з свох лав мужнх борцв, що сторя Украни, як сторя братнх народв, ма чимало герочних сторнок. Поета особливо захоплю могутнй селянський рух XVIII ст. проти гнобительсько Польщ Колвщина, коли замучен руки розвязались кров за кров муки за муки, коли пднявся весь народ осталися Дти та собаки, Жнки навть з рогачами Пшли в гайдамаки.
Пильна увага поета-революцонера до сторичного минулого була органчно повязана з його боротьбою за краще майбутн народу. Нескоренсть у боротьб, герозм самовддансть простих людей основна тема сторичних творв Шевченка. Народ у нього не фон, на якому виступають геро-одиночки. Народ могутня сила, що вершить долю крани, нац. Щоб показати в усй велич духовне обличчя народу, розкрити його душу, поет вдтворю минуле сторю народу, трагчн творч епохи народного життя.Славнозвсний гоголвський образ Тараса Бульби приваблював Шевченка свом герозмом, вдданстю втчизн, нездоланним волелюбством. Н родинн почуття, н будь-як особист мотиви, н пдступи ворогв не можуть устояти перед могутнм почуттям служння батьквщин.
На прикладах сторичного минулого, найяскравших подях визвольно боротьби Шевченко виховував почуття патротизму, прагнення самовддано служити народов. дея втчизни, дея визволення весь час у центр творчост поета.Пекучими роздумами над долею Украни, тяжкою скорботою з приводу страждань народу, жагучим прагненням допомогти йому пройнята вся лтературно-громадська дяльнсть поета.
Шевченко пднс любов до рдно мови, турботу про розвиток на висоту патротичного подвигу.Возвеличу Малих отих рабв нмих Я на сторож коло х Поставлю слово, писав поет. Вн невтомно боровся за високу культуру художнього слова, утвердив норми укрансько лтературно мови. Слово Шевченка огненно заговорило, пламенем взялось, людям серце розтопило З презирством говорив поет про перевертнв, про тих, хто цураться рдного слова. Важливим стимулом дяльност Шевченка була мря Щоб наше слово не вмирало.
Украна в творчост Шевченка це передусм волелюбний народ, герочна визвольна боротьба, душевна краса поборникв вол. Поет перший в укранськй лтератур на ввесь голос сказав про велич, красу народно любов до втчизни, як символу волелюбност. Цей образ для нього святий.Образ матер образ втчизни у Шевченка зливаються в дине, найдорожче цле. Патротична дяльнсть Шевченка, при всй полумянй любов до рдного народу, нколи не була спрямована проти нших народв.
Бльше того, патротизм Шевченка включав у себе почуття глибоко пошани до братнх народв, щире прагнення до х дружби днання. Поет зазначав, що в розпалюванн нацонально ворожнеч зацкавлен панвн, гнобительськ класи, як свй добробут, свою владу будують на цй ворожнеч. Отак-то, ляше, друже, брате.Несит ксьондзи, магнати Нас порзнили, розвели, А ми б дос так жили, Писав Шевченко в твор Полякам 1847. Нацональна нетерпимсть почуття, внутршньо чуже народов воно ганьбить честь людини, гднсть.
Патротизм в концепц Шевченка вимагав пдтримки всього передового, демократичного у нших народв, зумовлював найршучший осуд нацоналстичних заходв укранського панства щодо вдчуження ворожнеч до нших народв.За свдченням великого росйського письменника . С. Тургенева, Шевченко, повернувшись з заслання, замислювався над тим, щоб створити щось нове, незвичайне, що тльки йому одному пд силу, а саме поему такою мовою, яка була б однаково зрозумла росянину малоросу . Поет прагнув, щоб твори його були зрозумл найширшим масам, незалежно вд нацональност.
Видатний грузинський поет Акакй Церетел в роки свого студентського життя зустрвся в Петербурз з Шевченком це сталося 1859 року, коли Тарас Григорович повернувся з заслання розповв йому епзоди з стор грузинського народу.Як багато спльного у цього народу з нашим зауважив вн . Поет зтхнув став говорити про Украну Ця перша остання зустрч лишилася для мене свтлим спогадом на все життя.
З його слв я вперше зрозумв, як треба любити батьквщину свй народ . Любов Шевченка до рдно земл це патротизм революцонера-демократа, патротизм, який не роздну, а, навпаки, прагне згуртувати поневолен народи для спльно боротьби. Поет вважав, що захист нтересв трудящо Украни справою загальнонародною органчно поднуться з боротьбою за визволення всх народв царсько Рос. Визволення братнх народв неодмнною умовою визволення укранського народу.Такий патротизм становив важливий чинник революцйного виховання мас. Сей новий патротизм нашого поета, писав . Франко, не полягав вже на споминах славно бувальщини, гетьманських булав, жупанв та вйн. Вн основуться свдомо та твердо на любов до всх людей, на бажанн загальнолюдського братерства, на прихильност до всх пригноблених покривджених, мж котрими перша найближча серцю поета його рдна Украна 3. Долю свого народу поет не вдривав вд майбутнього вс Рос, прагнучи бачити вльними вс пригноблен народи.
Любов Шевченка до свого народу привела його до велико де братерства народв. Поет висловив генальну думку про неминучсть перемоги нового ладу на всй нашй планет.
Вн бачив у мрях рдну Украну, свй народ у братерському днанн з великим росйським народом, з його передовою культурою. Гоголь, Пушкн, Лермонтов, Салтиков-Щедрн були для Шевченка нашими письменниками, рдними близькими укранському народу.Вс симпат Шевченка, як нших передових дячв Рос Герцена, Чернишевського, були на сторон нацонально-визвольного руху в Польщ, який тод кнець 50 початок 60-х рокв набував всесвтнього значення.
Нагадаймо гарячий заклик укранського поета, звернений до прогресивних полякв Подай же руку козаков серце чисте подай У герочнй боротьб за незалежнсть американського народу пд проводом Вашнгтона, у боротьб, яку В Ленн називав одню з великих, дйсно визвольних, дйсно революцйних вон , Шевченко бачив високий гдний приклад визвольно боротьби.Поет гаряче втав революцйний рух китайського народу, вдомий в стор пд назвою Тайпинського повстання, а також нацонально-визвольну боротьбу словянських народв проти турецького та нмецького поневолення Видатний росйський критик, революцйний демократ М. О. Добролюбов зазначав, що в творах Шевченка знаходимо так думки почуття, як, будучи народно-укранськими, зрозумл близьк кожному, хто не зовсм спотворив у соб кращ людськ почуття . Благородний патротизм Шевченка був життдайним джерелом для нших пригноблених народв.
Усе сво життя поет лишався врним де рвност народв, мряв про дружбу братерство народв.
Любов до свого народу, згрта приязню спвчуттям до всх трудящих, становила основу патротичних поглядв Шевченка. На вершин сво творчост, лишаючись глибоко нацональним, Шевченко в 1860 роц говорив вд мен всх племен нацй, що знемагали в тюрм народв царськй Рос на оновленй земл Врага не буде, супостата, А буде син, буде мати, будуть люде на земл. Такий погляд виховував взамну пошану пригноблюваних народв, згуртовував днав поневолених.Творчсть Шевченка, пднесена на вершину загальнолюдського, перестала бути виявленням тльки нацонального життя, вона набула виразних загальнолюдських рис. Поет глибоко переконаний, що в прагненнях трудящих рзних нацй провдним те, що х дна, а не те, що х роздну Того ж батька, так ж дти, Жити б та брататися.
Передове в народ завжди, на думку поета, становить загальнолюдську цннсть.Нацональне, що не виходить за меж вузького, хуторянського виднокругу, переста бути справжнм нацональним воно не виража сторичних нтересв народу.
Поет врив у творчу силу народв, у х взамоприязнь. Широта гуманзму укранського поета давала йому можливсть бачити в нших народв х позитивн якост, зрозумти х образ життя, х прагнення. поет приходив до висновку люди народи можуть повинн бути друзями. Це дина смя одно матер дти. Глибоке усвдомлення життдайност дружби мж народами, визнання за кожним народом його неповторно духовно цнност характерне для дейно-художнх поглядв Шевченка.Звдси властив поетов зворушлив роздуми над долею народв, радсне вдкриття в глибинах нших народв тих рис, як близьк й спвзвучн рдному народу.
Слово поета було про Украну, про втчизну воно завжди глибоко народне. Разом з тим, це слово виростало до загальнолюдських масштабв О люде люде небораки Нащо здалися вам цар Нащо здалися вам псар Це бль поета, великого громадянина, для якого страждання всх поневолених народв були однаково нестерпн.Шевченков, зазнача Олесь Гончар, болло не тльки горе укранського народу, хоч природно, що воно було йому найпекучшим.
Всюди, де вн тльки бачив гнт безправя, приниження людини, хай було це на волзькому пароплав, чи в азатських пустелях, чи грзним стогоном докочувалось з Кавказьких гр, всюди зло неправда викликали вибух поетового протесту, щоразу вн був готовий стати до бою з насильством злом. Н вдмннсть у ко- льор шкри, н номовнсть не могли перешкодити виявам його природно гуманност й братолюбства . дея народно революц, дея демократичного перетворення суспльства становить той стрижень, навколо якого концентруються вс прагнення, вс помисли спрямування Шевченка.
Ця дея все бльше поглиблювалася, збагачувалася в мру зростання поета як суспльного дяча, селянського революцонера.Вже в середин 40-х рокв дея народно революц ста провдною в творчост поета Розкуються незабаром Закован люде, Настане суд, заговорять Днпро гори Безмежна любов Шевченка до людей, до трударв все глибше пройматься революцйними закликами. Велико сили дея всенародно революц набува у безсмертному Заповт поета Кайдани порвте вражою злою кровю Волю окропте Заклик до повалення царату, до розгрому дворянсько-помщицького ладу в мя щастя трудящих становить провдний мотив Шевченково поез протягом всього його життя Окують царей неситих В залзн пута, х, славних, оковами Ручними окрутять, осудять губителей Судом свом правим.
Нхто з сучасних Шевченков поетв не пднявся до такого полумяного гнву, ненавист до царату та його прислужникв, нхто не звеличував з такою силою акт сторично розправи народу над своми вковчними гнобителями.
Це не тльки вияв стихйного гнву, обурення поета. Шевченко врить в силу народу, в неминучсть суспльного прогресу, звдси таке властиве йому почуття сторично упевненост. Повалення царату, повалення крпосницько-рабського ладу це невблаганний хд стор. Так мусить статися Царя до ката поведуть То була упевненсть революцонера, який намагаться збагнути хд сторичного розвитку.Звдси його переконання, бльше того мудрий спокй борця, що ма свй, вищий критерй для оцнки сучасно йому дйсност.
Так станеться, так повинно статися це закон суспльного розвитку Адже самий корнь гнобительського ладу гнилий, червивий, худосильний. Звдси душевна упевненсть, внутршня рвновага поета це спокй революцонера, в душ якого клекоче вогонь. Шевченко жив передчуттям великих суспльних змн, як назрвали.Поета кровно хвилювали революцйн под в Рос на Заход. Щось таке бачить око, серце жде чогось зауважу поет у врш Я не нездужаю, нвроку 1858. Схиляючись перед мудрою далекосяжною поезю Шевченка, великий пролетарський письменник Максим Горький багато пзнше вдзначав, що укранський поет- революцонер поглянув на життя народу оком поета провидця . На думку М. Горького, Шевченко дивився у майбутн, закликав утверджувати це майбутн саме з позицй майбутнього оцнював сучасне минуле народу.
Для Шевченка визвольна боротьба народу це не тльки розгром старого, гнобительського ладу, але й шлях до утвердження нового, свтлого.Майбутн ввижалося поетов чудовою, квтучою нивою, сповненою сонячного тепла людського щастя.
Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навки од моря до моря словянська земля, писав поет в передмов до поеми Гайдамаки 1841. Всенародна революця, на думку Шевченка, це чудова весна людства. А весна це передусм засв доброго зерна. Весна несе народження нового. Революця створить все необхдне для торжества всього свтлого, що закладене в кожнй людин, в народ.Стаючи в ряди революц, людина виступа носм вищо, стинно людяност. Народяться нов люди смлив, високо-творч, справжн велетн Любов до людини революця в поглядах Шевченка зливаються в одне. Адже революця потрбна людству для щастя миру, для добра краси, для того, щоб радсним було життя, щоб росли дти, спвали пташки, розквтали квти, красувалася земля Оживуть степи, озера, не верстов, А вольн, широк Скрзь шляхи свят Простеляться Поет переконаний, що все людяне, правдиве, творче знайде шлях до революц.
Адже справжн людське щастя немислиме поза створенням суспльних умов для його утвердження.
Перемога революц це перемога вльно, творчо прац Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сять, не ждать посяне жать Роботящим рукам Поет мр про нов суспльн вдносини, де труд, що перетворю землю, приноситиме людям радсть, достатки, щастя. Мр про радсне майбутн повязуються у Шевченка з свтлими образами дтей, з образом щасливо матер Присняться дточки мен, Веселая присниться мати Поет мр про уквтчану землю, теплу ласкаву.Такою зроблять люди, трудар. спочинуть невольнич Утомлен руки, колна одпочинуть, Кайданами кут Чудова людина, чудова праця, прекрасна земля, обласкана людською працею Вийдуть люди жито жати Весел жнива Це господар сво дол, чудов люди майбутнього.
Життя х повнокровне, сам вони духовно багат. Тльки в труд закладена справжня можливсть свободи людства. Поет мряв про днання людей у творчй прац, про г часи, коли праця стане справд вльною.Творчй сил людства нщо не може протистояти Вона буде творити справжн дива на земл дебрь-пустиня неполита, Зцлющою водою вмита, Прокинеться потечуть Весел рки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть.
Безперечно, мр Шевченка про майбутн були утопчними. Поет не знав не мг знати, що тльки революцйний пролетарат поведе трудяще людство до всесвтнх перемог безкласового суспльства. Шевченко був селянським революцонером в його поглядах вдбилися сильн слабк сторони революцйно селянсько демократ.Але поет врив у силу народу, в силу революц. В цьому його сторична заслуга.
У вльнй трудящй людин, у творчому пднесенн розкованих невльникв поет бачив прекрасне майбутн.Свою останню працю, виконану незадовго до смерт, Букварь южнорусский вийшов на початку 1861 р. вн вдкрив знаменними словами Чи що лучче, краще в свт, Як укуп жити, З братом добрим добро певне Познать, не длити Це було ршучим запереченням гнобительського ладу, ладу, що топче й нвечить людину. Майбутн людства поет повязу з формуванням нових людей, нового суспльства, в якому була б сестра, був би брат Тут не буде перепон для безмежного ширяння людського розуму, для нечуваного збагачення слова як засобу сплкування людей, як джерела духовного розквту.
Тод, каже поет, Возвеличимо на диво розум наш наш язик. Життя набува смислу тод, коли людина ненавидить гнобителя самовддано бореться з ним, коли вона любить людей робить все для щастя людей Раз добром нагрте серце Вк не прохолоне запевня поет. Вн розкрива непереможну силу добра, чудодйне значення добра.За добро, за правду треба боротися смливо й самовддано.
Поет врить, що Правда оживе, Натхне, накличе, нажене Не ветхе, не древл слово Розтлнно, а слово нове. Меж людьми криком пронесе люд окрадений спасе Од ласки царсько Таке було переконання Шевченка як революцонера, це надихало його поетичне слово. Лтература Тарас Шевченко МАЛИЙ КОБЗАР Кив Видавництво Веселка, 1979. ст. 5-24.