Методика формуючого експерименту

Методика формуючого експерименту. Для проведення наступного етапу експерименту формуючого ми розробили комплекс уроків та позакласних заходів, які були побудовані на основі музично-краєзнавчого матеріалу за темою даної дипломної роботи.

Фрагмент перщого уроку музики слухання музики Тема слухання народних буковинських пісень Лелочку-менжівочку , За пана. Мета навчити дітей розпізнавати за мелодичною та ритмічною побудовою твору буковинські пісні вміти давати характеристику тому чи іншому мелодичному відрізку, що характеризує гуцульський колорит розвивати музичну пам ять, слух, почуття ритму, сприяти розвитку музичних смаків учнів на основі поданих місцевих пісень виховувати почуття відповідальності за збереження музичних скарбів, що передалися минулими поколіннями, гордості за свій славний край, духовні і матеріальні цінності усвідомлення себе носієм великої культурно-мистецької спадщини.

Обладнання баян, магнітофон, наочність. Хід заняття Діти Ви знаєте, що живете в прекрасному краї в якому ще п ятсот років тому назад поселилися і мешкають до сьогодні люди. На цій території проживало біля дванадцяти національностей українці, поляки, євреї, угорці, молдовани, румуни, чехи Така поліетнічність залишила свій слід в архітектурі, мові, а також мала значний вплив на культурно-мистецьку сферу регіону. Яскравим прикладом цього може послужити музика, яка сформувалася і виникла під впливом різних культур, що несе в собі ту автохтонність, передає красу, мелодійність, і викликає симпатії серед сьогоднішнього слухача.

Вона зацікавила багатьох фольклористів не тільки з України, але й дослідників музичного фольклору Росії, Польщі, Румунії та багатьох інших країн далекого і близького зарубіжжя. Фактом цьому сьогодні може послужити нещодавня експедиція з Петербурга на чолі професора Мацієвського, а також до 15-ї річниці Незалежності України в Києві був випущений компакт-диск буковинських мелодій, зафіксовані також відомості про збирання музичного фольклору нашими дослідниками зі Львова, які побували на Путильщині зокрема у нашій місцевості осінь 2001р Ми сьогодні послухаємо дві буковинських пісні, які мені довелось записати від музиканта-самоука Вівтірюка Михайла з смт Путила В Ви знаєте цю людину Д Ні не знаємо, але знаємо де ця місцевість В Зараз ми послухаємо першу пісню Лелочку-менжівочку і зразу після неї так звану За пана. Ви маєте відповісти, що тут вам сподобалось, чи є контрасти між творами, який характер, ритм, мелодія, і згадати, чи чули ви де-небудь цю музику Слухання.

В Чи впізнали ви цю музику Д Ми впізнали другу пісню За пана , її співають на весіллі, грає ця музика, яку ми. Музика пісні легка, темп помірний, ритм притаманний гуцулці В Так, правильно, цю пісню танцюють переважно на весіллях, вона має моменти театралізованих сценок.

А мелодію пісні ви не чули ніде Д - Я бачив по телевізору слухав на магнітофоні. Висновки для більшості дітей пісня Лелочку-менжівочку була зовсім невідомою.

Вони під час слухання музики засвоїли дві буковинські пісні - це розширило їх кругозір, сприйняття місцевого музично-вокального мистецтва та культурного надбання краю. Фрагмент другого уроку музики вивчення пісні Тема Вивчення пісні Ой у полі, у полі на слова Ю.Федьковича. народний варіант мелодії Див. дод Мета навчити дітей володіти своїм голосом, виспівувати шістнадцяті ноти, які подані в пісні, стежити за правильним звукоутворенням, диханням, фразуванням розвивати вокально-творчі можливості, зокрема вміння правильно художньо відтворювати і передати образ і зміст пісні, а також увагу, пам ять, мислення, сприйняття та емоційну чутливість виховна на основі слів пісні виховувати повагу і гордість за своє славне минуле своїх предків, вміння цінити те що було зроблено до нас, відповідно тексту приводити навчально-виховні приклади любові до своєї Вітчизни, матері, рідних. Обладнання баян, наочність, класна дошка з роздатковим матеріалом. Література збірник поезії Ю.Федьковича видавництво Дніпро Київ-1990р збірник Пісні Буковини Музична Україна К. 1990р. Хід заняття.

Робота над піснею Вчитель Діти, ми сьогодні вивчимо нову пісню Ой у полі , у полі - слова написані нашим земляком Юрієм Федьковичем, який народився 8 серпня 1843 року у с. Сторонець-Путилові. Навчався Ю.Федькович у приватного вчителя в сусідньому селі Киселицях, а пізніше в німецькій нижній школі в м. Чернівцях. Згодом потрапляє на службу до армії, починає писати поезію, поеми. Він є збирачем народних пісень, а також являється сам творцем дум і співанок. Юрій Федькович був талановитою людиною, у своїх поезіях висловлював важке життя горян, яке було зумовлене різними окупаційними режимами. І.Я.Франко назвав його Буковинським соловієм. В пісні Ой у полі, у полі - яка живе серед народу і до нині, оспівується про трагічні події загибелі сина на війні, за яким мати побивається і тужить.

Ця пісня літературного походження, тому, що автор в цієї пісні є, хоч сам народ про це не здогадується. А зараз вивчимо перший куплет Ілюструю пісню І куплет, а решта прочитую.

Діти, я зараз проспіваю першу фразу, ви повинні повторити її я підігрую на інструменті Добре дітки, молодці, давайте засвоїмо наступні такти пісні . Працюю над правильним звукоутворенням, чистотою інтонування, диханням.

Звертаємо увагу дітей на вокальну позицію, темп. Засвоюємо складні моменти в мелодії, які потребують правильної підтекстовки слів. Розібравши мелодичну лінію пісні, ми повторюємо ще раз І куплет, що сприяє кращому сприйняттю і вивченню слів та мелодій твору.

Висновки Дітям було дуже цікаво дізнатися про те, що їхній земляк Юрій Федькович збирав і сам створював пісні, які не забулися до сьогодні. Вони з великою охотою вивчали пісню і намагалися передати ті переживання, які описані в поезії. Фрагмент третього уроку музики Тема Ознайомлення з біографією відомого буковинського композитора С. Воробкевича.

Мета ознайомити дітей з біографією відомого буковинського композитора С. Воробкевича, визначати наявність у змісті засобів музичної виразності, що характеризує його музику розвивати почуття ритму, гармонії, сприяти розвитку формування музично-естетичних смаків виховувати повагу до культурної-мистецької спадщини свого краю. Обладнання баян, магнітофон, наочність. Хід заняття. Сидір Воробкевич 1836 1903 видатний подвижник національної культури, який поєднав у собі дар композитора, письменника, фольклориста, педагога, диригента, громадського діяча. Саме багатогранність його рідкісного таланту, своєрідне бачення світу були визначальними в творчих здобутках митця.

Музика С. Воробкевича доступна кожному, оскільки вона грунтується на фольклорному мелосі. Пісню народну композитор називав талісманом, що відкриває таємниці минулого, і закликав уважно вивчати її, бо це історія народу.

Через те його пісні, такі як Над Прутом у лузі , Заграй ми, цигане старий , На чужині погибаю, швидко набули популярності народ сприйняв їх, як свої. Тогочасна преса відзначала Вони гомоніли скрізь по нашім краї завдяки гарній музиці автора і під бідною селянською хатою, і серед міської інтелігенції Пропоную послухати вам пісню Воробкевича Задзвенімо разом браття Запитую в учнів, яке враження справила на них музика, чим сподобалась, чи дає вона уявлення про духовну силу народу і велич наших славних пращурів. Учні Ми дуже любимо слухати таку музику, вона нам подобається, вона велична мелодійна захоплююча.

Висновки Діти зацікавились розповіддю про Сидора Воробкевича більшість дітей не знали про цю людину. Безумовно значне враження справили на них його твори, вони дістали неабияке моральне задоволення від почутої музики. 2.3. Методика експериментального дослідження За підсумками результатів повторної перевірки ми можемо впевнено підтвердити доцільність і ефективність проведення формуючого експерименту.

Адже отриманий результат в кінці нашого дослідження у експериментальному 8-А класі є набагато вищий у відсотковому співвідношенні, аніж результат констатуючого експерименту.

А в контрольному 7-А класі, на відміну від експериментального, рівень знань залишився відносно незмінним. Як бачимо проведена робота дала досить непогані результати, щодо усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу. Це перший крок до шляху формування національної свідомості, виховання патріотичних почуттів. Але така робота має проводитись в більш тривалий проміжок часу, щоб визначити рівні сформованості національної свідомості, чи патріотичного виховання.

Тому ми змогли визначити тільки рівні усвідомлення музично-краєзнавчого матеріалу на вокальну тематику Запитання 1. Яка частина уроку музики приносить вам більше морального задоволення ? Варіанти відповідей e розспівування, перевірка домашнього завдання f теорія музики g спів пісень хоровий спів h слухання музики.

Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 15 15 b 5 10 c 10 25 d 70 50 Запитання 2. Чи любите ви слухати і виконувати мелодії рідного краю? Якщо так, то чи хотіли би ви почути їх на уроці музики? Варіанти відповідей e Так, хочу послухати і поспівати f Ні, вона мені не подобається g Люблю тільки слухати h Люблю тільки співати Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 55 60 b 0 12 c 45 28 d 0 0 Запитання 3 Чи знаєте ви, яка музика вокальних жанрів побутувала в давнину у вашому краї? Варіанти відповідей d Думаю, що знаю e Так, я знаю, мені про це розповідали f Ні, я цього не знаю, хотів би дізнатися.

Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 50 54 b 15 18 c 35 28 Запитання 4 Назвіть відомих співаків, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст. Варіанти відповідей c Знає d Не знає. Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 65 70 b 35 30 Запитання 5 Назвіть відомих композиторів, авторів багатьох вокальних творів, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст. Варіанти відповідей a Знає b Не знає. Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 60 60 b 40 40 Запитання 6 Назвіть найвідоміші вокальні твори, які були написані на Буковині у ХІХ ст. Варіанти відповідей a Знає b Не знає. Варіанти відповідей до запитання 7-А 8-А a 50 55 b 50 45 Низький рівень сприйняття та усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу проявляється в нейтрально - байдужому ставленні учнів до вивчення мистецької спадщини краю, це нерозуміння знайшло своє відображення в опитувальнику, що пояснюється значним впливом на підлітка сучасної молодіжної субкультури.

Однак, як засвідчує анкета це не дуже великий відсоток дітей, а після формуючого експерименту він зменшився у 6 раз і становить 8 . Середній рівень усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу учнями характеризується, особливою цікавістю, творчістю, учні інколи володіють достатньою інформацією у питаннях, що вивчаються, їхні оцінки і судження грамотні, але іноді не спостерігається особливого емоційно-особистісного ставлення до матеріалу. Високий рівень усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу - це учні які проявляють активно творче ставлення до місцевого матеріалу, збереження й пропагування, музичної спадщини свого краю, усвідомлюють відповідальність за неї. Отже, використання музично - краєзнавчого матеріалу, як засвідчують результати формуючого експерименту , є досить ефективним засобом виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості. Висновки Виховання гармонійної всебічно розвиненої, національно свідомої особистості не може бути здійсненим, якщо навчально - виховний процес обмежується лише стінами навчальних закладів, підручниками, суто однією методикою чи програмою виховання, яка ставить педагога в певні рамки.

Хоч як би повноцінно не проводились уроки, якою б не була розповідь вчителя, світ з усією його багатогранністю відкривається перед очима школяра тоді, коли відбувається безпосередній контакт із ним, з тією землею де народилася дитина.

Навчання і виховання не можуть бути досконалими, якщо вони обмежуються тільки школою та відірвані від реального життя народу де живе дитина, його природи, історії, культури, мистецтва, зв язку минулого із сьогоденням, особливо в даний час коли відбувається становлення молодої української держави.

Якраз сьогодні освіта активно шукає такі педагогічні засоби виховання, які б заповнили ці прогалини.

Одним із таких засобів у системі навчально - виховного процесу є краєзнавча робота, яка відіграє важливу роль у розвитку особи школяра, а головне спрямована на формування високоморальних якостей громадянина.

Така робота є ефективною, якщо вона має системний характер і знаходить своє відображення майже в кожному шкільному предметі, а особливо в предметах мистецького циклу, значне місце серед яких посідають шкільні уроки музики.

Слід пам ятати, що одним із можливих і дієвих шляхів патріотичного виховання є прилучення молоді до мистецької спадщини рідного краю. Воно забезпечує зв язок з життям матеріалу, що вивчається глибоке емоційно-чуттєве переживання творів мистецтва рідного краю безпосередній контакт учня чи студента з художніми пам ятками та збереженим у них соціально-культурним досвідом народу знаходження особистісного смислу художньої цінності, що міститься в пам ятці мистецтва 1, с. 8 . Це дозволяє дитині усвідомити себе носієм великої культурно мистецької спадщини свого народу, за яку вона гордиться та несе відповідальність. Наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна знаходитись під постійним виховуючим впливом матеріальної і духовної культури свого народу.

Це потрібно, найперше, для найповнішого розкриття природних схильностей дитини і розвитку її здібностей, виявлення етнопсихологічних особливостей.

Діти повинні з раннього віку залучатися до культури та історії свого народу. Як засвідчує дипломне дослідження, в цій галузі, тобто музичного краєзнавства, а саме вокального жанру немає особливого зрушення, яке б знайшло своє відображення в навчально-виховному процесі сучасної школи.

А за свідченням проведеного анкетування 95 дітей хотіли б ознайомлюватись і вивчати мистецтво свого краю пісні, мелодії, традиції, звичаї, творчість місцевих музикантів, композиторів. Тут вже не можна сказати, що використання місцевого матеріалу буде штучним, нав язливим, або недоцільним, знаючи те, що така робота є досить вагомою у справі виховання підростаючого покоління. В дипломній роботі проводилось дослідження шляхів, форм і методів використання музично - краєзнавчого матеріалу вокального жанру на уроках музики та в позаурочний час в педагогічній діяльності вчителя музики.

В теоретичному розділі нашої роботи висвітлено питання історії вокальної музики на Буковині у ХІХ ХХ ст. Описана специфіка даного жанру, його різновиди, здобутки та розвиток. В практичному розділі роботи були проведені два види експерименту констатуючий та формуючий. Констатуючий експеримент мав на меті виявити рівні обізнаності, сприйняття та усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу, як неоціненної культурно-мистецької спадщини свого народу.

В формуючому експерименті було розроблено та проведено ряд уроків, позакласних занять на основі музично-краєзнавчого матеріалу. Результативність формуючої дослідне - експериментальної роботи визначалась за допомогою підсумкового опитування та анкетування. Було виявлено, частину дітей з високим рівнем усвідомлення музично - краєзнавчого матеріалу - в процентному співвідношенні на 28 їх стало більше і становить 44 від загальної кількості учнів експериментальної групи.

З середнім рівнем було виявлено 48 , що також свідчить про доцільність та ефективність проведеної роботи, застосованих методів і прийомів використання краєзнавчого матеріалу. З низьким рівнем усвідомлення і переосмислення краєзнавчого матеріалу виявилось 8 дітей. У контрольній групі кількість учнів з високим усвідомленням музично - краєзнавчого матеріалу майже не змінилась. Однак уже сама анкета посприяла покращенню обізнаності з музичною спадщиною свого народу, приблизно на 5 - 6 . Таким чином, дослідження показало Що правильне використання музично - краєзнавчого матеріалу, вчителем музики, сприяє високому морально -естетичному задоволенні, вихованні всебічно - розвиненої гармонійної особистості. Цілеспрямована робота в даному напрямі буде сприяти формуванню національної свідомості, вихованню патріотичних почуттів. Музичне краєзнавство є особливим фактором впливу на формування світогляду дитини.

Передбачає активний розвиток учнівської творчості, мислення.

Спонукає до мистецького творіння. Сприяє духовному збагаченню особистості. Забезпечує безпосередній культурно - мистецький зв язок, який передається з покоління в покоління, на основі якого відбувається збагачення, розвиток і творення національної культури. Дипломне дослідження не висвітлює всіх питань, щодо використання музично - краєзнавчого матеріалу вчителем музики, як засобу формування національної свідомості, виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, патріота своєї Батьківщини.

Дана тема потребує більш детального вивчення основ правильного впровадження та реалізації музичного краєзнавства в предметах мистецького циклу, та у всій культурно - просвітницький роботі школи.