рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Визначення специфіки музичної мови та виражальних засобів у фортепіанних творах Ф. Шопена

Визначення специфіки музичної мови та виражальних засобів у фортепіанних творах Ф. Шопена - раздел Искусство, Дипломна робота спеціаліста «Музичне мистецтво» Творча Спадщина Кожного Видатного Композитора Представляє Собою Певні Труднощ...

Творча спадщина кожного видатного композитора представляє собою певні труднощі гри - через неповторність та оригінальність своєї музичної мови. Правильне розуміння нотного тексту композиторів різних епох відіграє першочергове значення в процесі читання нот з аркуша. Прочитання одного і того ж стилю у виконавстві може бути зовсім різним. Не є винятком і фортепіанні твори видатного польського композитора Ф. Шопена.

Питання інтерпретації музики Ф. Шопена - тема, яка не вичерпана й досі. Чимало видатних музикознавців, педагогів та виконавців присвятили свої праці проблемі виконання фортепіанних творів польського композитора.

Відомо, що читання творів з аркуша кожного композитора певною мірою зводиться до передбачення. А для того, щоб попередньо уявити можливе продовження тексту, необхідно послідовно засвоїти закономірності фортепіанної музики, яка охоплює різні стильові напрями. Саме оволодіння стилем відіграє вирішальне значення в читанні з аркуша. У рамках стилю індивідуально-конкретного окреслення набувають лад, ритм, фактура, форма, жанр. Тому передбачення визначається передусім умінням орієнтуватись в цьому стилі.

Поняття стилю Ф. Шопена повинно неодмінно включати визначення його зв’язків з національною традицією, що, в свою чергу, базується на вивченні народних витоків творчості великого польського композитора та його зв’язків з попередниками. Про народні витоки музики Ф. Шопена свідчать мазурки, полонези, інші п’єси, які належать до танцювальних жанрів, та велика кількість написаної літератури з цього приводу. Жанрову своєрідність музики не можна ігнорувати, особливо коли мова йде про стиль та його народно-національний генезис. Крім того, жанрове позначення твору є одним із значних факторів, який допомагає більш глибоко зрозуміти твір, розшифровуючи на екстрамузичному рівні інтромузичну ідею композиції.

Зазначимо, що багато жанрів виробили впродовж тривалого часу свої стійкі ритмічні формули, які служать важливою ознакою відмінності одного жанру від іншого - вальсу від полонезу, мазурки від польки, маршу від колискової тощо. Саме в ритмічному малюнку відображаються такі характерні риси п’єси, як жанр і - в зв’язку з темпом - тип руху. Для гри засвоєння та вміння розпізнавати типові ритмічні звороти-формули, характерні для того чи іншого жанру, набувають особливого значення.

Так, мазурки Ф.Шопена є начебто жанровими сценами з народного життя і побудовані на чергуванні різних танців. Під назвою «мазурка» приховані одразу три національні польські танці: мазур, оберек та куявяк. Сам танець виконується у жвавому темпі й розмірі 3/4 або 3/8. У швидкому темпі танець схожий до обереку з більш примхливим ритмічним малюнком та характерним акцентом на третій долі кожного другого такту, а в повільнішому до куявяку- це більш лірична, повільна мазурка, її тридольність близька до вальсовості. Загалом танець характеризується тенденцією до акценту на другу і третю долі та ритмічної фігури 4-силабічної групи, що складається з 2-х вісімок та двох чверток, що чергуються з трьома чвертками. Можна припустити, що цей характерний ритм є не простожанровим знаком, а своєрідним символом жанру мазурки, який проникає і в інші жанри (напр.,Прелюдія А-dur, ор.28 № 7).

Під час виконання танцю виникає найбільша проблема:як правильно розрахувати нюанс динаміки удару, тобто акцентності сильної долі тактів з акцентами - зміною їх - то на третій, то на другій долях, крім того, з частими sforzando.Саме в цьому виконавському нюансі й визначається ритм, пульс музики, а разом з тим і майстерність піаніста. У багатьох мазурках Шопен намагався дати художнє узагальнення музичної картини «сільського балу», звідси тридольна вальсовість та своєрідний ритмічний малюнок. За своєю побудовою мазурки досить прості: зазвичай три- або двочастинні зіставлення мелодичних ідей, які в один момент контрастують, а в інший зливаються в єдине ціле. Суто в текстовому та технічному плані мазурки легко піддаються читанню завдяки відносно прозорій фактурі та постійним повторам і поверненням характерних поспівок. Однак варто зауважити, що слухова увага при цьому повинна бути особливо загостреною через появу час від часу видозміненого зв’язкового перехідного інтонаційного моменту. Ці інтонаційні зрушення можуть з’являтись як і в мелодичній лінії, так і в акордовому супроводі .Мелодія в Шопена володіє такою плавністю, внутрішньою спаяністю, що виділення окремих інтонацій, їхня «дисоціація» з цілого відчувається набагато менше. Типово ліричні інтонації знаходяться у нього всередині зв’язної лінії і без уважного вслуховування мало відрізняються . Під час гри танцю дуже важко змусити слух вникнути в дрібні деталі інтонацій, проте від цих деталей залежить настрій та характер мазурки.

Є свій характерний ритмічний малюнок і в полонезах Ф. Шопена, на який першочергово потрібно звернути увагу під час гри твору. Уже в ранніх його полонезах можна почути фанфарні заклики - це полонез В-dur, написаний у семирічному віці. Ці фанфари, ритмізовані в послідовності, поступово ставали все більш і більш характерними для полонезів Ф.Шопена. Їхній ритмічний малюнок складається з вісімки, двох шістнадцятих та чотирьох вісімок. Саме цю ритмічну основу необхідно бачити, передусім читаючи полонези Ф. Шопена з аркуша. Наступні великі героїчні полонези скомпоновані на основі цього ж ритмічного малюнку.

Наприклад, «Полонез-фантазія» ор.61 - це масштабна, розгорнута композиція віртуозного плану. Твір зберігає типову для полонезів ритмоформулу, яка чітко проступає після розділу фантазії. Однак у процесі розвитку полонезу характерна ритмічна група завуальовується в середній голос партії правої руки, а то й взагалі зникає з поля зору. Таким чином, потрібно шукати нову «ритмічну точку опори». Надалі - це квартольний та тріольний пунктири .

Часто та чи інша тема, гармонічний супровід складаються з повторення однієї характерної ритмічної фігури, яку вчасно запримітивши можна вигідно використати в читанні твору з аркуша. Мазурки, полонези, вальси Ф. Шопена підкорюються такій «ритмічній закономірності». Ритм - це своєрідна першооснова, яка виконує велику роль у музичному мистецтві. Перш ніж почати читати будь-який твір Ф. Шопена з аркуша, потрібно відчути його плинність, ритм руху, і тільки після того почати виконувати. В іншому ж випадку спочатку обов’язково вийде ряд безладних звуків, а не жива лінія.

І все ж таки, систематизуючи нотний матеріал, варто опиратися ще на одну ознаку,довколо якої будуть виникати різноманітні труднощі читання тексту з аркуша. Це -фортепіанна фактура творів Ф. Шопена. Особливу увагу під час гри у творах Шопена потрібно звернути на фактуру фігурацій, яка є виразно мелодизованою. Про це свідчить постійне прагнення композитора до обігрування гармонічних голосів, басу і мелодій. Наприклад: Прелюдії Fis-dur і Іч. «Баркароли»вершини фігурацій відповідають верхнім звукам мелодії, що звучить в акордовому викладі правої руки. Загалом мелосом пронизані у Шопена не тільки мелодичні лінії, але й лінії супроводу, баси і побічні голоси. Маємо справу з мелодичною гармонією, з єдністю мелосу і гармонії. Тому фактурі Шопена властива підголоскова поліфонія, особлива фактура підголосків, яка говорить про мелодичну насиченість музичної тканини в цілому. Композитор достатньо детально виписав фактуру своїх творів за допомогою вказівок артикуляції і виділення деяких підголосків в окрему лінію шляхом позначення їх додатковими штилями. Чітке виконання авторських вказівок, а також розуміння специфіки музичної мови Ф. Шопена веде до інтонаційно багатого та виразного виконання.

Шопен сміливо використовував усі регістри фортепіано, впевнено поширюючи гами, арпеджовані пасажі, фігурації, які служили засобом охоплення всього звукового поля інструмента (етюд ор.10 №1, ор.25 №11, ор.25 № 12). Надзвичайно широку фактуру можна помітити в партії лівої руки у багатьох ноктюрнах Шопена - це широкі, наспівні фігурації, а також фактуру розгорнутих «хвилеподібних» пасажів (етюд ор.10, №12). Схильність до«розгорнутої» фактури натурального звукоряду часом змінюється тяжінням до «тісної»фактури, яку Шопен запозичив з фольклору. Акордову фактуру можна зустріти здебільшого в полонезах, у яких проявилось прагнення композитора до насиченості звучання. Трудність прочитання фактури Шопена полягає в тому, що кожна знахідка в цій сфері у нього не перетворилася в готову формулу для використання у своїх творах.

У композитора дуже важко відокремити певні типи фактури. Його фактура насичена окремими індивідуальними формулами для кожного окремого музичного образу, їй притаманний момент неповторності. Однак варто зазначити, що всі види віртуозних складностей, які присутні у фактурі його творів, композитор усистематизував в етюдах. Праця над етюдами допоможе в майбутньому прочитувати інші твори. В етюдах Шопен- піаніст зумів зафіксувати особливості своїх віртуозних досягнень. У композитора існують типи фігурацій, які використовуються як в етюдах, так і в концертах.

«Задуми етюдного типу, як це відзначив Шуман, ми знаходимо в прелюдіях Шопена».

Збереження єдиного технічного задуму як основи розвитку всього твору відрізняє цей жанр від інших фортепіанних мініатюр. У кожному етюді Шопена, за невеликими винятками,фактура однорідна. Часто - це традиційні технічні формули (арпеджіо, подвійні ноти, октави,зміна позицій і т. ін.), а отже, вони не потребують особливої винахідливості для гри . Вчасно визначивши таку технічну формулу, можна використати її за допомогою методу аналогії під час читання з аркуша.

Основна складність прочитання етюдів з аркуша - швидкий темп та завуальоване під художнім образом технічне завдання. На жаль, для багатьох піаністів це створює нездоланний бар’єр. Щоб подолати його, Й. Гофман пропонує піаністам по можливості читати з аркуша в швидких темпах або ж наближених до швидких. При перших спробах можуть виникати деякі текстові неточності, проте на них не слід звертати увагу. Швидке читання розвиває здібність очей все схоплювати, а це, в свою чергу, полегшить читання деталей . Від розвинутої здатності швидко читати з аркуша значною мірою залежить успіх процесу ознайомлення з твором.

Головним ключем для охоплення твору під час читання є вміння проаналізувати та по можливості спростити його фактуру. Під час гри, особливо в швидких темпах,немає необхідності виконувати абсолютно весь текстовий матеріал. Для цього існують певні правила скорочень, застосування яких допоможе швидше оволодіти навичками читання нот. Ці правила можна частково застосувати і в читанні творів Ф. Шопена, однак не варто ними сильно захоплюватись через ймовірність втрати образної самобутності твору.

Ще одним критерієм професійного читання творів Ф. Шопена є правильне та логічне фразування. Недотримання музичного синтаксису композитор вважав найбільшим гріхом у виконанні. Шопен не був прихильником коротких фраз, адже вважав, що вони ламають природну течію мелодії та порушують цілісність музичної думки. За словами Я. Мільштейна, його ідеал - це фраза широкого дихання, яка ніби вбирає в себе більш дрібні мелодичні ланки -мотиви. Його найвища мета - це фраза природна, виконана без перебільшень та хибного декламаційного пафосу . Вміння бачити написане в нотах приходить поступово. В тексті інколи зустрічається не зовсім чіткий запис, і доводиться часто здогадуватись, як потрібно правильно виконати даний епізод. Проте це не стосується творів Шопена. Вони надзвичайно чіткі за формою, музична мова ясна та лаконічна, в них немає нічого невизначеного.

Як відомо, виконавська інтерпретація музичного твору здійснюється в ході попередньої праці над його виразовими засобами, відпрацюванням нюансів, творчим засвоєнням і продовжується безпосередньо під час сценічної виконавської дії. Гра, як особливий вид інтерпретації полягає безпосередньо у виконавській дії, випускаючи всі попередні етапи праці. Піаніст в такому випадку володіє мінімальною кількістю часу для того, щоб визначити стиль твору, жанр, форму, фактуру і у зв’язку з цим накреслити приблизний план дії щодо виконання.

Якість прочитання творів не тільки Ф. Шопена, а й інших композиторів з аркуша великою мірою залежить від так званої музичної «начитаності» виконавця, тобто орієнтування в тому чи іншому стилі.. Виконавець, в свою чергу,під час гри включає активність творчого мислення. Цей процес акумулює в собі весь запас накопиченої в пам’яті інформації і емоційних вражень, асоціативних зв’язків, які оживають при дотичності з художнім твором. Однак варто пам’ятати, що правильний задум гри повинен випереджувати моторну реакцію, а не навпаки.

Читання творів Ф. Шопена з аркуша характеризують як процес великої психологічної складності, процес великою мірою емоційний, у якому моменти емоційного розуміння тісно переплітаються з моментами інтелектуального пізнання. Він заснований на стислому синтезі зору, слуху і моторики. сприйняття. Великого значення набувають рухи очей, вони повинні трішки випереджувати звуковидобування. Зорове охоплення відрізків нотного тексту залежить від того, яку кількість тактів наперед зможе «побачити» піаніст. Тому, читаючи твори Ф.Шопена, потрібно «бачити наперед».Велику роль тут також відіграє руховий кінетичний компонент. Зв’язок між диференційованими руховими відчуттями і слуховими уявленнями повинен бути добре розвинутий. Попередньо задуманий рух, або ж моторна готовність, які в процесі гри деталізуються, в досвідченого музиканта виникають вже при першому погляді на нотну картину. Орієнтиром для цього руху є загальний малюнок фактури твору. Читання творів з аркуша Ф. Шопена завжди викликає яскраво-емоційний відгук, є важливим не тільки як спосіб розширення репертуарного кругозору, а й як спосіб поглиблення, збагачення, якісного покращення самих процесів музичної думки. Критеріями досконалої гри творів композитора є осмислена передача змісту музичного твору (мислення малими структурами - фразами, закінченими мелодійними побудовами, темп, який підкреслює характер музики, правильний ритм, фразування, динаміка), а для цього необхідне розуміння всіх особливостей фортепіанного стилю композитора, знання авторських виконавських вказівок і характерних рис гри.

 


 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Дипломна робота спеціаліста «Музичне мистецтво»

Ужгородський заочний факультет донецької державної академії ім с с прокоф єва.. білак кароліна іванівна..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Визначення специфіки музичної мови та виражальних засобів у фортепіанних творах Ф. Шопена

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Життя та творчість Ф.Шопена
  «Шопен - душа фортепіано.» Хто ж він насправді, цей примхливий,

Список творів Ф.Шопена
Для фортепіано з оркестром 2 концерти - op.11, мі мінор (1830), op.21, фа мінор (1830) Варіації на тему Là ci darem la mano op.2 (1827) Andante spi

Значення фортепіанної музики у творчості Ф. Шопена
Основою виразності музики Шопена є мелодія. По рідкому мелодійному дару Шопена можна зрівняти тільки з Моцартом і Чайковським. Шопен є одним з найбільших мелодистів світу, найбільшим новатором, тво

Піанізм та особливості педагогіки Ф. Шопена.
Творчість Шопена відкрила у піанізмі нову сторінку. Композитор-піаніст створив унікальний стиль, позбавлений напруження, легкий і м’який за звучанням, що відзначається мелодійною плавністю, грацією

Особливості фортепіанної методики Ф. Шопена
Ф. Шопен - один з небагатьох видатних композиторів, що здобули визнання за життя. Так, однією з перших публікацій, присвячених творчості Шопена, була стаття Р. Шумана з відомою фразою: „Капелюхи ге

Загальна характеристика жанру Полонеза , на прикладі аналізу Полонезу А-dur №1. op.40
Полонез (пол. polonez) - урочистий танець-хід в помірному темпі, що має польське походження. Виконувався як правило на початку балів, підкреслюючи урочистий, піднесений ха

Регіональні варіанти полонезу
Краківський варіант.У краківському або малопольському варіанті полонез виконувався трохи напруженим кроком, з «голубцями» - особливими затримками в танці, що нагадують церемоніальн

Висновки
Життя великого польського композитора було коротким і яскравим, як поява комети на небосхилі. Він прожив усього 39 років. Але залишив по собі велику кількість геніальних творів, які пробуджуют

Список використаних джерел
1. Фредерік Шопен: Збірка статей / Ред.-упорядник Я. Якубяк. - Львів: Споло. 2000. 2. Асафьев Б. В. Шопен (1810-1849). Опыт характеристики. М., 1922. 3. Богданов-Березовский

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги