| Назва теми, кількість годин | Зміст освіти | |
| Пізнавальний компонент | Орієнтовні твори для сприймання та практично – творчого опрацювання | |
| 1. Образний світ і лексика російських танців 8 год.:7 + 1. | Зв'язок народного танцювального мистецтва з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Магія давньоруських обрядів. Театральні елементи в народних обрядах та іграх (Коляда, Свят – вечір, Масляна, зустріч Весни, Червона гірка, Радуниця, Юріїв день, русалчин тиждень, Купало, Ярило, Кострома, свята на жнива та ін.): сюжети, драматургія, музична складова, реквізит, пластика, грим, особливості святкування. Давньословянські танці як витоки російських народних танців: сюжети, хореографічна лексика. Танці: Хороводи, Тропак, Трійка, Камаринська, Бариня. Образний стрій. Особливості хореографічної лексики. Російський народний костюм. Ювелірні прикраси, зачіски. Музика танців. Російські народні музичні інструменти. Гуслі, Гармонь, Свірель. Балалайка, Бубон, Ложки, Тріскачки та ін.. Російські народні танцювальні мелодії в творах композиторів. Танцювальні сюжети в російському живописі. Російське декоративно – ужиткове мистецтво: образний зв'язок з танцями. Золота Хохлома, Палех. Народна дерев’яна архітектура. Співзвучність архітектурних форм і народних костюмів. Скоморохи– перші професійні актори і майстри танцю. Театр Петрушки – російський нащадок скоморошого мистецтва. Народні комічні дійства балагани. | ХМ – ММ: Відеозапис російських народних танців. ММ: М.Глинка Камаринська» П. Чайковський «Тропак» з 2-го акту балету «Лускунчик» М. Римський - Корсаков «Танці та пісня скоморохів» з 1-й картини опери-билини «Садко», М. Мусоргський «Тропак» з вокального циклу «Пісні та танці смерті» І. Стравінський «Російська» з балету «Петрушка» Запис російських народних пісень у супроводі оркестру народних інструментів – на вибір. ФОТО російських народних інструментів. ОМ:Російський народний костюм, прикраси. Приклади творів декоративно – ужиткового мистецтва (скрині Палеху, Панно роботи майстрів Палеху в Московському дитячому музичному театрі, лакова мініатюра «Російський танок» (Палех). Твори майстрів Хохломи (розпис дерев’яного посуду), Гжель. Дерев’яна Богородська іграшка, глиняна Димківська іграшка. Вишивка. Орнаменти та ін. – за вибором. К.Трутовський «Хоровод в Курскій губернії» А. Рябушкін «Втерся парень в хоровод. Ну, старуха охать!» О.Саврасов «Хоровод на селі» Б.Кустодієв «Хоровод» «Масляна». «Сільське свято». «Балагани». Е.Дега «Російські танцівниці» Народне дерев’яне зодчество. Кіжи- архітектурний ансамбль. Фреска «Скоморохи» з Собору святої Софії в Києві. Фото «Петрушки» - театральної ляльки. Запис лялькової вистави театру Петрушки. КМ: к/ф – сцена народних гулянь, зі скоморохами. – за вибором. |
| 2. Перед народженням балетного театру. 8 год.:7 + 1. | Танець у шкільній драмі. „Балет” у придворному театрі Олексія Михайловича. «Комедійна хоромина» в с. Преображенському. Алегоричні балети. Публічні бали і маскаради. –(Асамблеї Петра 1). Народження бальної культури в Росії. Народження російської балетної школи. Значення балетмейстерської та педагогічної творчості Ш.Л.Дідло для становлення національного балетного театру. Перший російський балетмейстер Іван Вальберх. А.Глушковський та його роль у розвитку російського народного танцю на балетній сцені. Кріпосний балет в Росії. Театр Шереметьєвих. Видатні танцівники російського балету. Т.Шликова – Гранатова. А.Істоміна, К Санковська та ін.. «Жізель» на російській сцені. Гастролі М.Тальйоні, Ф.Ельслер. Російська виконавиця партії Жізелі О. Андріянова. К.Санковська – виконавиця партії Сильфіди. Балетмейстер Ж. Перро. А.Сен – Леон, значення його творчості для розвитку віртуозного танцю. Пушкінська тема в балеті. М.Глинка і балетний театр. Танець в опері. Балет в контексті культури: портретний живопис 18 ст. – поч.19 ст. Відображення в його сюжетах театрального життя. Паркове мистецтво. | ХМ – КМ: фрагменти к/ф - «Как царь Петр Арапа женил», «Табачный капитан» (асамблеї), «Крепостная актриса». Номер в хореографії А.Сен – Леона (Па – де - сіс з балету «Маркітантка» на муз. Ц.Пуні, Фрагменти вистав «Іван Сусанін» (польський бал), «Руслан і Людмила» (танці). ММ: М. Глинка. Увертюра до опери „Руслан і Людмила”, Вальс – фантазія. ОМ: Гравюра невідомого автора «Петровські асамблеї» «Російський балет» - мейсенські порцелянові статуетки 18 -19 ст. Фото: палацово – парковий комплекс Петергофа. Портретний живопис Ф.Рокотова, Д.Левицького, В.Боровиковського, О. Венеціанов «На пашне. Весна», «На жнивах», «Дівчина в хустинці», «Гумно» та ін.. О.Кіпренський «Дівчинка в маковому віночку», «Портрет О.Пушкіна» Фото декорацій, ескізів костюмів вистав Дідло. |
| 3. Реформаторська епоха М.Петіпа і П.Чайковського (10 год.: 9+1) | М.Петіпа – творець балетного академізму. Класичний танець, його сценічні форми. Основні пози і рухи класичного танцю. Балетмейстер Л.Іванов – «душа російського балету кінця 19 ст» Балети П.Чайковського, О. Глазунова. Особливості характерного танцю (використання етнографічних рухів, жестів, поз) Танець в операх російських композиторів. Балет у палітрі інших мистецтв: „Могучая кучка”, передвижники – спільність ідейно – художніх пошуків. | ХМ – ММ: : П.Чайковський „Лебедине озеро”, „Спляча красуня”, „Лускунчик”; О.Глазунов „Раймонда”, - фрагменти, Сцена балу з опери „Євгеній Онєгін” П.Чайковського. ММ: М.Мусоргський («Ніч на Лисій горі», «Картинки з виставки») – за вибором. ОМ:Твори художників – передвижників (В Суріков «Взятие снежного городка», В.Васнецов «После побоища Игоря Святославовича с половцами», «Аленушка», «Три богатирі», І.Репін «Актриса Стрепетова» та ін.) – за вибором. Шаржи братів Легатт. |
| 4. Балетний театр "срібної доби" російської культури (9 год.: 8+ 1). | "Російські сезони" С. Дягілева. Їх значення для світового визнання російського балету. Балетні шедеври М.Фокіна – класика ХХ ст. ("Шехеразада", "Жар-птиця", "Петрушка","Шопеніана" та ін.) О.Бородін „Половецькі танці” з опери „Князь Ігор”. Зірки балету: Анна Павлова - "Лебідь російського балету". "Бог танцю" Вацлав Ніжинський. «Після полудень Фавна» на муз. К. Дебюссі. Киянин С.Лифар: значення творчості для світового балету. Композитор І. Стравінський та його реформаторські балети. Визначна роль художника в балетному театрі. Співтворчість художника, композитора, балетмейстера. Балетний театр в художній культурі епохи. Товариство художників «Мир искусства». Музичне мистецтво кінця Х1Х ст.. О.Скрябін. Пошуки кольоромузики. | ХМ,ММ: І.Стравинський. "Жар-птица" І.Стравинський „Весна священна» Фрагменти з балетів). О.Бородін „Половецькі танці” з опери „Князь Ігор”. К.Дебюссі «Післяполудень Фавна» (хор-я В.Ніжинського), «Привид троянди» (на муз. К. М. Вебера, хор-я М.Фокіна, сценографія Л.Бакста) – фрагменти з поновлених вистав «Російських сезонів» (проект А. Лієпи). «Шопеніана», «Лебідь» на муз.К.Сен – Санса (обидва - хореографія М.Фокіна) ММ: О.Скрябін «Поема екстазу». ОМ: ФОТО: листівки – зображення А. Павлової, Т. Карсавіної, В.Ніжинського в різних ролях Плакати «російських сезонів» В.Сєров Портрет А.Павлової, Афіша до «Російських сезонів». Ж.Кокто «Привид троянди» (із зображенням Т.Карсавіної, В.Ніжинського). Ілюстрації ескізів декорацій та костюмів до балетів О. Бенуа, Л.Бакста. О.Головіна. М.Реріх "Половецкий стан". Л.Бакст «Портрет Сергія Павловича Дягілева з нянею». Ескіз костюму для танцівниці Т.Карсавиної. З.Серебрякова «Портрет балерини А.Д.Данилової в костюмі для балету "Павильйон Арміди" Ж.Кокто Шарж на С.Дягілева. ЕМ:х/ф «Анна Павлова» (фрагмент). |