Силует.

Виникнення мистецтва силуету йде в далеку давнину, воно відоме з часів Давньої Греції: за легендою, своїм виникненням воно завдячує доньці Дибутада, котра обвела на стіні будинку тінь свого коханого. Багато давньогрецьких ваз прикрашено чорними профільними фігурами, античний вазовий розпис, побудований на силуетному зображенні. Відомі й стародавні китайські силуети… На початку ХУІІІ ст. мода на силуети розпочалася із Франції.

Свою назву цей вид мистецтва отримав по імені Етьєна Сілуета,генерального контролера фінансів при дворі Людовіка ХУ, реформатора французьких фінансів й неабиякого сміливця – запропонував зменшити витрати короля й змушений був піти у відставку; єдина втіха для нього була -- вирізати з паперу чорні фігурки, названі згодом іронічно: силуети. В Росії та Україні силует побутував у ХVІІІ – особливо у ХІХ ст., відродився у творчості художників «Мира искусства» на поч. ХХ ст. Справжніми майстрами цього мистецтва були Федір Толстой (1783-1873), Георгій Нарбут (1886-1920), Єлизавета Кругликова (1865-1941), Микола Ільїн (1894-1954).

Добужинський М.В. Панночка-селянка. 1919. Ілюстрація. Туш.

Техніка силуету може бути різною: їх малюють тушшю, роблячи пензлем суцільні чорні заливки на білому папері, вирізають гострими ножицями з чорного паперу, наклеюючи потім на білий, гравірують на дереві чи лінолеумі.

 

До галузі опуклої гравюри відносяться ксилографія та ліногравюра.