рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА. Предмет мистецтва. Поняття стилю і художнього методу

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА. Предмет мистецтва. Поняття стилю і художнього методу - раздел Искусство, Тема 3. Предмет Мистецтва. Стиль І Художній Метод. Функції Мистецтва ...

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА

План.

 

1. Предмет мистецтва.

2. Художній образ.

3. Зміст і форма.

4. Поняття стилю і художнього методу.

5. Функції мистецтва

 

Предмет мистецтва

В об’єктивному світі далеко не все в однаковій мірі викликає увагу художника і входить в орбіту головних зацікавлень естетичного освоєння дійсності.… Але крім цього художник може наділяти суспільним значенням всі предмети, які… Отже, предметом мистецтва є людина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів.

Образ це інакомовна, метафорична думка, що розкриває одне явище через інше.

Художній образ як специфічний засіб відображення, осмислення і переробки об’єктивної дійсності є загальною формою мислення в мистецтві. Продукт… Проблема специфіки художнього образу привертала увагу дослідників упродовж… На думку багатьох філософів, естетиків справжній художній образ виникає лише тоді, коли складається синтез…

Єдність теми та ідеї означає художній рівень змісту твору.

Органічне поєднання і взаємовплив змісту і форми сприяє створенню повноцінного художнього твору.

 

4.Поняття стилю і художнього методу.

Цілісна модель мистецтва як естетичного явища передбачає опрацювання та осмислення всіх його основних понять, серед яких важливе місце посідає феномен стилю.

Поняття “стиль” приходить на зміну транс-культурному поняттю доби середньовіччя – “канону” (від грец. – правило, норма), що являв собою систему жорстких норм та правил і фактично нівелював індивідуально-творче начало. Тому у зазначений період особливого розквіту набувають іконопис і храмове будівництво – мистецтво, що було позбавлене авторства.

Поняття “стиль” (від лат та грец. stulis, stulos – паличка для письма, що належала до особистих речей людини) безпосередньо пов’язувалось з особистим началом, яке передбачало індивідуальну форму вираження у мистецтві. Воно ототожнюється з добою Відродження, що назавжди залишилася в історії людської цивілізації як епоха видатних персоналій. За образним висловом О.Герцена, мистецтво Відродження відкрило мертві очі грецькій статуї і перевело художньо-творчий процес в емоційно-чуттєву площину.

У сучасному розуміння цей термін визначається так:

Словник:

Стиль– це стійка єдність образної системи, виражальних засобів, що характеризують своєрідність тих чи інших сукупностей явищ мистецтва, чи то є крупною художньою епохою, чи окремим художнім напрямом, чи манерою окремого художника.”

Таким чином, термін “стиль” може використовуватись в різних значеннях, проте у всіх випадках мається на увазі цілісна художня система, яка створює єдиний образно-пластичний стрій в творах архітектури, образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.

 

Поняття “художня епоха” -- це конкретно-історичний етап розвитку мистецтва, що безпосередньо пов’язаний із суспільно-історичною добою.

Поняття “художні напрями” об’єднують митців в певну художню епоху.

Поняття “художній стиль” – це система художньо-образних засобів і прийомів, що належать конкретному митцеві.

Наприклад, зосередимось на мистецтві ХХ ст., що, безперечно, є яскравим зразком феномена художньої доби, позначеної могутнім і стрімким розвоєм культурно-мистецького руху.

У структурі мистецтва ХХ ст. органічно поєдналися напрями відверто протилежної художньої орієнтації:

 

Кожен із зазначеним напрямів залишився в історії художньої доби ХХ ст. завдяки яскравим творчим особистостям, які через свій неповторний індивідуальний стиль, авторське розуміння природи і завдань мистецтва відображали й осмислювали в художніх творах загально-філософські проблеми сенсу буття.

Отже, слід чітко розмежувати такі поняття

 

Художній метод:

Одним із важливих естетичних понять є художній метод.

Одне з його визначень звучить так: художній метод це засіб пізнання дійсності. В історії світової культури і мистецтва він представлений двома основними різновидами:

Специфічною ознакою художнього методу є його здатність до розвитку і трансформації.

Так, П.Пікассо та С.Далі розпочали свій творчий шлях у межах школи класичного іспанського живопису, продовжуючи кращі традиції Веласкеса, Рібери, Гойї, а згодом їх імена набули статусу символів двох найсуперечливіших та найцікавіших напрямків ХХ ст. кубізму та сюрреалізму, що склалися у межах нереалістичної методології.

Художній метод означає світосприйняття та світовідчуття митця і виражається в специфіці його художньої творчості.

Розробкою проблеми методу через аналіз художньої творчості займалися античні філософи Платон і Аристотель, теоретичні моделі яких можна вважати передвісниками дослідження нереалістичного і реалістичного методів у мистецтві.

Платон інтерпретував творчість через інтуїтивно-позасвідоме начало, позбавлене раціональних компонентів. Тому можна сказати, що він безпосередньо вплинув на формування і розвиток нереалістичного методу в мистецтві. Адже філософи ірраціоналістичної орієнтації А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, С.Кьєркегор, З.Фрейд, А.Бергсон, які визнавали себе послідовниками Платона, надали своїми концепціями теоретичного підґрунтя нереалістичним напрямам: футуризму, кубізму, абстракціонізму, експресіонізму, сюрреалізму тощо.

 
 

 


кубізм

Не

абстракціонізм
реалістичний

напрям

експресіонізм

 

 
 
сюрреалізм

 


Тривалий час вітчизняна естетична наука і мистецтвознавство рішуче заперечували нереалістичний метод у мистецтві, а митців, які працювали у межах наведених напрямків, вважали позбавленими світосприйняття.

Проте видатні представники нереалістичних течій були досить послідовними у своїх світоглядних позиціях і демонстрували у творах особисте ставлення як до загально-філософських, так і до конкретно-історичних проблем, які, спираючись на нереалістичний метод пізнання дійсності, через систему відповідних образів і символів, осмислюючи суспільно-історичну ситуацію періоду між світовими війнами, зверталися до життєвих проблем людства, зокрема феномена смерті, інтерпретуючи їх у своїх художніх творах.

Учень Платона Аристотель через свою теорію “мімесісу” – наслідування дійсності реконструював основні принципи раціоналізму. Філософ вважав, що мистецтво відтворює дійсність, яка “містить у собі істину” і, згідно з його концепцією, художній твір може з’явитися тоді, коли “виникає спільний погляд на споріднені речі”, а самі митці добре розуміють і “знають причини того, що створюється”.

Позицію Аристотеля можна тлумачити як прообраз реалістичного методу , що зумовив причину виникнення яскравих художньо-мистецьких напрямів і стимулював творчі пошуки митців, які не пов’язували свою художню діяльність з будь-якими мистецькими угрупуваннями та осередками:

 

У межах реалістичного методу були створені шедеври Леонардо да Вінчі і Мікеланджело, Ф.Достоєвського, Т.Шевченка, Ф.Кричевського. Реалістичний метод творчості давав митцям змогу продемонструвати віртуозну професійну майстерність, створити психологічно насичену систему художніх образів, розробити різноманітні варіанти композиційної побудови творів і, отже, висловити свою світоглядну позицію, своє мистецьке та життєве кредо.

5.Функції мистецтва.

Однією з найважливіших граней мистецтва є процес функціонування мистецького твору в суспільстві.

Проблема функцій (від лат. functio – виконання, здійснення) належить до фундаментальних теоретичних питань естетики. Її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв’язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини.

Сучасна естетична наука нараховує 7 функцій мистецтва

 

1) Соціальна функція.

З одного боку, соціальна функція мистецтва безпосередньо пов’язана з суспільно-політичними процесами у державі, з іншого – вона пояснюється специфікою природи мистецтва.

Розглядаючи соціальну функцію мистецтва взагалі і теорію “соціального замовлення” зокрема, ми зупинилися на необхідності її принаймні двох-аспектної інтерпретації.

І аспект -- Слід пам’ятати, що у різні часи свого існування мистецтво виконувало соціальну функцію, реалізуючи через систему художніх образів поставлене перед ним “соціальне замовлення”.

Так, Леонардо да Вінчі фактично жодної картини не написав за власним бажанням, як і не створив жодної скульптури Мікеланджело. Своєрідною відповіддю на замовлення Людовіка ХІV була драматургія Мольєра. На “замовлення” працювала значна частина митців доби Просвітництва.

Отже, аналіз соціальної функції мистецтва дає змогу звернутися до загальнотеоретичної проблеми, яку схематично можна подати так:

 

ІІ аспект – хто виконує функції замовника і на кого покладається завдання виконання замовлення.

Скажімо, соціальні вірші Д.Бєдного виявилися лише кон’юнктурними одно-миттєвими агітками “Бєдного Дем’яна”, тоді як геніальний “Реквієм” Моцарта, також написаний “на замовлення”, назавжди залишився у скарбниці світової культури.

У зв’язку з цим треба звернутися до складного питання, пов’язаного з проблемою художньої цінності мистецького твору. Історія світової культури свідчить, що сучасники практично ніколи не сприймали створене митцем за його життя, прирікаючи художника як на матеріальну скруту, так і на трагедію самотності. Саме така доля судилася М.Березовському, А.Веделю, пізніше – Ван Гогу, Гогену та ін. Однак сьогодні, перебуваючи на порозі нового тисячоліття, людство визнає цих митців геніями, вважаючи їхні твори шедеврами світової культури.

Отже, як можна переконатися, справжнім випробувачем для мистецтва виявляється час. І тільки витримавши це випробування, твір мистецтва може вважатися духовною пам’яттю людства, у чому, власне, і полягає його надзадача.

 

Пригадаємо визначення мистецтва:

Мистецтво – це вища форма естетичного ставлення людини (митця) до світу. Адже через систему художніх образів, використовуючи специфічні засоби і прийоми, мистецтво інтерпретує, осмислює, пізнає світ.

Пізнавальна функція.

  Специфіку пізнання у мистецтві визначають суб’єктивний характер відображення, метафоричне ставлення до дійсності,…

Компенсаційна функція.

Ця функція дає змогу людині у процесі сприймання художнього твору пережити ті почуття, яких вона була позбавлена в реальному житті. Надзвичайно показовим тут є феномен мелодрами – найпопулярнішого жанру в літературі, театральному мистецтві і кінематографі. Сентиментальне начало, емоційно-романтичний настрій, класичний любовний трикутник, чіткий розподіл героїв на позитивних і негативних, -- всі ці специфічні ознаки мелодрами, що виконували компенсаційну функцію, зумовили її всесвітній і позачасовий успіх. В образотворчому мистецтві показовим є так званий побутовий жанр, жанр портрету.

Комунікативна функція.

Аналізуючи феномен мистецтва, науковці різних історичних періодів підкреслювали його комунікативну перевагу над іншими формами суспільної свідомості, адже загально-мистецький зв’язок

робить можливим саме комунікативна функція.

Існують види мистецтва, в яких комунікативні можливості обмежені мовним бар’єром. Це передусім література, театр, кінематограф, тоді як архітектура, скульптура, живопис та хореографія “володіють” універсальним комунікативним кодом. Саме тому “мова” творів Леонардо да Вінчі, О. Родена, Ле Корбюзьє, М. Лисенка, С.Лифаря та інших була зрозумілою в усіх регіонах світу і подолала часові кордони.

Функція передбачення.

У мистецтві функція передбачення виявляє себе як у прямій, так і в опосередкованій формах. Найяскравішим прикладом такого “прямого варіанта” є жанр… Мистецтво як форма суспільної свідомості намагається комплексно осмислювати…

Список літератури

1. Афанасьев Ю.С. Социально-культурный потенциал художественной деятельности. – Львив: Свит, 1990.

2. Вопросы социального функционирования художественной культуры: Сб. статей. / Отв. Ред. Г.Г.Дадамян, В.М.Петров. – М.: Наука, 1984. – 229 с.

3. Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2000. – 271 с., іл.

§ До теми 3 – [2] с. 142-162.

4. Ничкало С.А. Мистецтвознавство. – К.: Либідь, 1999.

5. Подольська Є.А., Лихвар В.Д, Іванова К.А. Культурологія: Навч. посібн. – Вид. 2-е, перероб. та

доп. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 392 с.

· До теми 3 – [5] с. 105-114.

6. Татаркевич В..Історія шести понять: мистецтво, прекрасне, форма, творчість, відтворництво,

естетичне переживання. /Пер. з пол. В.Корнієнка. – К.: Юніверс, 2001. – 368 с.

 

– Конец работы –

Используемые теги: Тема, Предмет, мистецтва, стиль, ХУДОЖНІЙ, метод, функції, мистецтва, Предмет, мистецтва, Поняття, стилю, художнього, методу0.136

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ МИСТЕЦТВА. СТИЛЬ І ХУДОЖНІЙ МЕТОД. ФУНКЦІЇ МИСТЕЦТВА. Предмет мистецтва. Поняття стилю і художнього методу

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

ПРЕДМЕТ И МЕТОД АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА Предмет административно-правового регулирования Метод административного права
ПРЕДМЕТ И МЕТОД АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРАВА... Предмет административно правового регулирования...

Опорний конспект лекцій з курсу Основи екології Тема 1. Предмет, історія, структура та методи екології 1. Предмет, об’єкт і завдання екології 2. Історія розвитку екології як науки
Кафедра екології харчових продуктів та виробництв... Опорний конспект лекцій... з курсу Основи екології...

Тема 1. ПРЕДМЕТ И МЕТОДЫ ПСИХОЛОГИИ 1.1. Предмет психологии. 1.3. Принципы, задачи, области психологии
Цель получить теоретические знания по теме иметь представление о процедуре и... Ход занятия...

Тема 1. Предмет и метод экономической теории. 1.1. Предмет экономической теории
Предмет экономической теории е структура и функции... Лекция... Современная экономическая наука одно из величайших интеллектуальных достижений человечества Только благодаря...

ТЕМА 1 Предмет, метод і завдання дисципліни Об’єкт та предмет дослідження регіональної економіки Методологія регіональної економіки
Об єкт та предмет дослідження регіональної економіки... Сторія розвитку регіональної економіки... Методологія регіональної економіки...

Предмет и методы геологии. Принцип актуализма: униформизм и актуалистический подход. Предмет и методы геологии. Специфика геологии. Разделы современной геологии. Специфика геологии:
Актуализм основополагающий принцип геологии Утверждает что в геологическом прошлом процессы происходили по таким же законам что и сейчас... Примеры актуализма знаки ряби в результате штормов знаки ряби в... Предмет и методы геологии Специфика геологии Разделы современной геологии...

Тема 1: Предмет и метод курса микроэкономика 1. Микроэкономика в системе экономических дисциплин. Специфика предмета микроэкономики. 2. Методологические принципы микроэкономического анализа
Микроэкономика в системе экономических дисциплин Специфика предмета микроэкономики... Методологические принципы микроэкономического анализа...

Тема 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці
Тема ПРЕДМЕТ МЕТОД СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА... План Власність національних багатств України як основа суспільної організації праці...

Тема. Современное трудовое право: предмет, метод и источники
Метод современного трудового права...

0.051
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам