П.Леско і Ж.Гужон. Палацовий фасад Лувра. Поч. у 1546.

Ще одним виражальним засобом архітектури є масштаб. Його не треба плутати з розміром. Римські тріумфальні арки, наприклад, не дуже великі, проте створюють грандіозне враження. Масштаб залежить не від справжнього розміру будівлі, а від загального враження, яке воно справляє на людину. Наприклад, в сучасних мікрорайонах громадські споруди (торгівельний центр, кінотеатр) завжди менші за об’ємом від багатоповерхових житлових будинків, але вони справляють враження головних, крупно-масштабних завдяки більш крупним членуванням їхніх форм (великі площини стін залів, великі поверхні засклених вітрин). Про такі будівлі кажуть, що вони мають крупний масштаб. Житлові будинки, хоча вони в дійсності і більші за розмірами, мають мілкий масштаб, тобто у них мілкі деталі (вікна, лоджії, балкони).

Матеріал і конструкція, масштаб і форма, пропорції і ритм – всі ці виражальні засоби властиві не лише архітектурі, але, наприклад, скульптурі.

Проте особливості художньої мови виділяють архітектуру серед інших видів мистецтва. Адже мета архітектурної конструкції – спорудження внутрішнього простору (приміщення, парк або місто).

Велику роль у виявленні форми будівлі та її деталей, у створенні виразного архітектурного образу належить освітленню. Гра світла й тіні підкреслює композиційні особливості споруди, надає їй живописного вигляду. Розташовуючи певним чином джерела світла, виділяючи ним одні частини простору і затемнюючи інші, архітектор домагається потрібного ефекту.