Нас убивають

Нас убивають. Вероніка Черкасова 20 жовтня 2004 року відома білоруська журналістка Вероніка Черкесова була вбита у власній квартирі – їй нанесли 45 ножових поранень.

У вбивстві звинуватили 14-річного сина Вероніки Антона Філімонова – через відсутність інших кандидатур(згодом звинувачення з хлопчика було знято). Суд Центрального району Мінська відхилив скаргу Анатолія Куликова – адвоката Антона Філімонова, сина вбитої журналістки. Нею адвокат оскаржував рішення прокуратури про направлення Антона на примусове психіатричне обстеження.

Постанова була підписана 31 січня, а 1 лютого слідчий прокуратури Мінська Владімір Чумаченко і два працівники райвідділку міліції намагалися забрати Антона прямо зі школи, де він вчився, під час занять. Але його фактично врятували педагоги.

Того ж вечора хлопчика вивезли в Москву, до батька – російського журналіста Дмитра Філімонова.

Слідчі відхилили всі версії вбивства, окрім побутового. І відмовились розробляти запропоновану журналістами версію іракської причини вбивства.

Незадовго до початку війни в Іраку білоруський Інфобанк, що обслуговував всі торговельні операції з арабським світом, оплатив групі білоруських журналістів поїздку в Ірак. Серед них була і Вероніка Черкасова.

Перед смертю вона поновила контакти з працівниками Інфобанку. Однак слідство за таку версію не взялося. 5.2.2 Дмитро Завадський 7 липня 2000 року Дмитро Завадський приїхав в аеропорт «Менск-2», щоб зустріти свого колегу журналіста Павла Шеремета з Москви.

Однак Шеремет свого оператора Дмитра Завадського вже не побачив. Коли він вийшов з літака, Завадського не було. Він застав лише замкнену машину на стоянці. З того часу про долю журналіста нічого не відомо. Перед зникненням Дмитро Завадський вже майже не працював у Білорусі. Після інциденту зі зйомочною групою телеканалу ОРТ, коли всі вони потрапили в тюрму прямо з кордону, білоруське Міністерство закордонних справ відмовлялось давати Завадському офіційну акредитацію, більше того, для нього з*явилась персональна заборона займатись професійною діяльністю. Тому він регулярно виїздив у тривалі відрядження в Росію, останнім часом – в Чечню. За тиждень до зникнення, в інтерн*ю газеті «Белорусская деловая газета» Дмитро сказав, що більше не хоче «відряджень на війну», розповідав як в Чечні розшукують зниклих безвісти. Тепер розшукують його самого.

Під час розслідування було затримано п*ять осіб. Основний фігурант – колишній старший лейтенант групи спеціального призначення МВС Білорусі «Алмаз» Валерій Ігнатовіч. Він був затриманий в січні 2000 року в Чечні за підозрою в зв*язках з бойовиками.

Про це в всій час Завадський розповідав у інтерв*ю білоруським журналістам. За офіційною версією зникнення Дмитра – помста спецназівців. Двоє затриманих – бійці того ж «Алмаза». Є дані, які підтвердили зв*язок підозрюваних з Радою безпеки Білорусі. За «народною версією», до зникнення Завадського причетні спецслужби, впритул до того, що це могло бути далекоглядною операцією з метою підставити самого Лукашенко.

До роботи на ОРТ Дмитро Завадський був його особистим оператором. За словами Павла Шеремета, слідство однозначно стикнулось із протидією. Нажаль, репресії та утиски свободи слова у Білорусі досі тривають. Це демонструє відмову білоруської влади ставати на шлях до створення демократичного суспільства. Список випадків переслідування представників громадянського суспільства в Білорусі зростає. Засоби масової інформації продовжують закривати – інформаційна картинка, яку отримує більшість жителів Білорусі далека від реальності. Влада сьогодні не боїться відкрито застосовувати силу проти будь-яких проявів опозиції, змінювати закони – відповідно до власних антигуманістичних, антидемократичних ідей. Про це тепер заявляє увесь світ, але на інформаційну ситуацію в Білорусі це, нажаль, не впливає. Список використаних джерел: 1. www.txt.knihi.com/nn/ Електронна версія газети «Наша Ніва»; 2. www.svaboda.org/ Радіо Свобода, стрічка новин; 3. www.zubr-belarus.com/ Білоруський рух спротиву ЗУБР; 4. http://www.pravo.by/forums/forum.asp?idf =1 Національний правовий портал Білорусі; 5. http://forums.fromby.net/viewforum.php?f =27 Огляд преси минулого століття; 6. http://www.bdg.by/?kod=83 Електронна версія видання «Белорусская деловая газета»; 7. http://www.sb.by/ Електронна версія газети «Советская Белорусиия.

Бєларусь сегодня» 8. http://www.belgazeta.by/ Електронна версія виднная «Белгазета» 9. http://www.probelarus.ru/index.php Історія Білорусі 10. www.kozylin.com Сайт кандидата в президенти Козуліна 11. http://www.kp.belkp.by/2006/03/01/ Електронна версія газети «Комсомольская правда. Беларусь» 12. http://www.respublika.info/ Електронна версія газети «РЭСПУБЛІКА» 13. http://www.charter97.org/bel/news/ Звіт моніторингу порушення прав людини в Білорусі/ 2004 р. 14. http://www.charter97.org/bel/news/ Інтернет-видання «Хартыя’97», стрічка новин/ гучні справи/ 2006. 15. http://www.mininform.gov.by/main/news/fa q Сайт Міністерства Інформації Білорусі Додаток 1 31 серпня 2005; Представники білорусі про свободу слова в Україні www.br23.net/be Пасьля прагляду ток-шоў на ўкраінскім 5-м канале адчуваю страшную зайздрасьць, добрую “белую” зайздрасьць і радасьць за ўкраінцаў. Відавочна, яны зрабілі вялізны крок наперад па распадзе СССР што да ўкраінізацыі й мацаваньня сваёй дзяржаўнасьці. У студыю прыходзіць міністар абароны Ўкраіны, размаўляе па- ўкраінску, расказвае пра ўкраінскія інтарэсы і абарону ад расейцаў, не баіцца ў жывым эфіры прымаць і адказваць на пытаньні ад слухачоў, прычым любыя.

Вось нехта датэлефанаваўся, па-расейску кажа пра тое, што Расея з Украінай “вечныя браты”, а цяперашнія ўкраінскія ўлады, маўляў, перапоўненыя духам “агрэсіі да Расеі”. Міністар спакойна выслухвае, адказвае… Такі ўзровень свабоды прэсы, адкрытасьці, дэмакратычнасьці, самасьвядомасьці, самаідэнтыфікацыі, самапавагі, упэўненасьці ў сабе, разуменьня сваіх інтарэсаў беларусам можа толькі сьніцца. Калі стартавыя ўмовы ў беларусаў і ўкраінцаў у 1990 годзе былі выглядалі амаль аднолькавымі (магчыма - так, а магчыма - не), то сёньня ўкраінцы далёка наперадзе. Я, праўда, не магу быць упэўненым на ўсе 100%, што гэтае маё ўражаньне адпавядае рэчаіснасьці. Пятнаццаць хвілінак на “Пятым канале” ня могуць даць сапраўднага разуменьня сытуацыі ў агромністай 50-мільённай краіне. Дый, зрэшты, гэта адно толькі зрэз і вугал погляду, які паказвае сьвету “Пяты канал”. Аб’ектыўная рэальнасьць сучаснай Украіны можа быць зусім іншай. ЗЫ. Дарэчы, пару дзён таму на “Пятым канале” зьявіўся рэпартаж пра стваральнікаў http://mult.3dway.org/ (ня ведаю, ці толькі на сайце, або яны паказалі нешта ў эфіры?): За такі жарти над “бацькам Лукашенкам” його громадянам загрожує 4 роки ув’язнення.

Ці мультики білоруська влада розцінила як образу честі Президента.

Як наслідок - автор перебуває під підпискою про невиїзд. А помешкання двох працівників інтернет-сайту, на якому розміщено ролики, обшукали і вилучили речові докази.

В адміністратора сайту Андрія Обозова забрали одинадцять компютерів, які він ремонтував.

Тепер він не знає, що пояснювати власникам і як узагалі складеться його подальше життя.

Додаток 2 29 серпня 2005; Реакція міжнародної спільноти Латвійський посол в Білорусі занепокоєна тим, як білоруські ЗМІ висвітлюють ситуацію в Латвії. www.belapan.com Посол Латвии в Беларуси Майра Мора озабочена тем, как белорусские средства массовой информации, особенно телевидение, отражают ситуацию в Латвии.

Об этом М.Мора заявила 26 августа во время визита в Гомель.

Отвечая на вопросы гомельских журналистов о внутренней ситуации в Латвии, М.Мора подчеркнула, что несмотря не некоторые трудности экономика республики стремительно развивается, ВВП увеличивается ежегодно на 8 процентов. Однако дипломат выразила озабоченность тем, как информацию о ее стране преподносят белорусские СМИ, особенно телевидение. "Я очень раздосадована тем, какую картинку видит белорусский зритель, — заявила М.Мора. — Она совершенно необъективна и не отражает действительную ситуацию в республике. Но это на совести тех людей, кто распространяет данную информацию.

Я приглашаю всех белорусов и журналистов посетить Латвию и своими глазами посмотреть, как живут латыши. Люди, которые уже побывали у нас, не могут не замечать тех объективных процессов, которые происходят и в экономике, и в социальной сфере. В частности, и председатель Гомельского облисполком Александр Якобсон, который во время нашей встречи сообщил, что довольно часто бывает в Латвии, отметил, что у нас есть существенные перемены к лучшему". Напомним, 26 августа посол Латвийской Республики в Республике Беларусь М.Мора с ознакомительным визитом посетила Гомельскую область.

Она встретилась с руководством Гомельского облисполкома, посетила СЭЗ "Гомель-Ратон", ОАО "Гомельдрев" и осмотрела достопримечательности областного центра Додаток 3 Приклади карикатур, які періодично друкують в незалежних газетах і спричинюють адміністративні попередження, призупинення діяльності видань. «Так виглядає свобода слова в Білорусі» «Зовнішня політика Республіки Білорусь» Газета «Наша ніва», №53 2004 р.