Розрахуйте час, порахуйте гроші

Після того, як ви оцінили рівень резонансності теми, варто задатися питанням про терміни реалізації і можливості виконання вашого задуму. Приступаючи до роботи, треба усвідомлювати, який арсенал засобів пошуку інформації ви маєте, як довго дозволите собі займатися цією проблемою, чи буде читачу цікаве розслідування на обрану вами тему. Припустимо, ви відчуваєте, що тема викликає суспільний інтерес, але при цьому усвідомлюєте, що її розкриттю потрібно присвятити півроку роботи в архіві і стільки ж часу приділити пошуку свідків. Чи піде ваша редакція на те, щоб платити вам зарплату весь цей термін? Навряд чи. Може ви досить забезпечена людина, щоб дозволити собі рік не отримувати зарплатню? Якщо відповідь знову негативна, краще пошукати іншу тему для розслідування. Або збирати інформацію поступово, паралельно з роботою над іншими темами.

Крім коштів та часу подумайте про потребу/наявність інших ресурсів, — оцініть ступінь вірогідності доведення справи до кінця. Якщо, наприклад, ви збираєтеся розслідувати діяльність міжнародного злочинного угруповування, то чи маєте ви достатні знання мов, можливість отримати візи для закордонних відряджень, контакти у правоохоронних органах тощо.

Залучайте доступні ресурси.

Учасники нашого проекту спільними зусиллями склали список можливих ресурсів, які варто використовувати для збирання інформації по темі розслідування. Звичайно, кожний матеріал потребуватиме свого підходу, але загальний список варто тримати при собі. Отже, основні ресурси дослідницького процесу:

- Колишні та сучасні чиновники/міністри (у тому числі їхні виступи та звіти).

- Інтернет: офіційні сторінки підприємств, установ та організацій, форуми, публікації ЗМІ в Інтернеті, тощо.

- Громадські організації (особисті контакти, прес-релізи, розсилки).

- Люди, яким проблема болить (учасники, свідки, ті, хто працює в темі).

- Наукові, соціальні та інші доступні дослідження.

- Міжнародні громадські організації.

- Моніторинг ЗМІ та інформація від журналістів, котрі займаються темою.

- Науковці.

- Архіви, досьє.

- Чутки.

- Опоненти, незадоволені.

Який ресурс ви оберете наступного разу, вирішувати вам. Але варто пам'ятати й про ті проблеми, які існують. Як свідчить практика учасників нашого проекту, зазвичай журналісти відчувають брак часу й фінансів, іноді їм не вистачає досвіду, часто — кваліфікованих коментарів, практично завжди — спеціальної екологічної освіти. Спробуйте віднайти баланс між проблемами і можливостями їх вирішення завдяки цим ресурсам.