Санкції

Стаття 47 Закону України "Про інформацію" говорить, що "порушення закону... тягне за собою цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність". Це положення може застосовуватись у випадку незаконної відмови надати інформацію, несвоєчасне надання інформації, поширення неправдивої інформації і перешкоджання поширенню інформації.

Стаття 238 Кримінального кодексу України передбачає штрафи та ув'язнення у випадку:

"приховування або умисного перекручування службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою".

Максимальний строк покарання становить три роки або п'ять, якщо інформація стосується району надзвичайної ситуації і її приховання призводить до тяжких наслідків. Однак в Україні про випадки застосування таких санкцій поки невідомо.

Незважаючи на створювану ілюзію демократії, останнім часом ситуація з доступом до інформації погіршується. Законодавча база щодо доступу до екологічної інформації в Україні існує, але практика дотримання законодавства "кульгає". Необхідно посилити відповідальність за порушення законодавства, а громадськості слід вимагати від чиновників у повній мірі виконувати свої обов'язки у цій сфері. В Україні існує необґрунтоване віднесення відкритої інформації до інформації з обмеженим доступом. Крім того, окремі акти в цій сфері сприяють тому, що чиновник довільно тлумачить законодавство та на власний розсуд вирішує, надавати інформацію чи ні. Подекуди чиновники недостатньо обізнані з вимогами законодавства. Активне інформування недостатнє та не відповідає вимогам законодавства та потребам громадськості.