Наступний обов'язковий крок — юридична експертиза. Як правило, професійно написане журналістське розслідування спирається навіть не на один, а на цілу низку законів та інших правових документів. Без візи кваліфікованого юриста розповідь про конфліктну ситуацію не може йти до друку. Якщо в редакції немає юридичної служби — знайдіть юриста, якому ви довіряєте. Юрист може багато чого змінити. Коли ж юрист схвалив статтю, залишається чекати, коли газета опублікує результати ваших вишукувань і приймати поздоровлення колег та/або гнівні дзвінки від тих, кому ви завдали клопотів. Можуть бути й серйозніші наслідки, а тому співпрацювати з юристами варто постійно.
Приклад. Довготривала історія з публікацією, один із фігурантів якої звернувся до суду з позовом, вимагаючи від автора відшкодування матеріальних збитків, а від газети — спростування. Матеріал "Генеральна прокуратура України звинуватила Держкомлісгосп та Мінприроди України в протизаконному знищенні червонокнижних зубрів" за підписом директора Київського еколого-культурного центру В. Борейка був надрукований в "Сільських вістях" 30 жовтня 2007 року. Попередньої юридичної експертизи не було, а звинувачувальна частина публікації звучала дуже категорично. В тій же газеті ("Сільські вісті", 10 січня 2008 року, http://uamedia.visti.net/silvisti/search.html) опублікований матеріал журналістки Наталі Литвиненко "Єврокопійка за золотого зубра", присвячений тій же темі, який однак не мав для газети і журналіста негативних наслідків.
Основною причиною судового позову проти Володимира Борейка стало пряме звинувачення ним М. Шадури у винищенні зубрів та наданні дозволів на вбивство цих тварин. Пан Шадура заявив у суді, що він безпосередньо полювань не організовував і у знищенні тварин не винен. У відповідь пан Борейко надав копію наказу Держкомлісгоспу, яким дозволяється організація так званого селекційного відстрілу зубрів. Сума позову складає 50 тисяч гривень. Розгляд справи дуже затягнувся, — до цього теж слід бути готовими, якщо беретеся за складне розслідування. Інтереси громадянина Борейка в суді захищає адвокат з громадської організації "ЕкоПраво-Київ". Цікаво, що це не єдина справа про зубрів, проведена Володимиром Борейком та юристами "ЕкоПраво-Київ" проти Держкомлісгоспу. Можна навіть говорити про цілу "зуброву епопею", яка описана, зокрема, в книзі В.Борейка та В.Сесіна "Истребление зубров в Украине, Белоруси, Польше и России. Матералы независимого расследования".
Поширення недостовірної (яка насправді є такою чи видається за неї однією з зацікавлених сторін) інформації журналістом чи іншою фізичною особою тягне за собою цивільно-правову відповідальність. Її обсяг у кожному конкретному випадку залежить від ступеня обґрунтованості позову і внутрішнього переконання судді, який вирішує справу. У разі належного обґрунтування позову за поширення недостовірної інформації може стягуватися лише матеріальне і моральне відшкодування в порядку цивільного судочинства. А суми тут можуть бути від 1 гривні і до безкінечності, в залежності від розміру заподіяної шкоди. За словами провідного консультанта МБО "Екологія-Право-Людина" (http://www.epl.org.ua) Єлизавети Алєкєєвої, найбільша у її практиці присуджена сума моральної шкоди за поширення недостовірної інформації була у справі громадянина Д. до Дунайського біосферного заповідника та редакції газети "Дунайська заря", яких суд першої інстанції зобов'язав відшкодувати позивачеві 50 тис. грн. солідарно.
Приклад використання законодавчих актів.
Журналістські матеріали щодо конфліктної ситуації у Львівському регіональному ландшафтному парку "Знесіння", а також щодо численних інших випадків конфліктів навколо природоохоронних територій, повинні брати до уваги наступні законодавчі акти.
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ"
Порядок зміни меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) визначено Законом України "Про природно-заповідний фондУкраїни" (ст. 51-54). Законодавством встановлено єдиний порядок створення чи оголошення та зміни меж, категорії або скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ. Так, згідно ст. 54 цього Закону зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до ст. 51-53, які визначають порядок подання, попереднього розгляду клопотань та прийняття рішень про створення чи оголошення об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно цього порядку підготовка і подання клопотань про створення, зміну меж, категорії та скасування статусу об'єктів ПЗФ може здійснюватись органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природногосередовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд, в даному випадку до Державного управління екології та природних ресурсів. Законодавство встановлює вимоги як до зазначеного клопотання, так і до порядку його розгляду та погодження.
Згідно ст.51 вищезазначеного Закону, клопотання має містити обґрунтування необхідності зміни меж, категорії чи скасування статусу об'єктів ПЗФ, характеристику природних комплексів та об'єктів, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.
Існують відповідні вказівки щодо створення окремих об'єктів. Зокрема, Головне управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України на основі чинного законодавства розробило та затвердило Методичні вказівки "Порядок оголошення заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи та передачі їх під охорону" (Дод. 1). Цей порядок передбачає схему оголошення (і відповідно, згідно статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", скасування статусу чи зміни меж) заказників, заповідних урочищ та пам'яток природи.
Клопотання щодо територій та об'єктів місцевого значення повинні попередньо розглядатись Держуравлінням та, в разі їх схвалення, повинно проводитись їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів. На підставі результатів погодження клопотань Держуправління повинне розробити відповідні проекти зміни меж чи скасування статусу об'єктів ПЗФ.