рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

А Дуданов И.П

Работа сделанна в 2004 году

А Дуданов И.П - раздел Компьютеры, - 2004 год - Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в едокринологічній клініці А Дуданов И.п. Воронин А.в 2005 . Показники Ефективності Впровадження Медично...

А Дуданов И.П. Воронин А.В 2005 . Показники ефективності впровадження медичної інформаційної системи можна поділити на кількісні та якісні. До першої групи належать економія кадрів, ресурсів та часу працівників. До другої належать показники якості лікування.

Окремо треба розглянути також порівняння розробленої МІС з існуючими.

Стосовно кількісних показників, то на прикладі клініки Інституту ендокринології та обміну речовин, як некомерційного закладу, неможливо визначити економічну ефективність. Те саме стосується і економії кадрового складу, який існує тільки у відповідності до штатного розкладу.

Між тим можна зазначити, що на всіх етапах автоматизації не було додано ні однієї посади оператора, інженера чи адміністратора.

Якісні показники надання медичної допомоги вкрай важко відокремити в медичному закладі як такі, що повязані безпосередньо з використанням МІС. Тим не менше, практично всі дослідники підкреслюють таку залежність. Лікарі Інституту ендокринології та обміну речовин, які працюють з МІС також визначають, що якість безумовно лише підвищилась, щонайменше за рахунок швидкого отримання наявної в реєстрі медичної інформації та економії часу, про що наведено вище. Порівняння з іншими медичними інформаційними системами є важливим та водночас, практично дуже складним питанням.

Дійсно, для чистого експерименту необхідно один та той же медичний заклад спочатку автоматизувати за допомогою однієї інформаційної системи, а потім за допомогою іншої. При цьому також бажано замінити всіх працівників на інших, але з тим же рівнем підготовки щодо знання медичних, організаційних аспектів та володіння компютером. Зрозуміло, що це практично неможливо.

Всі інші порівняння не є такими, що можуть бути безперечними свідченнями переваг в тих чи інших кількісних показниках ефективності, бо залежать від завантаженості закладів, штатної укомплектованості. Тим не менше порівняння необхідні. На наш погляд одним з яскравих прикладів переваг запропонованої МІС є час на впровадження.

Тоді як переважна більшість інших медичних інформаційних систем пропонується з терміном впровадження від 3 місяців до року, розроблена нами МІС в усіх випадках впроваджувалась не більше місяця. Витрати часу на виконання типових завдань щодо роботи з медичною інформацією визначались на прикладі клініки та поліклініки Інституту ендокринології та обміну речовин.

Для цього було проведено виміри часу при паперовому та електронному веденні документації. Кожне завдання було простежено в 50 випадках електронного та 50 випадках паперового варіанту виконання.

Середні результати вимірів переконливо свідчать про значну економію часу персоналу, що фактично означає можливість вивільнення часу на спілкування з пацієнтом, якісне виконання своїх основних функцій та прийняття вірних клінічних рішень. До цього слід додати, що інформація, отримана із бази даних, завжди легко сприймається, на відміну від рукописних аналогів, і в будь-якому випадку може бути отримана скоріше, ніж пошук в амбулаторній або стаціонарній карті. Крім цього, впровадження автоматизації діагностичних кабінетів і лабораторій, регістратури поліклініки і приймального відділення дозволяє лікарю своєчасно отримувати необхідну інформацію про всі етапи обстеження.

Ще одним дослідженням щодо ефективності впровадження медичної інформаційної системи було таємне анкетування користувачів всього 69 . З них 37 чоловік - лікарі. Раніше мали досвід роботи з персональним компютером серед лікарів та наукових співробітників більше 80 , тоді як середній медичний персонал - 36 . Середня тривалість роботи з системою склала 4 роки, при цьому більше половини користувачів 52,2 працювали з МІС постійно. В табл. 8 наведено розподіл респондентів за відповідями на запитання щодо скорочення часу на роботу з медичною інформацією після впровадження автоматизації за допомогою МІС. Таблиця 8 Оцінка витрат часу на роботу з медичною документацією при використанні МІС Категорії Час на роботу з медичними документами зменшився не змінився збільшився користувачів Всього абс. m абс. m Лікарі 33 31 93,9 3,3 0 2 6,1 3,3 Середній медичний персонал 11 10 90,9 3,9 0 1 9,1 3,9 Інші категорії 10 10 100 0,1 0 0 0 0,1 Всього 54 51 94,4 0 3 5,6 Як свідчать дані табл. 8, переважна кількість респондентів 94,4 зазначають, що при використанні МІС час на роботу з медичною інформацією скоротився.

Така ж кількість респондентів підкреслила суттєві зручності при роботі з МІС. Лише три користувача не визнали змін зручності. Зменшення зручності роботи з медичною інформацією не зазначив жоден з опитаних. Слід підкреслити, що саме зручність роботи з інформацією є одним з ключових питань при автоматизації ведення медичної документації. Користь від застосування медичної інформаційної системи зазначили 98,4 респондентів. Всі користувачі, які ведуть медичну документацію в МІС, не бажають повертатися до паперових форм. В цілому анкетування довело позитивну оцінку використання медичної інформаційної системи.

Ці дані доводять ефективність запропонованих моделей інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу на етапі практичного втілення автоматизації в реальних клінічних умовах, що і є кінцевою метою всього процесу інформатизації медичних закладів. Запропонована реалізація системи прийняття рішень щодо лікувально-діагностичної тактики у пацієнтів з вогнищевими утвореннями ЩЗ може бути використана в якості основи для стандарту надання медичної допомоги при цій патології. ВИСНОВКИ 1. Розроблені моделі інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу дозволяють ефективно вирішити проблему створення електронного реєстру пацієнтів, автоматизації ведення медичної документації та проведення наукових досліджень. 2. Розроблена модель інформаційного відображення діагнозу дозволяє адекватно зберігати та обробляти весь перелік можливих захворювань. 3. Модель формалізації текстових даних забезпечує формування до 94 всього існуючого спектру текстової інформації протоколів, висновків, тощо. У поєднанні з механізмом автоматичного додавання номінацій вона забезпечує ефективний аналіз цієї інформації. 4. Адаптовані до використання в медичних інформаційних системах класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз забезпечують коректне формування медичних документів та проведення аналізу даних. 5. Вогнищевим утворенням щитоподібної залози у майже половини пацієнтів 49,1 притаманні зміни розмірів в обох напрямах як збільшення, так і зменшення.

Розподіл темпів збільшення та зменшення не має суттєвих розбіжностей p 0,05 . Математичне очікування обох процесів складає 5,6 0,01 та 6,2 0,01 мм рік відповідно p 0,05 . Сумарна кількість епізодів збільшення та зменшення у межах 110 міліметрів на рік складає 86,8 0,9 та 82,9 1,1 відповідно, що свідчить про переважну більшість саме таких темпів. 6. Показано, що збільшення розміру утворення щитоподібної залози на 6 та більше мм рік зустрічається у 40 що дозволяє розділити всіх хворих на дві групи з швидким ростом більше, ніж 6 мм на рік та повільним. 7. Поступове зникнення вогнищевих утворень в щитоподібній залозі розмірами більше 2 см виявляється у 0,2 0,06 випадків. Такий результат доводить відсутність на сьогодні ефективних методів консервативного лікування цієї патології. 8. Система бальної оцінки ризику наявності злоякісності у вогнищевих утвореннях щитоподібної залози є ефективним методом визначення прогнозу та дозволяє відокремити групи хворих, що вимагають контрольних оглядів, виконання цитологічного дослідження чи оперативного лікування. 9. Запропоновано 5 ступенів ризику злоякісності утворень, які дають змогу виділяти відповідні групи хворих підвищеного ризику. 10. Використання запропонованих груп ризику дає можливість за короткий час віднести хворого до відповідної категорії та в більш, ніж в 90 випадків вчасно призначити пункційну біопсію, запропонувати оперативне лікування чи тільки контрольне обстеження через деякий час. 11. Розроблена система прийняття лікувально-діагностичних рішень при вогнищевій патології щитоподібної залози є принципово новим вирішенням проблеми стандартизації надання медичної допомоги хворим.

Вона дозволяє шляхом створення правил та їх використання в автоматизованій системі досягти поєднання кваліфікованого і систематизованого аналізу можливих варіантів захворювання з простотою і зручністю роботі в системі. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. При створенні медичних інформаційних систем слід використовувати розроблені абстрактні моделі відображення параметрів користувача, діагнозу, формалізації текстових даних та двохетапного аналізу даних. 2. Для ефективної інформатизації лікувально-діагностичного процесу рекомендовано застосовувати розроблену медичну інформаційну систему, впровадження якої підвищує якість надання допомоги хворим. 3. Адаптовані класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз складають основу рубрик довідкової таблиці діагнозів в медичних інформаційних системах за відповідною патологією. 4. В клінічних задачах вибору тактики введення хворих з вогнищевим утворенням щитоподібної залози доцільно застосовувати класифікацію темпів росту до 6 мм за рік та більше . 5. Відокремлення груп хворих з вогнищевою патологією щитоподібної залози хворих, що вимагають контрольних оглядів, виконання цитологічного дослідження чи оперативного лікування, необхідно проводити за допомогою системи бальної оцінки ризику наявності злоякісності. 6. Для підвищення якості діагностики та лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози слід використовувати розроблену систему прийняття рішень. ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Болгов М.Ю. Автоматизация медицинских учреждений Руководство пользователя TherDep5 Куприянова 2006 464 с. 2. Rybakov S.J Komissarenko I.V Tronko N.D Kvachenyuk A.N Bogdanova T.I Kovalenko A.E Bolgov M.Y. Thyroid Cancer in Children of Ukraine after Chernobyl Accident World J Surg 2000 V. 24 N 11 P. 1446-1449. 3. Комісаренко І.В Болгов М.Ю. Хірургічне лікування новоутворень щитоподібної залози у дітей і підлітків України після аварії на Чорнобильській АЕС Одеський медичний журнал 2001 Т. 66 N 4 С. 4-5. 4. Комісаренко І.В Рибаков С.І Богданова Т.І Коваленко А.Є Чернішов С.В Болгов М.Ю. Повторні операції з приводу диференційованих форм раку щитоподібної залози в пацієнтів молодого віку після аварії на Чорнобильскій АЕС Вісник наукових досліджень 2001 Т. 24 N 4 С. 54-55. 5. Комиссаренко И.В Рыбаков С.И Болгов М.Ю Коваленко А.Е Лысенко А.Г Омельчук А.В Чернышев С.В. Повторные оперативные вмешательства по поводу рака щитовидной железы Клінічна хірургія 2001 Т. 703 N 9 С. 41-44. 6. Болгов М.Ю Комиссаренко И.В Рыбаков С.И Коваленко А.Е Лысенко А.Г Чернышев С.В Омельчук А.В. Отражение в классификации TNM регионарного метастазирования опухоли щитовидной железы Клінічна хірургія 2001 Т. 705 N 11 С. 29-31. 7. Болгов М.Ю Комісаренко І.В Олійник В.А Рибаков С.Й. и др. Рубрикація діагнозів щодо патології щитоподібної залози при автоматизації ведення медичної документації Ендокринологія 2002 Т. 7 N 1 С. 55-61. 8. Болгов М.Ю Омельчук А.В Лысенко А.Г. Особенности автоматизации ведения медицинской документации в хирургическом стационаре Хірургія України 2002 N 2 С. 109-111. 9. Комісаренко І.В Болгов М.Ю. Діагностика і хірургічне лікування вузлових форм зобу в дітей та підлітків Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія 2002 Т. 1 N 1 20 С. 10. Алеев Л.С Болгов М.Ю Комиссаренко И.В Максименко Н.А Соломенній Ю.С. Основные принципы проектирования программного обеспечения для многопрофильной больницы Кибернетика и системный анализ 2002 N 6 С. 172-175. 11. Болгов М.Ю Омельчук О.В Гуда Б.Б. Діагноз вогнищевої патології щитоподібної залози в медичних інформаційних системах Ендокринологія 2004 Т. 9 N 1 С. 60-64. 12. Комиссаренко И.В Болгов М.Ю Рыбаков С.И. Доброкачественный узел в щитовидной железе Будем оперировать, понаблюдаем или попробуем полечить ? Клінічна хірургія 2006 Т. 755 N 1 С. 58-62. 13. Болгов М.Ю Микитенко Д.А. Проблема формализации текстовых данных в универсальных медицинских информационных системах Український журнал телемедицини та медичної телематики 2006 Т. 4 N 2 С. 171-176. 14. Болгов М.Ю Комісаренко І.В Рибаков С.Й Кваченюк А.М Демченко М.П Коваленко А.Є. Зберігання та обробка діагнозу пухлини надниркової залози у медичних інформаційних системах Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія 2006 Т. 16 N 3 С. 24-31. 15. Болгов М.Ю Микитенко Д.А Янчий И.Р Диденко Ю.А. Оценка эффективности применения медицинской информационной системы TherDep в клинике института эндокринологии Український журнал телемедицини та медичної телематики 2007 Т. 5 N 1 С. 89-92. 16.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Інформаційне відображення лікувально-діагностичного процесу в едокринологічній клініці

Одним з головних чинників такого становища є те, що спроби жорсткої шаблонної формалізації введення та викладення медичної інформації лікарями… Ефективність подібного підходу в багатьох галузях вже давно очевидна. Медицина також не повинна бути виключенням з правила.

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: А Дуданов И.П

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

А Дуданов И.П
А Дуданов И.П. Воронин А.В 2005 . Показники ефективності впровадження медичної інформаційної системи можна поділити на кількісні та якісні. До першої групи належать економія кадрів, ресурсів та час

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги