Із прикладами процедур і функцій ми вже зустрічалися - це стандартні процедури введення-виведення read, write, математичні функції, наприклад sin(x), trunc(x) тощо. Вони називаються стандартними тому, що є невід'ємною частиною системи Pascal. Наявність великої бібліотеки таких програмних засобів суттєво полегшує розроблення програм. Але у більшості випадків специфічні для певної програми дії не мають прямих відповідників у бібліотеках Pascal І для їх виконання програміст має створити власні процедури або функції, тобто процедури або функції користувача.
І процедури, і функції можна поділити на класи підпрограм із параметрами та підпрограм без параметрів. Параметрами називаються змінні, за допомогою яких відбувається передача даних до підпрограми, що викликається, із програмного блоку, що здійснює виклик. Отже, підпрограми без параметрів можуть бути незалежними від зовнішніх даних, а підпрограми з параметрами обов'язково їх використовують.