Партизанська акцiя УПА

Партизанська акцiя УПА. червня 1941 року замiсть Укранського Национального Вiдродження зявилась Укранська Повстанська Армiя. Вiйсковi дi ведуться в основному проти НКВД. Також проводяться акцi по захопленню транспорта i трудоресурсiв у бiльшовиков, збр збро. В Сарнах зявляться школа мiлiцiонерiв котрих готу для себе нмецька армiя. Як стверджуе Т.Б.Боровець набiр Укранцiв був iдеологiично пдготовано як воiнв Полiсько Сечi. Коротше кажучи це була спроба, використуючи можливости пiдготовки бльш вiйсково нiж якоiсь iньшо, пiдготувати кадри для украiнсько армi. Перша вiйськова акцiя УПА проходила на територi Полiсся, котра в прiнцiпi була нiчийною землею.

Нiмцi стримко пройшли це мiсце, залишивши за собою розрiзняни частини радянських вiйск, яки затим стали обднуватись в партизанскi загони.

Нiмцi не бажають признавати Полiську Сiчь - тiж загони мiлiцi, якими керу i якi пiдлегли законам УНР. Було досягнуто компромiсу в тому, що це буде напiввiйскова-напiвмiлцейска акцiя по очищенню вiд бiльшовицьких загонiв цiлого Полiсся.

Якщо коротко описати цей генеральний наступ отрiмумо 1. Встановлення звязкiв з Бiлорусiю вiддiл самоборони В.Родзька i М.Вiтучика 2. Бендерою ОУН у Львовi було досягнуто позитивно для УПА домовностi з ОУН 3. Анологiчний договiр з монархiстами про участь монархiстiв в рядках УПА Тут неможливо не сказати про таку iсторичну особу як полковник Дяченко, командир кавалерiйского полку Чорних Запорожцiв, який став комадиром Полiськой Сiчi. А сам Бульба-Боровець став головнокомандуючим УПА та окружним комендантом мiлiцi в м. Сарни. Але трапилось так, що Дяченко i ще декiлька офiцерiв були вимушени вихати у Польшу.

На щойнозвiльнене мiсце було з впевненiстью призначено пiдполковника П.Смородського, згравшего важливу роль в управлiннi УПА. Автоматично, щоб дiйсно укрiпiти свiй авторитет керiвництво УПА проголосило положення, визначивше полiтичну прогграмму армi. Це, на мiй погляд, був своечасний i правильний крок. Коротко про цю платформу За що бореться УПА можна сказати, що - це народна укранська армiя, членами можуть стати всi укранцi - непiдлежiсть жоднiй полiтичнiй партi, дi пiдкорюються законам лише Влади Укрансько Держави - боротьба проти всiх захватникiв i окупантiв Украни для вiдродження суверенно Укрансько держави - визнання принипiв демократi, рiвноправя, законiв про людину, рiвнопризнання всiх вiр i релiгiй - пiдтримка всiх форм власнностi, захiст людини як вiд державного капiталiзму так i вiд приватного капiталу - в промисловому i сiльскогосподарському вiдношенню Украна повинна розвиватись сама, як велика держава, кожна трудова людина - акционер земля - для трудiвникiв державне, кооперативне та приватне хлеборобство, планова перебудова економiки - вiльна праця, культурнi, медiчни i iншi питання.

Як свiдчать факти, программа знайшла пiдтримку богатьох колах населення.

Менi ж здаться, що богато питань - про устрiй державного апарату, якихось механiзмiв законотворчо та виконавчо влади не було зачеплено або мались на увазi як закони Уряду Укрансько Держави i взагалi, цю програму я також оцiнюю позитивно. Та повернiмось до iсторичних фактiв, зараз хочеться всеж завершити розповiдь про наступ Полiсько Сiчi. 20 серпня 1941 року по всьому Полiссю, разом з вiйсковими формуваннями Бiлорусько Самооборони розпочався наступ Полiсько Счi. Це такi райони як Туров-Мозир, Олевск-Звягиль Новгород-Волинський, так названа лiнiя Сталiна, Бобруйск-Гомель- Коростень.

Було зайняте мiсто Олевск, очищено вiд бiльшовицьких формувань богато областей.

Пiдбивши короткi пiдсумки можна сказати 1. Ця операцiя мала нацiональний, полiтичний i вiйсково-стратегiчний характер 2. Операцiю викликала нахабно-захватницька полiтика комунiстично Москви по вiдношенню до Бiлорусi i Украни 3. В операц приймало участь бiльш 15 тис. чоловiк 10 тис. укранцiв i 5 тис. бiлорусiв з обох сторон 4. Вона показала переваги слабоозбройнно, поганоорганiзованно та богато народним духом i почуттям нацiонально гiдностi спiльно армi укранцiв i бiлорусiв над достатньо сильними червоними партизанскими загонами та формуваннями.

Завважамо, що нiмецькi вiйска нiяко участi у вiйськових дiях не приймали, озброенням та iншим бойовим знаряддям Полiську Сiч та загони Бiлорусько самооборони не забезпечували а навiть, навпоки, деколи заважали й обмежували розвиток подий. На мене справило величезне враження той факт, що до сих пiр про цю бойову операцiю укранського i белоруського народу я не знав, а взнавши, був враженний розмахом та результатом дiй, бо величезна террорiя Полiсся була звiльнена вiд впливу партизанських загонiв бiльшовиков. 3. Олевська республыка.

В величезному трикутнику Луцьк - Гомель - Житомир вже навiть нiмцiв не вважали за ту велику силу, що брала Кив i Смоленськ, i шла дал, на Москву. Центром республцки - а саме так стали називати лiсове населення цей звiльнений вiд окупантiв шматок землi - стало невелике районе мiстечко Олевськ.

Дивнi речi стали вiдбуватись зразу по приходу вiйск Полiссько Сiчi - бож Олевськ був центром воних дiй i тепер - штабом мешканцi з радiстью зустрiчали визволителiв, i це можна зрозумiти - цей факт iснування острiвцiв укранськоi незалежностi серед нiмецких окупантiв. Одразу ж люди самi розпочали без сторонно допомоги пiднiймати економiку - отпала потреба в колгоспах i радгоспах, почали вiдкриватись невеликi промисловi пiдпрiмства та iн. Все це показу, що укранська нацiя мае дуже сiльну вiру i мрiю - хоч на згарищi та голiй, але рiднiй землi спорудити храм укрансько суверенно соборно держави.

Велику роль в становленнi краю зiграв Петро Смородський - начальник штабу УПА. Вiдбулося й культурне становлення - вiдкриваються церкви, школи, новi й старi газети Вiстi, Слово, Голос, Гайдамакi - що стала офiцiйним джерелом Полiсько Сечi. Виника в iсторi ще одна вагома фiгура - Iван Митринт, котрий очолю редакцiю Гайдамака. Вiн хоче створити Укранську нацiонально - демократичну партiю, ма деякi лiвi погляди наприклад, хоче залишити колгоспи i намагаться зсилаючись на свiй та iншi авторiтети втягнути УПА в полiтичну боротьбу.

Та позiцiя верхiвки УПА нехитна - вона пiдкорються лише законнiй владi. Потрибно вiдилити те, що iснування Олесько республiки навiть чисто теоретично стоiть пiд знаком питання. I дiйсно, згодом нiмцi почали присилати свох iнспекторiв, вимагаючи бездоганного пiдкорення укрансько вiйсково одиницi - а Полiська Сiчь саме такою i була в той час. В керiвництвi УНР було пiднято питання про препинення iснування республiки i перехiд в дiдпiлля. На мiй погляд, таке рiшення було досiть мудрим - це давало можливiсть скоротити по над 10 тисяч бойових членiв Полiсько Сечi, бо ж партизанськi загони радянських вiйск було витiсняно аж у брянськи лiси, а от втримувати звiльняну територiю ставало все важче.

Так чи инакше 15 листопада 1941 року Полiська Сiч УПА була самолiквiдована. По плану зброю було сховано, а людей розпущено додому. Залишився лише Олеський гарнiзон, якiй проснував на декiлька днiв довше.

Отже, виконавши свiй бойовий обовязок, ця армiя без держави - Полiська Сiч припинила сво iснування. Але у бiйцiв не зникло бажання боротись проти ворогiв рiдно Украни. 4. Украна в 1942 роцi. Штаб бувшо Полiсько Сечi роздiлився - одна частина людей вiдiйшла вiд справ, друга оголосила пiдпiльно-бойовi акцi органiзацi УПА. штаб був розтошований в лiсництвi Людвiпольского району. На початку 1942 роцi Т.Бульба-Боровець зустрiчаться з президентом Уряду А.Левiцким.

Була змальована така полiтична ситуацiя на Укранi заборона нiмецькою владою прав укранськой нацi на самостiйность i незалежнiсть - жорстока окупацiя, варварство в економiцi, iньших областях - знищення культурних та етнологичних цiнностей рабам не потрiбна освiта, х справа - чорна робота - массовi облави дi агентiв НКВС, бiлогвардiйцiв та iнш - внутрiшня партiйна мiжусобиця нацiоналiстiв. Таким чином склалась катастрофiчна ситуацiя. I зносити все покiрно вiд нового окупанта не можливо, i пiдняти нове повстання теж неможна.

Домовились бити нiмцiв, але не шляхом загального повстання, а окремими лiтучiми бригадами - починаючи з часу, коли Гiтлер вийде до Волги. Одним з головних осiб майбутнiх дiй був полковнiк I.Литвиненко, звязний Президента. Отже, вже весною 42-го раралельно гiтлерiвськiм Amt окупацiйним i полiтичним силам, стала дiяти система приховано суверенно укрансько влади, окрешено Лсовим царством. Боротьба ма вестися в полiтично-пропогандистському та вiйсковому напрямках вiйна як з цiвiльною адмiнiстрацiю Гiтлера, так i военнi дi на захiдному фронтi. Дуже цiкавi, по мому, законi укранського партiзана - це не бандит, а чесний i мужний вон - воюй лише за нацiональну iдею i для високих полiтичних цiлiй - буде боротися до побудування Самостiйно Украни - йому заборонено займатись грабованням - вiн пiдлеглий командиру, хоч i в той же час добровiльцем i революционером - вон що добре справляться з своми обовязками.

З цього видно, що фiзична дисциплiна була поганою, хоч ось на морамьноiй дiсциплiнi й тримався весь порядок.

Також заслуговують на увагу й говi аспектми партизанско тактики УПА- органiзацiя складаться з невеликих партизанських груп - тактика з -пiд землм i пiд землю - дiяти скрiзь, та не попадатись - жорстока пiдлеглисть коматдирам - знаходитись постiйно в рухi - нiчнi напади, сiючi панiку - розвiдка й контррозвiдка. Дiйсно, це iдеальна програма для невеликих загонiв партизан. Хочеться вiдмiтити, що ворогами УПА вважало нацистському i комунiстичну партi НКВС та есесовцiв розстрил останнiх на мисцi без суду й слiдства.

I ось вже пiд кiнець весни 42-го всi головнi задачi по реорганiзацi армi були виконанi. В цей час на Укранi проходить злодiйский масовий терор гестапо. Виника голод, багато концтаборiв та iнше - жити стало неможливо тяжко. I Лiс ста единим притулком для людей. 5. Двi фази боротьби проти Гiтлера. 16 квiтня 1942 року - це початок першо фази цi боротьби.

Пять лiтучих бригад займаються партизанською вiйною йде поповнення в ряди борцiв з числа тих, хто втiка вiд гiтлерiвських арештiв, була в наявностi чудова розвiдка, спiвробiтництво з укранською полiцiю - нiмцi переполошилися, вони побачили величезну армiю, а дiверсi укранськiх партизанiв на шляхах не давали спокiйно жити всiм структурам ново адмiнiстрацi. Але це була вiйна лише i лише з адмiнiстративними оорганами. Цiкаво, що Головна Команда УПА написала лист до Коха в стилi запорожцi пишуть до турецького султана, в якому розяснювала сво дi вiдносно Германi i Росi. У колах укранського полiтичного i вонно-революцiйного пiдпiлля лiтом 42-го не було згоди та дности щодо поглядiв на методи боротьби.

Група С.Бендери М.Лебiдь стояла на пасивному шляху без партизаських диверсiй партiзани - це агенти з ними нам не по дорозi тим самим зупиняючи зусиля УПА. Друга фаза партизансько боротьби заключалась в тому, що зважаючи на особливо тяжкий стан лiтом 1942 року видаться указ всiм лiтучим бригадам бити ворога на всiх пунктах вонно-стратегiчного значення а особливу увагу звернути на системi транспорту та тилового забезпечення - вiд Чорного моря й до Бiлорусi i Балтики.

Можна видiлити таку операцiю як Шепетiвська, що мала бiльш демонстрацiйний нiж диверiйний характер. Проведено було блискуче. Крiм того, були випадки визволення вiйсковополоненних шляхом нападiв на ешелони. Такимчином, партизанскi загони показали свою силу, з ними стали рахуватись. Настав новий рубiж, рубiж переговорiв. 6. Переговори УПА - радянськ партизани, УПА - нiмецька влада Як повiдомля Бульба-Боровець та iншi, фактично в 41-42 роках на територi Украни радянськ партизани не iснували як ральна сила загони пiд командуванням генерала Бiлова, Ковпака було розбито.

Але з радянсько сторони була добре органiзована розвiдка, дотого ж потрiбно зважити й на все зростаючу недовiру простого народу до окупантiв. диною силою, котра могла вести вiйну проти нiмцiв була УПА. Москва вирiшила в звязку з вдвлими операцiями УПА змiнити вiдношення й курс своi полiтики у вiдносинах з укранською армiю з радянськой сторони зявляються пропозицi розпочати переговори не дивлячись на минулу антiбiлбшовицьку компанiю i помiлки з обох сторiн.

В червнi 42-го в трикутнику Олевсько-Рокитно-Городище було закинуто радяннський партизанський загiн пiд командуванням Медведва для охорони радянсько делегацi i, як виявилось згодом не лише для цього. Пропозицiя Генштабу СРСР були так - припинити ворожнечу УПА i радянськ партiзанск загони - злиття УПА з Червоною Армiю i на основi цього отримати допомогу - припинити антирадянську пропаганду в УПА - пiдняти загальне повстання на Укранi - всiм членам УПА гарантувалась амнiстия за мiнучi грiхи.

Вiдповiдь УПА не затрималась УПА - суверенна вiйськова одиниця УНР, з чужою армiю не зднаця, може бути лиш сплка укранськи вiйсковi сили, що перебувають у станi вiйни з СРСР з 1917 року, готовi згодитись на мир i на вiйськовий союз проти Германi, якщо СРСР призна суверенiтет загальне повстання на Укранi буде пiдняте лише в тому випадку, коли вiдкрится захiдний фронт у всiй вропi зявляться такiж умови для повстання, iнакше заколот приречений на невдачу i загрожу винишенням всi укрансько нацi. Вiдповiдь Генштабу була така, що в якости суверенно держави признавалась лише УРСР, процес дружнiх переговорiв всiяко пiдтримувався було дано згоду на перемирря й нейтралiтет.

Та переговори явно затягувались зi сторони УПА на мiй погляд потрiбно було б таки якось знайти компромiс i зднати зуслля - керiвництво ж УПА боялось, що якщо вiдбудеться х злиття - то це дасть привiд Радянському Союзi вхати на Украну в якостi визволителя та iнше. Так чi накше до грудня 42-го переговори нi до чого не привели. Загiн Медведва почав набирати силу, а Москва зимою 42-43-го проголосила укранських нацiональних партизанiв бандитами.

Першi переговори з нiмцями вiдбулися 23 листопада 42-го року з шефом СД Волинi i Подiлля Пiцом. Цi й подiльшi переговори також нiчого конкретного не принесли.

Приведу, для прикладу, деяки пункти, що ставилися на них Нiмцi вимагали зупинити нiмецько-укранську ворожу, перетворити УПА в легальну напiв-вйскову полiцейську силу в системi нiмекцькiх вiйск, допомогти нiмцям знищити всякi антинiмецьки групування, за що нiмцi будудь зобовязанi припинити всi репресивнi заходи проти населення Украни, а про органiзацiю Укрансько держави згоджуються говорити, лише пiсля вiйни. Контрпозiцiя укранцiв припинити всi репресi, визнати суверенну укранську республiку негайно з усiма випливаючими з цього наслiдками, розпустити всю цiвiльну нiмецьку адмiнiстрацiю, зупинити грабунок економiки та iнших надбань Украни УПА - це пiдпiльна суверенна армiя Украни i влитися може лиш в регулярну Укранську нацiональну армiю.

На мiй погляд, не погоджуватись з нiмцями було правильнiше, це давало свободу й вiру в становлення самостiйно Украни. 7. Корiнний перелом - 1943. Переговори з польским пiдпiллям. Розпочався Сталнградський наступ.

Нейтралтет з радянськми партизанскими загонами було розiрвано - Москва вимагала рiшучих дiй проти нацiонально-визвольних органiзацiй. Почлись частi бо з партизанскими загонами бiльшовикiв. Зимою 1943 УПА робить спробу звязатись з польским пiдпiлям з метою припинити укрансько-польську ворожу, нормалiзувати вiдносини й налагодити контакт мiж УПА й Армiю Крайовою. Але недальновидна полiтика польського народу, а вiрнiше кажучи екзильного уряду в Лондон - руками СРСР та схiдних союзникiв знищити Германiю, а руками росiян i нiмцiв задушити нацiональновивозльний рух на Укран, щоб знову окупувати Захiдну Украну - пiдвела УПА до факту про 3 -й вiдкритий фронт - польский. 8. Розкiл УПА на двi групи.

Iдеалогiчно-програмнi розбiжностi й партiйна нетерпiмiсть окремой групи С.Бендери очолював Микола Лебедь Максим Рубан як плiдник ОУН -С.Бендерi привела до того, що ця органiзацiя вiдважилась на такий крок вона признала форму боротьби УПА проти нвiмцiв та бiльшовикiв i запропонувала розпочати переговори про спiльнi акцi всiх революцiйних сил на Укран в лавах УПА 9 квiтня 1943 року такi переговори почалися.

Пропозицi вiд ОУН - С.Бендери були такi 1. Не вiзнавати полiтично залежностi вiд УНР, а пiдкоритись УПА, полiтично лнi ОУН - С.Бендери. 2. Признати акт державностi вiд 30.6.41 як дину конституцiю Украни. 3. Вiйсковиi вiддiл ОУН - С.Бендери включити до складу УПА, зробити спiльний штаб пiд тiю ж вивiскою - УПА. 4. Вiдкрити в УПА iнститут партийних комiсарiв i службу безпеки. 5. Проголосити загальне революцiйне повстання на Укранi. 6. Очистити територiю майбутнего повстання вiд польского населення.

I так далi. Можемо собi уявити вiдповiдь УПА на цi монопартiйнi, диктаторськi пропозицi ОУН - С.Бендери. Тим самим 22 травня 43-го року переговори без успiху було припинено. А сам М.Либiдь зробив досить так цiкавий крок - перемейнував ОУН - Бендери в УПА i очолiв штаб. Зявилося двi УПА, як ранiш було з двома ОУН. Нове керiвництво УПА зробило такi наступнi кроки, якi привели до кривавих рiк весною-лiтом 43-го - палило польськi села, проголосило мобiлiзацiю i 3-й крок нацiонально револююцi i загальне повстання укранцiв проти нiмцив, спровакувала всю укранську полiцiю, давши нiмцям богату поживу до тюрем, повнiстью дезорвентувало х. В звязку з цiм в липнi цього ж року отаман Тарас Бульба-Боровець перейменував свою частину УПА в Укранську Народну Революцiйну Армiю УНРА. 9. Масовi жертви Ленбедiвсько диктатури.

Тепер треба роздивитись шляхи 2-ох армiй - УПА та УНРА. УНРА стала розвиватись, вiдровiдно обставинам, по лiнi зменшення свого складу i переходу в глибоке пiдпiлля при нарастаючiй загрозi радянсько - комунiстичноi диктатури, УПА ж навпоки, збильшувало сво лави, впритул до виникнення на Полiссi та Волинi цiлих партизанских республик, в яких дiяли сво економiчнi реформи, i були втiленi закони, якi заставляли жителiв забезпечувати всiм необхiдним членiв УПА. Ведеться також, внутрiшня вiйна проти бувшого УПА-УНРА. х розцiнюют як ворожих агентiв, i якщо вони не перезодять на сторону УПА - на мiсцi розстрiлюють.

УНРА досить тактично реагу на це - вони починають маневрувати, щоб не допустити братовбиства.

Це мотивувалось А.Левицкiм як 1. не потрiбно збiлбшувати армiю перед новою окупацiю Украни Червоною Москвою 2. не полiтично доцiльною боротьба армi без держави в пiдпiллi за панiвне положення серед свого народу. Це буде лише тодi, коли зявиться державна влада. По-мому, це важливi причини i головне - чесно сказане.

В жовтнi 43-го штаб УНРА винiс на загальний огляд свiй документ- реакцiю на проведення М.Лебедем-Рубановим екзекуцi, укранського народу - Вiдкритий Лист до членiв органiзаторiв ОУН С.Бендери. В ньому вiдверто показанi всi негатiвнi моменти органiзацi i iснування УПА Бендеровського, iх антiукранську полiтику, жорстокiсть i варварство, небажання i нерозумiння iснуючей ситуац та iнших полiтично-революцiйних формувань як спивпрацючiх. У вiдповiдь на це УПА робить спробу нападу на штаб УНРА. Богато членiв УНРА попало в полон. УНРА не проводить вiдповiдних вонних закладiв, i армiя - дуже зменшенна, вiдступа у бiк рiчцi Случ. Ма там Вiлянську битву з росiйско-польськими партизанами, потiм переслдуться бендерiвцями, оголосившими УНРА справжню вiйну.

Так чи iнакше, дiйсно можна звинуватити органiзацiю Бендери - Лебедя в розколi й деорганiзацi укранського нацiонального, державано-творчого та соцiального ходу життя в явнiй чи неявнiй допомозi Радянським вiйскам в актах послiдовних, систематичнихдиверсiй, посягаючих на норми людяностi i загальнi етично- моральнi усто, що можна прирiвняти до вiдкритого бандитизму. 10.