Культурне життя пероду застою

Культурне життя пероду застою. Псляхрущовське двадцятирччя 1965-1985 рр. В Укран пройшло пд знаком неухильного поглиблення кризи радянського суспльства, що поширилася на вс сфери життя - полтику, економку, соцальн вдносини, деологю, культуру.

У цей час суспльноо-полтичне життя в Украна розвивалося надзвичайно суперечливо. З одного боку - наступ партапарату, його деолог, з ншого - зростання нацонально свдомост. Розвиток культурного життя теж носив суперечливий характер.

Щорчно вдкривалися нов школи, зростала кльксть вчителв, в той же час у зв язку з зменшенням приросту населення зменшувалась кльксть дтей шкльного вку. Все менше ставало шкл з укранською мовою навчання. А в деяких мстах, особливо Донецького регону, вони зовсм зникли. Офцйна влада посилено стимулювала процес русифкац. Освта перебувала у стан постйного експериментування, полтизац, пристосування до потреб комунстичного будвництва.

У 1966-67 рр. У школах республки почався перехд на нов 10-рчн програми навчання. Було запроваджено жорстк критер оцнки роботи навчальних закладв за кльксними показниками. Обов язковсть середньо освти вела до знецнення знань. Поширилося явище окозамилювання, оскльки високу оцнку кервництва мг мати тльки викладач, який мав висок вдсотков показники в навчально-виховному процес. Особливий акцент робився на трудовому вихованн учнвсько молод. Професйно-технчне навчання поступово переводилося на базу середньо освти.

Певних успхв досягла укранська наука у кбернетиц, фзиц, математиц. Проте були проблеми, в основному з вини кервництва. Втчизнян вчен були виключен з мжнародного обмну нформацю, часто важлив науков вдкриття не доходили до кервникв. На науках гумантарного профлю негативно позначилася задеологзовансть учених, тенденц до технзац вс академчно системи. Але й тод були сторики, як не йшли на компромси з владою М. Брайчевський, О. Компан, Я. Дзира. В укранський лтератур тих рокв червоною ниткою проходили теми жовтнево революц Велико Втчизняно вйни. Водночас з являлися неординарн твори.

Помж них - романи Собор писався у 1963-67 рр. Циклон О. Гончара, проза Ю. Мушкетика Гуцала, Р. ванчука, Ю. Дрозда, поез. Драча, Б. Олйника, Д. Павличка, Л. Костенко, нших. За сприяння тодшнього кервника республкансько компарт П. Шелеста влада пшла на ряд суттвих пом якшень у свой культурнй полтиц, навiть почався новий, щоправда, дуже помркований варант укранзац, розпочало дяльнсть Укранське товариство охорони пам яток стор та культури, що, зокрема, здйснювало реставрацю пам яток козацько доби. Однак все це явно суперечило московському курсов на створення ново спльноти - радянського народу й толерувалося лише до першо зручно нагоди.

Такою нагодою стали вдом под 1968 року в Чехословаччин. Хоча П. Шелест активно пдтримав нтервенцю, вн недовго протримався при влад, звинувачений в недостатньому послухов Москвi та потуранн укранському нацоналзмов.

Псля приходу до влади ультралояльного щодо Москви В. Щербицького знову почалося закручування гайок. Знаменним початком його були засудження та фактична заборона роману Собор. Багатьох шстдесятникв пддано гострй критиц та переслдуванням, клькох зокрема Iвана Дзюбу навть заарештовано. Практично припинилися перевидання творв митцв, репресованих у 30-тi роки. З культурного обгу старанно вилучалося все, що могло стимулювати нацональн почуття, цензуруванню почали пддавати навiть класичн врш Тараса Шевченка.

Наслдком стала поява альтернативно, пдпльно дисидентсько культури, зокрема - так званого самвидаву. Дисидентами а пзнше - полтв язнями стала найрадикальнша частина шiстдесятникiв. нш або самозолювалися вд активного культурного життя, або пшли на компромс з владою, вважаючи це диним способом продовжити сплкування з читачем. Свдченням про наростання тиску на лтературу стало прийняття ЦК КПРС у счн 1973 року Постанови Про лтературно-мистецьку дяльнсть. Вона вимагала бльшо активност у слдування дейним настановам парт. Виникли проблеми й у розвитку нших видв мистецтва.

Режим прагнув пдкрпити безплдн де про розвинуте соцалстичне суспльство, як вищу форму цивлзац. Замовлення верхв стимулювалося високими гонорарами, лауреатськими званнями, почестями матеральним достатком. Кльксть театрв зросла з 61 до 89. На сцен були суворо заборонен п си, як викривали недолки снуючого ладу. Укранський театр дедал бльше втрачав свою нацональну особливсть. Наприклад, з семи ТЮГв лише льввський був укранським.

У музичному мистецтв в т роки плдно працювали Г. Майборода, В. Губаренко, П. Майборода Шамо. Але стало помтним зникнення нтересу до нацонально музики. традиц намагалися зберегти хор мен Врьовки, капела Думка, заборонений у 1971 роц етнографчний ансамбль Гомн та нш колективи. У 1979р. трагчно обрвалося життя автора псень Червона рута та Водограй В. васюка. Розвивалося оперне мистецтво. М. Стефюк, А. Соловяненко, Д. Гнатюк. В образотворчому мистецтв того часу занадто багато мсця займали образи Ленна М. Божй, В. Касян, С. Шипка. Але розвивалась укранська школа живопису М. Дерегус, В. Чеканюк, Т. Яблонська, Й. Кошая. Твори деяких художникв-новаторв просто знищували А. Рибачук, В Мельниченко. 60-70т роки Стали перодом формування укранського поетичного кно. Започаткували його випущен в цей час фльми Камнний хрест Леонда Осики, Криниця для спраглих Юря ллнка за сценарм. Драча, Блий птах з чорною ознакою Вавлон ХХ вана Миколайчука, Тн забутих предкв Сергя Параджанова.

Доля цих картин не була простою.

Часто виршувала не професйнсть режисури чи майстернсть акторв, а реакця влади. Псля падння у 1972 р. Шелеста, Щербицький, спираючись на шефа КДБ Федорчука партйного деолога Маланчука, розпочав масивний погром опозицйно нтелгенц, що призвв до арешту сотень людей набагато суворших вирокв, нж у 1965 1966 р. Вдвертих дисидентв, а також спвробтникв дослдних нститутв, редакцйних колегй, унверситетв, яких пдозрювали в неблагонадйних поглядах, виганяли з роботи.

Ця хвиля переслдувань, що нагадувала сталнськ дн, травмувала цле поколння укрансько нтелгенц й змусила багатьох, серед них Дзюбу, покаятися й вдйти вд дисидентсько дяльност.