Придушення дисидентства

Придушення дисидентства.

На початку 80-х рр. В Укран дисидентський рух було практично розгромлено. Незважаючи на всю вдвагу, натхненнсть та деалзм дисидентв на одозну поведнку хнх гонителв, цей рух не набув широко пдтримки на Укран. Одню з причин цього стало те, що, крм засудження режиму й вимог дотримуватися законв, дисиденти не сформулювали виразно полтично програми.

Питання, як вони порушували, не були проблемами щоденного життя, що хвилюють бльшсть населення робтникв колгоспникв. Тому дисиденти мали вузьку соцальну базу, що складалася майже виключно з нтелгенц. Але виршальною причиною невдач дисидентського руху була природа системи, що протистояла йому. На дисидентв ополчилися вс потужн сили радянсько системи й особливо всемогутнй КДБ. Володючи монополю на засоби комункац, режим всляко перешкоджав поширенню нформац про дисидентв серед громадськост.

Коли ж якась нформаця все ж з являлася, то вона звичайно була спотвореною й змальовувала дисидентв у негативному свтл. Маючи в свому розпорядженн сотн тисяч офцерв, агентв у цивльному, донощикв, КДБ, здавалося, був усюдисущим всезнаючим у свому прагненн не допустити поза наглядом уряду будь-яко громадсько дяльност.

Але на вдмну вд сталнських часв тамна полця вже не виявляла такого фанатизму й не знищувала дйсних потенцйних супротивникв. Тепер вона намагалася золювати дисидентв вд суспльства й, застосовуючи до них методи дедал бльшого тиску, змусити х покаятися або замовкнути. Тим, хто критикував режим, вдмовляли в робочих мсцях, у можливост здобуття освти хнм дтям й навть у даху над головою. Найупертших засуджували до тривалих термнв ув язнення або запроторювали до психатричних лкарень, де м давали препарати, що руйнують людську особистсть.

Знищуючи клькох, КДБ успшно вдавалося залякати багатьох. У свой дяльност на Укран тамна полця була не такою обмеженою, як у Москв. зольован вд столичних захдних журналств, укранськ дисиденти не мали захисту так звано парасол гласност, як хн видатн росйськ та врейськ колеги. Та й проблема нацональних прав укранцв не викликала на Заход великого нтересу.

Тим часом, побоюючись укранського нацоналзму, режим проводив на Укран особливо жорсток репрес. Ось чому кивський КДБ мав репутацю найбрутальншого в СРСР, ось звдки непропорцйно велике число саме укранських в язнв совст. Однак завдяки самовдданй боротьб дисидентв у громадський свдомост поступово стверджувалася думка, що укранський народ не просто придатком до великого брата, що можливе створення незалежно держави. З середовища дисидентв вийшло багато видатних полтикв.