СУПЕРЕЧКИ З НОРМАНСТАМИ. У середин Х ст. Надднпрянщина в господарському, культурному та полтичному вдношенн залишалася тихою заводдю.
Але десь через 150 рокв вона стала серцевиною Кивсько Рус могутнього полтичного обднання, котре швидко перетворювалося на одне з найбльш розвинених економчно процвтаючих суспльств тогочасно вропи. Як же вдалося досягти цих гдних подиву змн Хто х здйснював Що уможливило х зовншн стимули чи под внутршнього життя Аби вдповсти на ц запитання, згадамо насамперед, що пишеться про походження Кивсько Рус у найдавншому схднословянському лтопис Повсть временних лт У рк 852 стала називатися наша земля Руська земля У рк 859. Варяги, приходячи з заморя, брали данину з чуд, з словен, з мер, з вес, з кривичв. А хозари брали з полян, з сверян, з вятичв брали вони по блй виврц стльки вд диму У рк 862. Вигнали чудь, словени, кривич весь варягв за море, не дали м данини, стали сам в себе володти. не було в них правди, встав рд на рд, були усобиц в них, воювати вони мж собою почали. сказали вони Пошукамо сам соб князя, який би володв нами рядив за угодою, по праву. Пшли вони за море до варягв, до рус. Бо так звали тих варягв русь, як ото одн звуться свеями, а друг норманами, англами, нш готами, отак ц. Сказали рус чудь, словени, кривич весь Земля наша велика щедра, а порядкуй нй нема. дть-но княжити володти нами . вибралося тро братв з родами своми, з собою всю узяли русь. Спираючись на цей уривок, ряд нмецьких учених, зокрема Готлб Байр, Герхард Мллер та Август-Людвиг Шльоцер, як у XVIII ст. служили в Рос, розвинули так звану норманську теорю.
В нй доводилося, що Кивську Русь заснували варяги германо-сканднавська народнсть, вдома на Заход як вкнги, або нормани.
Пдкреслювання важливост германських впливв та натяки на нездатнсть словян створити власну державу викликали обурення славетного росйського вченого XVIII ст. Михайла Ломоносова, який написав гнвну вдповдь нмцям, доводячи першочергову роль словян у створенн Кивсько Рус. Твердження Ломоносова дстали назву антинормансько концепц та поклали початок суперечкам, як тривають досьогодн.
Здавалося, що в XIX та на початку XX ст. переможе норманська теоря, оскльки пдтримала бльшсть захдних ряд вдомих росйських сторикв.
Проте антинорманських поглядв уперто трималися так два провдних укранських учених, як Михайло Грушевський та Микола Костомаров. У 30-х роках радянськ вчен почали контрнаступ, оголосивши норманську теорю полтичне шкдливою, бо в нй заперечуться здатнсть словянських народв створити незалежну державу.
При цьому наголошувалося на тенденцйност Нестора-Лтописця, монаха, який у XI ст. написав Повсть временних лт, вказувалося на багато внутршнх суперечностей у його розповд й на те, що дан археологчних розкопок не пдтверджують широкомасштабно присутност варягв у Кивськй Рус. Виходячи з цього вони робили висновок, що Кивську Русь заснували схдн словяни. Значною мрою ц дебати набули лнгвстичного за свою суттю характеру й торкаються етимолог слова Русь. Нормансти доводять, що воно походить вд слова гиох фнсько назви шведв, яка в свою чергу виводиться з давньошведського слова гогг грести.
Оскльки фнни пдтримували тсн й тривал звязки як з шведами, так з словянами, припускають, що свою назву для перших вони почали застосовувати й до останнх. У антинорманськй концепц слово Русь повязуться з назвами рчок Рось Русна в Центральнй Укран. нша гпотеза припуска можливсть снування звязку мж цим словом назвою кочового племен роксоланв, яка походить вд ранського гЬох, що значить свтло. Оскльки ц гпотези мають серйозн недолки, жодна з них не дстала загально пдтримки.
Що стосуться самого слова Русь, то, як виявляться, ним спочатку називали варягв, потм земл полян у Центральнй Укран, а згодом ту полтичну днсть, що стала зватися Кивською Руссю. Слово Украна вперше зявляться в лтописах у 1187 р. спочатку вживаться як географчне позначення Кивського порубжжя. Аналогчно тому, як не вдалося дйти конкретного висновку про походження слова Русь, так нема загально згоди щодо ширшо проблеми спввдношення зовншнх сканднавських впливв та чинникв власне словянсько еволюц у виникненн Кивсько Рус. Тривала й затята суперечка дала мало нових фактичних даних.
Можливо, через брак знань багато вчених за винятком радянських поступово були змушен шукати компромсного ршення. Нин сну загальна згода щодо впливу сканднавв на суспльство й культуру схдних словян. Мандруючи у склад невеликих ватаг заповзятливих вонв-купцв, варяги швидко засвоювали схднословянську мову та культуру й через свою малочисельнсть навряд чи могли серйозно вплинути на спосб життя мсцевого населення.
Проте важко заперечувати участь, ба навть провдну роль варягв у полтичному житт з огляду на те, що вс правител Кива аж до Святослава, а також хн дружинники мали сканднавськ мена. Варяги вдгравали роль каталзатора полтичного розвитку завдяки тому, що або пдкоряли словян полтичне органзовуванй х, або ж створювали для них загрозу, що змушувала х краще органзовуватися самим.
Щоправда, у ряд випадкв нтереси схдних словян варягв спвпадали. Це. зокрема, стосувалося обмеження впливу хозарв, протистояння нападам кочовикв, забезпечення й охорони днпровського торговельного шляху на Взантю. Тому снують вагом пдстави вважати виникнення Кива досягненням не якось окремо етнчно групи, а результатом складно словяно-сканднавсько взамод. Нещодавно американський учений Омелян Прцак, розвиваючи цей пдхд, висловив думку, що питання про етнчне походження Рус несуттвим.
На його погляд, Русь була спочатку полетнчним багатомовним торговельним союзом, що з метою встановити контроль над торговими шляхами мж Балтйським та Середземним морями утворив полтичну днсть пд назвою Кивська Русь. 3.