ПДНЕСЕННЯ КИВА

ПДНЕСЕННЯ КИВА. Як бльшсть великих мст свту, Кив завдячу свом звеличенням власному географчному положенню. Розташований у середнй теч Днпра, вн слугував основним транзитним вузлом на величезнй територ, прилеглй до Днпра з притоками. Водночас вн був чудовою висхдною для подорожей униз по Днпру через Чорне море аж до багатих мст Леванту.

До того ж розташування на меж двох гео- графчних культурних зон вкритих лсом рвнин Пвноч та вдкритих пвденних степв зумовлювало чимале стратегчне значення мста. Тому воно й стало точкою зткнення взамод двох сторичних тенденцй. Про одну з них ми вже згадували, а саме про поступове обднання численних розрзнених схднословянських общин у велик племена. Кожне з них мало свою територю, власних вождв захищен мцним частоколом поселення.

В авангард цього руху були поляни, на землях яких згодом постане Кив. Згдно з оцнками вче них, уже в VI VII ст. поляни на чол з свом напвлегендарним вождем Ким утворили сильний племнний союз, що панував над сусднми племенами й мав тсн стосунки з Взантю. За легендою, Кив заснував Кий з братами Щеком, Хоривом сестрою Либддю, назвавши мсто власним мям. Хоч наш знання про ту добу досить туманн, все ж можна припускати, що схдн словяни взагал та поляни зокрема значно просунулися у створенн величезного полтичного й культурного цлого, яке називатиметься Кивською Руссю. Ще швидше ршучше розгорталися нш под, що спричинилися до появи на сторичнй сцен сканднавв.

Аби зрозумти це, слд насамперед окинути поглядом скеляст й пустельн береги Сканднав VIII Х ст де з причин дос незрозумлих виник небачений демографчний бум. Не знаходячи засобв до снування набатьквщин, багато молодих вдчайдушних сканднавв сдали на корабл й рушали шукати дол на чужин. Вони влаштовували спустошлив наскоки на крани Захдно вропи, оселялися на захоплених землях Англ, Франц, тал та Сцл, засновуючи там сво королвства та князвства. нш сканднави, перепливши Атлантику, колонзували сландю, Гренландю, що цлком можливо, досягали Американського континенту.

Ще нш, зокрема вихдц з Швец та острова Готланд, яких називали варягами, мандрували на пвденний схд. Спочатку вони осдали на берегах Балтйського моря у Альдейгюборз, на озер Ладога, а дещо пзнше у Новгород, на озер льмень. На вдмну вд укрплень частоколом у схдних словян варязьк поселення являли собою солдн гради-фортец, де селився князь з дружиною та смю, а навколо виростали ремснич й купецьк передмстя.

Торгуючи з тубльцями, а то й удаючись до грабунку коли перший спосб не давав результатв, як правило, застосовували другий, варяги добували хутра, мед, вск та невльникв. Проте вони хотли бльше, нж могли дати схдн словяни. Використовуючи сво поселення як бази, варяги дослджували рчков шляхи, що вели на пвдень до великих розкшних мст Взант та сламсько цивлзац.

За короткий час вони осволи мережу водних шляхв та волокових переправ по Волз з Балтйського моря до Каспю, що вдкривала шлях до Багдада ц багатомовно столиц сламського свту. Згодом зявився ще важливший шлях. Названий у лтописах шляхом з варягв у греки, вн шов униз Днпром до Чорного моря й дал на Константинополь величезний ринок торгвл з левантинськими мстами й найбагатше мсто в усьому християнському свт. Переселення дал на пвдень, ближче до Константинополя, було для заповзятливих варягв лише справою часу. Як пишеться у Повст временних лт, у 862 р. два варязьких ватажки Аскольд Др, лишивши дружину свого князя Рюрика в Новгород, попливли з загонами свох вонв униз Днпром.

Оцнивши прекрасне розташування Кива на високому берез рчки, вони оволодли мстом, а на полян, що населяли його околиц, наклали данину. Аскольд Др, очевидно, швидко зажили соб багатства й сили, бо у 860 р. наважилися разом з пдвладними м полянами напасти на Константинополь.

Незабаром вст про хн успхи дйшли до Новгорода. хоч Рюрик уже помер, а його син гор по-сканднавському нгвар був ще замолодим, щоб стати на чол дружини, Олег, що був регентом опкуном, доки гор не досягне повнолття, збрав дружину з варягв, словян та фннв, узяв з собою горя й поплив до Кива. Хитрощами виманив вн за мури мста Аскольда й Дра, звинувативши х в узурпац влади, вбив. У 882 р. Олег оселився в Кив, проголосивши його матрю мст руських. Так розповда про прихд варягв до Кива Нестор-Лтописець. Проте в результат ретельного аналзу тексту, проведеного рзними поколннями вчених, у цй оповд виявлено багато внутршнх суперечностей слабких мсць. Сучасних сторикв диву, чому могутнй, на загальну думку, Рюрик жодного разу не згадуться у сучасних йому джерелах.

Деяк взагал пддають сумнву сам факт снування Рюрика. Чи справд могли так досвдчен ватажки, як Аскольд Др, пддатися на явний пдступ Олега Чи був Олег справд повязаний з Рюриком, чи, може, лтописець просто намагаться скласти для нього шляхетнший родовд чим пояснити, що регентство Олега тривало ще довгий час псля того, як гор досягнув повнолття Словом, за вдсутност даних про перод до правлння Олега в нших джерелах важко вдрзнити реальнсть вд вимислу в Несторовй верс походження Рус. 4.