Передумови утворення схднослов янсько держави. Схдн слов яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обшир Схдно вропи, утворюючи союзи племен.
Повсть временних лт складена п ять столть тому, малю грандозне полотно цього розселення Слов яни прийшли й сли по Днпру назвалися полянами, а нш древлянами, тому що сли в лсах, а ще нш сли помж Прип яттю й Двною назвалися дреговичами, друг сли по Двн й назвалися полочанами за рчкою, що впада до Двни ма назву Полота.
Т ж слов яни, що сли бля озера льмень, прозвалися свом м ям словенами А нш сли по Десн, по Сем, по Сул й назвалися сверянами. Цей процес розселення в цлому завершився у VIII-IX ст. Першим етапом утворення держави у схдних слов ян було утворення протягом VII першо половини Х ст. перед державних утворень полянського князвства Кия, Дулбо-Волинського союзу та н. Схднослов янськ союзи племен являли собою виразн етнокультурн спльност, як мали певн локальн особливост.
Згодом, породження родоплемнного ладу велик мал союзи племен у перебгу розвитку схднослов янського суспльства поступово переросли в утворення бльш високого соцально-полтичного рвня племнн княжння. Докорнною причиною утворення держави у схдних слов ян як у всх нших народв, було виникнення соцально неоднордного суспльства, тобто суспльства з приватною власнстю, майновою нервнстю, соцальним розшаруванням. Посилення руху населення в ход торговельних зв язкв, вон, перемщення сльського населення у мста, наростання соцально напруженост переросли регулююч функц роду вимагали принципово нового регулятора публчно влади з потужним апаратом примусу, пдкрпленим деологчною системою.
Схдн словяни перебували на тому рвн соцально економчного розвитку, який створю внутршн передумови для виникнення держави. Головними х заняттями були орне землеробство, ремесла, торгвля. стотно удосконалилися основн сльськогосподарськ та переробн знаряддя прац. Удосконалення знарядь прац пдвищувало продуктивнсть прац та врожайнсть зернових культур.
Швидко розвивалася металургя та нш ремесла. Утворилися мста, окрем з яких перетворилися на полтичн центри племнних союзв. Особливстю додатковим стимулом генезису державност у схдних слов ян була загострена потреба в органзац захисту вд зовншньо загрози в першу чергу з боку хозар, об днаних у потужний каганат, а також варягв, Взант, Польщ. Формування державного апарату стимулювала також перспектива отримання великих прибуткв вд великих торговельних шляхв у раз налагодження х утримання охорони.
Особливо це стосувалося шляху з варяг у греки. Головними ознаками снування державност в ранньосередньовчному суспльств сучасн сторики вважають наявнсть влади, вдчужено вд народу, розмщення населення за територальним принципом стягання данини для утримання влади. Можна додати до цього як обов язкову ознаку успадкування влади князем. В умовах Кивсько Рус Х ст. конкретними формами державност були окняження земель пдкорення влад державного центру територй племнних княжнь поширення на т земл систем збирання данини, управлння й судочинства.
Першими кивськими князями, снування яких зафксоване лтописцями, були Аскольд Др. Полянське князвство Кия, Аскольда Дра стало етнокультурним, полтичним соцальним осереддям, довкола якого наприкнц Х ст. почала зростати Руська держава. Можливо, лтописець Нестор мав пдстави, роблячи пд 860-м роком запис про похд Аскольда Дра на Константинополь, вдзначити, що з того часу начася прозивати Руска земля. 2. Виникнення, становлення розквт Кивсько Рус. 2.1.