Об днання земель племен схдних слов ян

Об днання земель племен схдних слов ян. Отже, слово Русь виникло не як етнонм, а як полтична назва державного об днання, яке спочатку об днувало лише полян, древлян, дереговичв та чернгвську частину сверян. В останнй чверт Х ст. влада кивських князв поширються на полочан смоленських кривичв.

Виршальний крок на шляху до схднослов янсько державност було зроблено наприкнц Х ст. Близько 882р. новгородський князь Олег з дружиною спустився Днпром, взяв Смоленськ, Любеч, потм хитрстю захопив Кив, убив кивських князв Аскольда Дра й проголосив Кив столицею сво держави Хай буде Кив матр ю градам руським.

З того часу надходять систематичн вдомост про розвиток державност на Рус. Князювання Олега в Кив 882-912 почалося згдно з свдченням Повст временних лт з створення опорних пунктв центрально влади у племнних княжннях мст, з встановлення попервах приблизного порядку стягання данини на пдвладних князев землях. Нестор розповда про поступове поширення влади Кива на земл незалежних ранше племнних княжнь.

Були приднан земл льменських словен та псковських кривичв. Земл нкорпорованих до держави князвств одразу ж обкладалися даниною, на них поширювалися системи судочинства й адмнстрац. Так утворювалася державна територя Давньо Рус. Наполеглива дяльнсть Олега щодо створення держави дала добр наслдки в останн роки його правлння у Кив влад князя пдкорялися поляни, льменськ словени, сверяни, кривич, радимич, древляни, улич, можливо, дулби й хорвати, а також неслов янськ племнн об днання чудь меря. В часи князювання Олега пожвавився економчний розвиток суспльства.

Розбудовувався стольний град Кив. Давньоруська держава часв Олега залишалася все ж таки не досить консолдованою. Влада кивського князя в землях племнних княжнь була ще слабкою, часом формальною, а системи управлння, стягання данини й судочинства примтивними й дяли час вд часу, коли нажджали княж дружинники з Кива. Та крана була, як на свй час, економчно розвинутою й мала велику вйськову потугу, про що свдчить сама можливсть здйснення переможного вонного походу Рус на Взантю у 907р. Письмов угоди Кива з Константинополем 907 та 911 рокв стали першими полтичними актами молодо держави. 2.2. Розвиток державност Рус в першй половин Х ст. Протягом першо половини Х ст. кивськ княз наполегливо й послдовно згуртовували у спльнй держав племнн княжння схдних слов ян. Справу Олега, за свдченням Повст временних лт, 912р. продовжив його наступник гор. Вн знову приднав до держави княжння уличв древлян, що вдпали було псля звстки про кончину Олега. На 40 рр. Х ст. припав новий спалах вонно активност давньорусько панвно верхвки.

Кивський князь поширив свою владу на схдний Крим Тамань. гор вчинив два великих походи на Взантю, що мали на мет як захист пвденних рубежв, так забезпечення вигод для руських торгових людей у Константинопол та нших грецьких мстах.

Велик й мал вйни приносили славу й багатство князям старшим дружинникам.

Водночас вони вдривали вд мирно прац багато народу, у вйнах гинули тисяч людей, що послаблювало економку держави. Головним же джерелом постачання вйська зброю, харчами, кньми залишалося стягання данини, яку княз прагнули увесь час збльшувати. Особливо жорстоким було збирання полюддя, що в Х ст. йшло безпосередньо на утримання вйськово дружини. Саме пд впливом свох дружинникв князь гор, збравши один раз полюддя в земл древлян, повернувся туди, щоб стягнути його вдруге, за що був забитий повсталими 944р. З смертю горя закнчився перший етап у розвитку державност на Рус. диний вдомий з лтопису син горя Святослав був ще хлопчиком, на князвський престол сла його дружина Ольга. Вона жорстоко придушила повстання древлян навесн 945р штурмом здобувши х головне мсто скоростень, забивши древлянських князв багато вонв. Водночас княгиня, певно, зрозумла, що настав час встановити розмр данини, насамперед полюддя, з залежного населення, що вона й зробила. Ольгою також були влаштован опорн пункти центрально влади на мсцях, адмнстративна ж судова системи поширен на вс пдвладн Киву земл племнних княжнь.

В часи Ольги розбудовувався, прикрашався змцнювався стольний град Рус. З князюванням Ольги можна пов язувати настання другого етапу в розвитков давньорусько державност.

Вн ознаменувався взитом Ольги до Константинополя близько 946р. Уперше в стор глава Давньорусько держави шов до Взант на чол мирного посольства.

Результатом цього взиту було охрещення Ольги та укладення союзно русько-взантйсько угоди. 2.3.