Розбудова держави за Володимира Святославовича. сторики характеризують державу часв Володимира як ранньофеодальну монархю.
Це визначення значною мрою умовним. Значення видатно постат Володимира поляга в тому, що свою дяльнстю вн нби з днав дв доби пзню родоплемнну й ранню феодальну. Якщо Святослав шукав слави у битвах, то його син Володимир у мирнй розбудов держави.
Близько 988 р. Володимир продовжив адмнстративну реформу батька, усунув вд влади племнних вождв, а на х мсце посадив власних синв. У вддален земл князь вдправив своми намсникам врних йому бояр. Вн ста верховним володарем у кран. вдтод Кивська Русь ста об днаною державою. За Володимира загалом завершився процес складання державно територ, визначилися кордони, що в цлому збгалися з етнчними рубежами схднослов янсько етнокультурно спльност. На сход Кивська Русь сягала межирччя Оки й Волги, на заход Днстра, Карпат, Захдного Бугу, Нману, Захдно Двни, на пвноч Чудського, Ладозького й Онезького озер, на пвдн Дону, Рос, Сули й Пвденного Бугу. Протягом Х першо третини Х ст. державне, суспльне, економчне й культурне життя Давньо Рус зосереджувалося в Кив й навколо Кива, в Середнй Надднпрянщин.
Незабаром по утвердженн в Кив Володимир почав будвництво мсько фортец площею близько 10га. Князь докладав величезних зусиль до змцнення рубежв держави.
Наприкнц Х ст. була створена величезна за розмахом вали простягалися майже на тисячу км. складна й розгалужена система валв, фортець, укрплених мст, що мала захистити Русь вд печенгв. Володимира можна назвати першим реформатором на Рус. Крм адмнстративно вн провв судову реформу. У лтопис Нестора читамо, що Володимир разом з дружинниками дбав про Устав земляний, шлося про вироблення закону, що регулював би правов вдносини в суспльств. Родоплемнне суспльство стало переростати в ранньофеодальне.
Роки князювання Володимира в Кив дехто з сторикв назива богатирською добою в стор Кивсько Рус. Тод успшно й швидко зводилася велична будова держави, творилася яскрава й самобутня культура народу, а звитяжн успхи русько збро прославили крану на увесь середньовчний свт. 2.6. Хрещення Рус. Вибр ври, зроблений 988 року князем Володимиром Святославовичем, не здаться випадковим. До взантйсько орбти молоду Руську державу пдштовхувало традицйне тяжння, економчно-торгов нтереси, здавна поднан шляхом з варяг у греки, загальнополтичн розрахунки. Охрещення Володимира та його одруження на сестр взантйського мператора ввело кивських володарв до християнсько см вропейських правителв.
Навесн 990р. князь з молодою дружиною повернувся до Кива й заходився насаджувати християнство. Руськ люди неохоче вдмовлялися вд ври батькв ддв. Тому християнзаця Рус розтяглася на клька столть. Але виршальний крок на тому шляху було зроблено. Запровадження християнства на Рус мало позитивн наслдки.
Воно змцнило авторитет владу князя, сприяло розбудов держави. Значний поштовх дала нова деологя пднесенню давньорусько культури. Лише з часу хрещення Рус у нй поширилися писемнсть книжнсть. В Кив, а дал повсюдно на Рус почали влаштовувати школи й книгописн майстерн, незабаром схднослов янська крана стала одню з найкультурнших у середньовчнй вроп. Запровадження християнського вровчення зробило можливими рвноправн й плдн взамовдносини мж нею та Взантю, Германю й ншими державами.
В часи князювання Володимира Святославича завершуться другий етап у складанн державност на Рус. Третй, заключний, етап припада на роки правлння в Кив його сина Ярослава 1019-1054. 2.7.