Перша хвиля деколонзац

Перша хвиля деколонзац. Пдйому визвольного руху сприяв розгром фашистського блоку. Свй вплив зробив змцнення авторитету СРСР створення соцалстичного табору, що пдтриму нацональн рухи, як в полтичному, так при необхдност у вйськово-економчному вдношенн.

Переважно деколонзаця пройшла порвняно мирно бльшсть британських колонй африканських володнь Франц. Однак у ряд кран боротьба за незалежнсть придбала вигляд або таких, що швидко припинилися ндонезя, або тривалий кривавих ндокитай, Алжир бойових дй. Це вдносна легксть здобуття незалежност пояснювалася змною ставлень до колонй з боку метрополй. Збереження колональних порядкв у мру посилення визвольного руху вимагало все бльших витрат, що позбавляло метропол, без того ослаблен вйною, засобв, необхдних для внутршнього розвитку.

Колональним державам не вдалося одержати пдтримку США, що прагнуть одержати доступ на ринки колонй залучити на свою сторону крани, що звльнилися, а тому активно виступали за деколонзацю. Вйськово-полтичне панування ставало усе бльш марним обтяжливо дорогим. Практика показувала, що у виграш виявляються крани, що роблять упор на внутршнй розвиток. нтеграця в вроп ставала бльше вигдною, нж збереження звязкв з колонями.

Все це сприяло поступовому подоланню мперського комплексу в свдомост, як полтикв, так населення метрополй. Однак деколонзаця породила й ряд проблем. Одна з них - проблема кордонв, що часто повторю лн колональних володнь 87 державних кордонв в Африц й 45 -в Аз. Це стало джерелом постйно напруженост й мждержавних конфлктв. Великою внутршньою проблемою багатьох молодих держав стало обднання у хньому склад народв з рзними мовами, культурою й релгю, що, природно, призвело до внутршнх протирч Ефопя, Нгеря, Судан, Чад. В нд така неоднорднсть породила в 1947 роц розкол крани на дв частини по релгйнй ознац мусульманський Пакистан ндустський ндйський союз. Здобуття незалежност дозволило колишнм колоням стати субктами свтово полтики, вступити в ООН. Однак полтична незалежнсть ще не гарантувала повну самостйнсть молодих держав.

Низький рвень економчного розвитку бльшост кран, що звльнилися, змусив х пти на спвробтництво з розвиненими державами, у тому числ й з колишнми метрополями, що в остаточному пдсумку сприяло трансформац колоналзму в неоколоналзм - новий вид залежност, при якому на змну прямому полтичному пдпорядкуванню приходять фнансов, економчн й нш засоби контролю з боку домнуючик держав.

Розпад колональних мперй розпочався на азйському континент. Азйськ народи бльшою мрою, нж нш залежн народи, виявилися втягнутими до прямо участ в другй свтовй вйн, в тому числ в лавах Опору, що допомогло створити в ндокита, Брм, на Флппнах та в ндонез масов народн арм. В нд колонзатори сам надали зброю численним ндйцям, моблзованим для участ у вйн з Японю та Нмеччиною.

Це не могло минутися безслдно з огляду на сторю визвольно боротьби ндйського народу. Схож процеси вдбувалися й на Близькому Сход. Слд урахувати й те, що стотно змнилися патрархальн соцально-економчн структури кран Аз, набули розвитку капталстичн виробнич вдносини, зявилися пролетарат та нацональна буржуазя, як були зантересован, хоч з рзних причин, у лквдац системи колонально та напвколонально залежност.

Головн под на континент розгорнулися в перше повонне десятирччя. Першими проголосили незалежнсть крани Близького Сходу й Пвденно-Схдно Аз. Складн процеси вдбувалися у Французькому ндокита. 2 вересня 1945 р. проголосила незалежнсть Демократична Республка Втнам. Але Франця зробила спробу вдновити там колональний режим. Цс призвело до вйни за незалежнсть. У березн 1949 р. Франця надала незалежнсть В тнаму, в 1953 р. Кампуч та Лаосу, в 1957 р. Малайз.

На Близькому Сход розпочався крах мандатно системи. Великобританя мусила в 1946 р. погодитися на незалежнсть Йордан. Ще пд час друго свтово вйни в 1941 р. була формально проголошена незалежнсть Ср та Лвану пдмандатних територй Франц, але фактично вони стали незалежними в 1946 р. псля виведення французьких збройних сил. Боротьбу ндйського народу за незалежнсть очолив утворений ще в 1885 р. ндйський нацональний конгрес.

У 1947 р. ндя отримала статус домнону. В кран поширилися масов ндо-мусульманськ сутички. Великобританя запропонувала план Маунтбеттена, який передбачав подл крани. В серпн 1947р. утворилися незалежн Пакистан ндйський Союз. Поразка Япон надихнула на визвольну боротьбу народи ндокитаю, Брми, Малай, ндонез, як проголосили свою незалежнсть, щойно стало вдомо про розгром Япон. Радянська Армя, лквдувавши квантунське угруповання японських вйськ, допомогла Китаю вигнати японських окупантв.

У 1948 р. Великобританя надала незалежнсть Цейлону. В тому самому роц проголосили незалежнсть дв корейськ держави. 4 липня 1946 р. США визнали незалежнсть Флппн, 4 счня 1948р. проголосила незалежнсть Брма. ндонезя протягом трьох столть була колоню Голланд та Португал. За рокв друго свтово вйни окупувала Японя. Псля каптуляц Япон в серпн 1945 р. ндонезя проголосила незалежнсть. Пд приводом роззброння залишкв японсько арм Голландя Великобританя восени 1945 р. розпочали в ндонез нтервенцю.

Але Великобританя вже на початку 1946 р. вивела сво вйська. Псля безуспшних спроб вонними засобами зберегти свй колональний режим в вдонез Голландя надала й незалежнсть та вивела сво вйська. В серпн листопад 1949 р. було досягнуто домовленсть про визнання Голландю суверентету Республки Сполучених Штатв ндонез та про входження до складу Ндерландсько-ндонезйського Союзу на чол з голландською королевою. 15 червня 1950 р. ндонезя офцйно проголосила себе унтарною республкою, а за клька рокв у квтн 1956 р. розрвала вс договори конференц круглого столу.

У вересн 1950р. ндонезя стала членом ООН. До середини 50-х рокв майже вся Азя, за винятком клькох територй, визволилася вд колонально залежност. На цей час територя колональних володнь зменшилася майже вдво порвняно з довонним часом. 4.