рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Друга хвиля деколонзац

Друга хвиля деколонзац - раздел История, Кризис колониальной системы: причины, ход и последствия мировой деколонизации. Друга Хвиля Деколонзац. З Середини 50-Х Рокв Розпочався Новий Етап Розпаду Ко...

Друга хвиля деколонзац. З середини 50-х рокв розпочався новий етап розпаду колональних систем. Одну з найважливших особливостей нового етапу становило те, що розпад колональних систем наближався до виршально стад. Процес лквдац цих систем набрав глобального характеру.

Нацонально-визвольна боротьба була спрямована не лише проти т чи ншо колонально держави, а проти колонально системи в цлому. Пдсумком цього етапу став крах колональних систем в Африц. Слд зазначити, що процес деколонзац розпочався тут ранше, вдразу псля закнчення друго свтово вйни. Африканський континент було подлено мж рзними вропейськими державами. Вдсталсть та розднансть африканських народностей, вдсутнсть чтко класово диференцац та незрлсть полтичного руху, здавалося, давали колонзаторам пдстави для сподвань на довг роки неподльного панування.

Але африканц думали накше. Африка зробила чималий внесок у справу перемоги над фашизмом, це допомогло народам усвдомити свою силу. За приблизними розрахунками, близько 1 млн африканцв було моблзовано в арм союзникв та близько 2 млн обслуговували дюч вйська. Зросла роль африкансько нтелгенц, з середовища яко вийшло багато борцв за свободу Африки Кваме Нкрума, Джомо Кената, Ахмед Секу Туре, Патрс Лумумба а н. Реальною полтичною силою на континент став панафриканський рух. У зверненн Пятого панафриканського конгресу Манчестер, жовтень 1945 р що збрав представникв рзних партй, профсплок, нацональних органзацй з усх кнцв Африки, було проголошено Ус колон мають бути вльними вд закордонного контролю, як полтичного, так економчного.

У 1947 1948 рр. вдбулося велике антиколональне повстання на Мадагаскар. Його очолила партя Демократичний рух за мальгашське вдродження, створена в 1946 р. на баз широкого обднання рзних верств населення.

Франця вдповла масовими репресями. Вонн д охопили пяту частину територ острова з населенням близько 1 млн. У ход придушення повстання було вбито понад 100 тис. мальгашв, близько 20 тис. активств руху увязнено. Проте ця герочна боротьба позначилася на дол континенту. В 1952 р. проти англйських колонзаторв повстав народ Кен. Це повстання, що дстало назву мау-мау, набрало характеру свордно селянсько вйни й тривало понад чотири роки. Базою для повстанцв слугували непролазн джунгл. Пд час придушення повстання англйськ вйська вбили понад 11 тис. африканцв, понад 60 тис. були увязнен в тюрмах та концтаборах.

В органзац повстання колонзатори звинуватили Сплку африканцв Кен, створену 1946 р. Сплку заборонили, а лдерв заарештували. Серед них був Джомо Кената майбутнй перший президент незалежно Кен. У рзних районах Африки прокотилися численн страйки, як мали не тльки економчний, а й полтичний характер.

Загальний страйк портових робтникв у Матад Бельгйське Конго в 1945 р. вилився у збройну сутичку з полцю та вйськами. В Алжир в травн 1945 р. жертвами розправ з хвилею виступв стали 45 тис. алжирцв. Масов заворушення на континент мали мсце й пзнше. В Аккр Золотий Берег тепер Гана в лютому 1948 р. англйська полця розстрляла демонстрацю, органзовану сплкою ветеранв вйни. Сумний пдсумок репресй 29 убитих та понад 200 поранених. У Нгер в листопад 1949 р. пд час розстрлу африканських шахтарв, що страйкували в мст Енугу, було вбито 18 та поранено 31 особу.

Африканський нацонально-визвольний рух набирав дедал зрлших форм. Постали полтичн парт, що очолили боротьбу за незалежнсть Народна партя конвенту в Золотому Берез пд проводом Кваме Вкруми, Нацональна рада Нгер та Камеруну пд кервництвом видатного полтичного дяча Б. Азкве, Демократичний рух Африки, що розгорнув свою дяльнсть у бльшост французьких колонй, та нш органзац. хня дяльнсть поступово пдривала позиц колонзаторв.

В Африц активзувався арабський нацонально-визвольний рух. У повонний перод Лвя стала першою державою на африканському континент, яка здобула незалежнсть, У 1950 р. ООН прийняла ршення про надання й незалежност. У грудн 1951 р. Лвю було проголошено незалежним королвством. У 1956 р. здобули незалежнсть Марокко та Тунс, у 1958 р. Гвнея. В 1954 р. розпочалася визвольна вйна в Алжир, яка завершилася 1962 р. Пд час референдуму 99 алжирцв проголосували за незалежнсть. У 1962 р. була проголошена Алжирська Народна Демократична Республка.

Франця мусила визнати незалежнсть Алжиру. Визволення Алжиру спричинило цлковитий розпад Французько колонально мпер. Проголошення незалежност Судану в 1956 р. вдбулося на хвил повонно антиколонально боротьби. Доля Судану значною мрою повязана з долею арабського, в тому числ гипетського, нацонально-визвольного руху. В 1899 р. пд час колонального подлу Африки Судан формально отримав статус англо-гипетського кондомнуму спльне кервництво, а фактично став британською колоню.

Антиколональний рух у гипт дстав вдгук у Судан У 1951 р. парламент гипту денонсував угоду 1899 р. та проголосив Судан частиною гипту. Англя не визнала цього ршення, посилила свою вйськову присутнсть у Судан, проте, не покладаючись на вонне виршення проблеми, зробила ставку на суданський сепаратизм. Слд зазначити, що половину населення крани становлять араби, що мешкають на пвноч, па кордон з гиптом, а пвденна частина крани заселена африканцями з числа негритянських етнчних спльнот.

Це стотним фактором полтично нестабльност. В 1955 р. Установч збори Судану ухвалили ршення про проголошення незалежност, а в 1956р. було проголошено незалежнсть Судану. Характерну особливсть розвитку нацонально-визвольного руху в цей перод становило те, що з локально вдокремлених рухв вн перерс у глобальний, поширився на вс основн райони колональних мперй. З пвдня хвиля нацонально-визвольного руху посунулася на пвнч та прокотилася потм по Захднй, Центральнй та Схднй Африц. Розпад колональних мперй супроводжувався як веденням у ряд кран в Алжир, Ангол, ндонез, ндокита, Малай колональних вон, так спробами зберегти полтичну залежнсть колонй у нових юридичних формах.

Великобританя використовувала в цих цлях форму спвдружност, значно його видозмнивши. Членами Спвдружност офцйна назва обднання з 1948 р. поряд з Великобританю й старими домнонами могли тепер стати колишн колон, що одержали статус домнону, навть нов республки. Однак звязки усередин Спвдружност продовжували неухильно слабшати.

В 1948 р. рландя вдкинула статус домнону, проголосила себе республкою, вийшла з Спвдружност згодом спецальним британським законом було скасовано й саме поняття домнону. ндя й Шр Ланка, як прийняли республканськ конституц в 50-х рр залишилися в Спвдружност, однак перестали брати участь у нарадах з питань оборони. У результат цього дина система оборони Спвдружност стала розпадатися, хоча сама Спвдружнсть в цей час подну майже 50 держав.

Зовншн змни в структур французько колонально мпер одержали вдбиття в Конституц Франц 1946 р. У нй проголошувалося утворення Французького союзу. У цей союз входили, з одного боку, сама метрополя, заморськ департаменти заморськ територ, а з ншого боку, територ, що придналися, держави. Заморськ департаменти 3 департаменти Алжиру, Реюньон, Гвана, Гваделупа, Мартнка формально управлялися аналогчно департаментам само метропол, однак префекти тут мали ще бльш широк повноваження. Керування заморськими територями Французька Захдна Африка, Нова Каледоня, Мадагаскар н. зосереджувалося в руках призначуваного французьким урядом губернатора, що мав право дострокового розпуску мсцево асамбле ради право вето вдносно ршень.

Територями й державами, що придналися були французьк протекторати. Конституця Франц 1958 р. передбачала новий варант обднання - так зване Спвтовариство, куди ввйшли 17 африканських колонй, що одержали мсцеву автономю. нш територ зберегли колишнй статус. Стаття 77 Конституц проголошувала самоврядування й вльне розпорядження власними справами держав, що входять у Спвтовариство.

Разом з тим, згдно ст. 78, з компетенц окремих членв Спвтовариства були вилучен зовншня полтика, оборона, грошова система й деяк нш найважливш област державного життя. Президент Франц, що був президентом Спвтовариства, був представлений у кожнй держав Спвтовариства верховним комсаром, що спостергав за дяльнстю мсцево адмнстрац. У Конституц передбачалася можливсть змни статусу держави - члена Спвтовариства на пдстав ршення законодавчих зборв ц держави з наступним пдтвердженням такого ршення на мсцевому референдум.

З дотриманням цих умов держава - член Спвтовариства могла стати незалежною вийти з обднання. Однак в 1958 р. тльки в Гвне вдалося на референдум домогтися вдхилення Конституц 1958 р. завоювання незалежнсть мирним шляхом. 4.1

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Кризис колониальной системы: причины, ход и последствия мировой деколонизации.

Список використаних джерел лтератури.Вступ. Колоналзм ма дуже чтке, негативне емоцйно-полтичне забарвлення й досить невизначений науковий змст.… Колональна система протягом столть залищалася одню з найстотнших структурних… У мжвонний перод в роки друго свтово вйни ряд держав Сходу домоглися скасування нервноправних угод визнання хньо…

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Друга хвиля деколонзац

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Криза колоналзму на початку ХХ ст
Криза колоналзму на початку ХХ ст. Криза колонально системи почалася псля першо свтово вйни. Уже в 1918-1923 рр. у ряд кран Аз й Арабського Сходу ндонез, нд, ран, раку й н. вдбулися потужн народн в

Остаточна лквдаця колонально системи псля Свтово вйни та утворення незалежних держав
Остаточна лквдаця колонально системи псля Свтово вйни та утворення незалежних держав. До друго свтово вйни колональн володння займали приблизно третину земно суш В колонях та на пдмандатних територ

Перша хвиля деколонзац
Перша хвиля деколонзац. Пдйому визвольного руху сприяв розгром фашистського блоку. Свй вплив зробив змцнення авторитету СРСР створення соцалстичного табору, що пдтриму нацональн рухи, як в полтично

Бандунзька конференця кран Аз та Африки
Бандунзька конференця кран Аз та Африки. Здобуття реально полтично незалежност кранами Аз Африки перетворило х на рвноправних субктв мжнародних вдносин. Кожна з них отримала можливсть вибору

Становлення деолог та практики Руху неприднання
Становлення деолог та практики Руху неприднання. Конфлкт мж великими державами, а також хн спроби втягнути в глобальне протистояння крани Аз, Африки й Латинсько Америки пдштовхнули велику гр

Третя хвиля деколонзац
Третя хвиля деколонзац. Завершальним акордом деколонзац стало визволення вд колонально залежност решти народв тропчно Африки наприкнц 60 70 рокв ХХ столття. На рунах колональних мперй Великобритан,

Суспльно-полтичн особливост наслдкв колонально системи
Суспльно-полтичн особливост наслдкв колонально системи. Протягом двох десятилть псля друго свтово вйни розпад колональних мперй в основному завершився. Наприкнц 40-х рр. завоювали незалежнст

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги