Третя хвиля деколонзац. Завершальним акордом деколонзац стало визволення вд колонально залежност решти народв тропчно Африки наприкнц 60 70 рокв ХХ столття. На рунах колональних мперй Великобритан, Франц, Бельг Португал виникло близько 40 незалежних держав.
Метропол передали владу елт цих кран, збергши з ними полтичн економчн зв язки. В 70-80 роки зазнала краху остання португальська колональна мперя. Визволилися Ангола й Мозамбк, псля цього припинили сво снування колональн режими на бльшост островв Атлантичного, ндйського та Тихого океанв. Здобуття незалежност Намбю в березн 1990р. завершило цей глобальний процес лквдац колоналзму.
Було лквдовано режим апартеду в ПАР, в 1994 р. там була прийнята тимчасова Конституця. На початку 90-х рр. у кранах Африки прийнято бльше 30 нових конституцй, що передбачають подл влади, снування деклькох партй, юридичн гарант прав людини. Однак ситуаця в багатьох кранах продовжу залишатися нестабльною, нов нститути не можуть змцнитися, дють найчастше неефективно. У меншому масштаб зазначен змни торкнулися крани Аз, хоча в деяких з них були лквдован авторитарн режими Флппни, Пвденна Корея й н 6. Наслдки розпаду колонально системи.
Третй свт. Становлення руху афро-азатсько солдарност. Нов самостйн держави, що постали на територях колишнх колональних мперй, разом з ншими економчно малорозвинутими кранами Аз, Африки та Пвденно Америки утворили третй свт. Цлснсть та специфку кран третього свту визначав цлий комплекс чинникв. Вони мали багато спльного низький рвень економчного розвитку особливе мсце в систем свтового господарства багатоукладну економку наявнсть гострих економчних, демографчних, соцокультурних проблем, шляхи ршення яких ще не були знайден.
Водночас снували й чинники, що розднували ц крани нервномрнсть соцально-економчного розвитку, поляризаця орнтацй у мждержавних вдносинах тощо. Нацонально-визвольний рух у цей час вирзнявся розвитком та змцненням внутршньо згуртованост. Зовншньополтична дяльнсть афро-азатських держав спрямовувалася на збереження змцнення мжнародного миру та безпеки, подолання колоналзму, расизму в усх формах виявах, розвиток взамного спвробтництва.
Зовншньополтична активнсть молодих суверенних держав дставала вдображення в мжнародних актах, прийнятих самостйно або спльно з ншими державами. Функця пдтримання миру й мжнародно безпеки була одним з найважливших аспектв зовншньополтично дяльност афро-азатських кран. Ця функця охоплювала так питання, як загальне й цлковите роззброння лквдаця ноземних вйськових баз, виведення ноземних вйськ, заборона застосування атомно збро й проведення ядерних випробувань, мирне розвязання мждержавних конфлктв тощо. Боротьба афро-азатських кран за загальне й цлковите роззброння та суворий мжнародний контроль за озброннями мала на мет не лише збереження миру, а й вивльнення в раз роззброння значних коштв ресурсв для подолання голоду, злиднв, неосвченост й рабства на Земл. На сесях Генерально Асамбле ООН, у Комтет ООН з роззброння та в нших органах представники кран Аз й Африки брали активну участь в обговоренн питань роззброння, пдкреслювали свою зантересовансть у х невдкладному розвязанн, часто виступали з конструктивними пропозицями. Обктивн потреби незалежного розвитку змусили уряди нацональних держав Аз й Африки докласти зусиль до лквдац ноземних вйськових баз. Це питання розглядалося на Бандунзькй конференц 29 афро-азатських держав.
Таким чином, позиц миролюбних сил в Аз й Африц значно змцнилися псля краху колональних систем.
Розвиток нацонально-визвольного руху в кранах Аз й Африки поставив на порядок денний утворення мжнародно органзац з метою обднання хнх зусиль на свтовй арен. У квтн 1955 р. в Дел вдбулася конференця представникв громадсько-полтичних органзацй 14 азатських кран. Конференця утворила Мжнародний комтет солдарност народв азатського континенту й закликала до утворення нацональних комтетв солдарност.
До цього руху придналися громадсько-полтичн органзац африканських кран. Перша конференця солдарност народв Аз й Африки проходила в Кар в грудн 1957 р. В нй брали участь представники полтичних партй, громадських рухв, нацонально-визвольних рухв, нацональних комтетв солдарност бльш нж 20 кран Аз й Африки.
Вони виступили нцаторами створення Органзац солдарност народв Аз й Африки ОСНАА. В багатьох кранах виникали нацональн комтети, як багато зробили для того, щоб допомогти мсцевим патротичним органзацям правильно зорнтуватися в складнй обстановц революцйно боротьби й визначити найкоротш шляхи дта досягнення головно мети завоювання полтично незалежност.
Прихильники руху ОСНАА прагнули до того, щоб зовншньополтична дяльнсть кожного уряду пдкорялася загальним завданням антимпералстично боротьби народв в умовах краху колоналзму. Протягом свого снування ОСНАА послдовно обстоювала де свободи, незалежност, миру й дружби мж народами, прогресу, основн зусилля, органзац спрямовувалися на боротьбу проти колоналзму, подолання його полтичних та економчних наслдкв, за нацональне вдродження й соцальний прогрес Значну увагу рух афро-азатсько солдарност придляв соцально-економчним проблемам кран третього свту, питанням забезпечення хньо економчно незалежност.
Важливу роль у розробц стратег соцально-економчного розвитку для кран, що визволилися, вдграв економчний семнар, органзований ОСНАА в лютому 1965 р. в Алжир. З метою налагодження спвробтництва в подоланн соцально-економчно вдсталост кран, що позбулися пут колоналзму, рух афро-азатсько солдарност утворив спецальний постйний економчний орган. Загалом рух афро-азатсько солдарност надав процесов нацонального визволення мжнародно-полтичного характеру справив тим самим значний вплив на розвиток мжнародних вдносин. 7.