Суспльно-полтичн особливост наслдкв колонально системи.
Протягом двох десятилть псля друго свтово вйни розпад колональних мперй в основному завершився. Наприкнц 40-х рр. завоювали незалежнсть найбльш колон Пвденно й Пвденно-Схдно Аз, в 50-х рр бльшсть кран Середнього Сходу. Наприкнц 50-х початку 60-х рр. вдбувся розпад колонально системи в Африц. Останн велик колон в Африц, що належали Португал, звльнилися в 70-х рр. XX в а в 1990 р. був реалзований план ООН по наданню незалежност Намб. Питання про шляхи розвитку, типолог держав, що звльнилися, одним з самих складних як у полтичному, так науковому план. В умовах розколу миру на дв соцально-полтичн системи що звльнилися або крани, що розвиваються, звичайно зараховувалися в так званий третй свт, що стояв перед вибором двох альтернативних шляхв розвитку - капталстичного або некапталстичного.
Слд зазначити, що цей вибр у набагато бльшому масштаб визначався деологчними й зовншньополтичноими орнтацями правлячих угруповань цих кран, нж обктивними умовами хнього розвитку.
У кранах третього свту наука видляла в основному три групи держав. У деяких з них, де капталстичний уклад стала пануючим ндя, окрем держави Персько затоки, Тунс н держава в цлому вдносилася до того ж сторичного типу, що й у розвинених кранах свту. У ряд нших, менш розвинених кран, де традицйн докапталстичн вдносини ще превалюють, держави було вднесено до типу капталстично орнтац.
Нарешт, деяк крани, де капталстичн вдносини, як правило, взагал були вдсутн, заявили в рзний час про некапталстичний шлях розвитку, соцалстично орнтац. В 1970-х рр. х налчувалося бльше 10. У моделях державно органзац крани капталстично орнтац наслдували колишн метропол, копюючи найчастше навть зовншню атрибутику дяльност державних органв символку, повязану з засданнями парламенту, т.п На дл ж замовлен конституц, привнесен на чужий рунт, не затвердилися в полтичному житт цих кран, почалися систематичн вйськов перевороти.
Правов системи цих кран також мали багато в чому штучний характер продовжували дяти стар акти метропол, нов закони майже дослвно повторювали законодавство, але бльшсть населення продовжувало жити по нормах звичавого права. У багатьох з цих кран частково дяло й мусульманське право. Правляче угруповання кран соцалстично орнтац у створенн державно структури наслдували крани тоталтарного соцалзму кервна роль дино дозволено парт, ради, демократичний централзм т.п у ряд випадкв додавши державним нститутам ще бльш одозний характер передбачене законом створення злитих партйно-державних структур н Право цих кран характеризувалося сполученням нститутв рзних епох, що найчастше суперечать один одному соцалстичн норми, акти колишньо метропол, норми звичайного, мусульманського права.
Таким чином, у переважнй бльшост кран незалежно вд орнтац склалися, як правило, авторитарн полтичн режими з характерною концентрацю влади в руках глави держави, особливою роллю арм, злиттям партйного й державного апарата, надцентралзацю державно структури, вдсутнстю дино системи представницьких органв влади та н. Всм кранам, що розвиваються, було властиве також висування держави на провдну роль у суспльному житт, посилення регулюючих функцй, як охоплювали вс сфери життя суспльства.
Проте тотальне втручання держави в громадське життя як засб модернзац суспльства не змогло виршити важливих проблем соцально-економчного розвитку нових кран, що звльнилися.
Наприкнц XX в. продовжувала зростати хня залежнсть вд свтового капталстичного господарства, а зовншня заборговансть провдним захдним кранам перетворилася в одну з глобальних проблем сучасност. Заглиблються нервномрнсть розвитку кран, що звльнилися. Якщо нов ндустральн деяк нафтовидобувн крани Аз Пвденна Корея, Тайвань, Гонконг, Снгапур, Саудвська Аравя, Кувейт набрали темпи економчного росту, то ряд нших держав Аз й Африки пережива стагнацю й навть деградацю сво економки.
Останнм часом багато кран, що розвиваються, заявили про вдмову вд авторитарних моделей розвитку, почали вводити в економчну структуру й полтичну надбудову рзн елементи, що довели свою ефективнсть загальнолюдську значимсть рвноправнсть форм власност, ринков вдносини, багатопартйнсть, парламентаризм т.п Таким чином, вс колишн колон зайняли сво мсце в сучаснй мереж глобальних вдносин. х становлення на свтовй арен залежало вд спадщини, залишено м метрополями нфраструктури, торгових зв язкв, матерально бази та ефективност управлння за преод незалежност.
Таблиця. Проголошення незалежност кран Аз та Африки. ДатаАзяАфрика 194517 серпняндонезя2 вересняВтнам 194622 березняТрансйорданя17 квтняСиря4 липняФлппни 19471 СЧНЯЛван5 серпняндйський Союз 19484 счняБрма4 лютогоЦейлон 1949липеньЛаос 195026 счняндя Дата Азя Африка 195124 грудня Лвя 19539 листопада Кампучя 19561 счня 2 березняСудан Марокко20 березняТунс 1957б березняГана31 серпняМалайськафедераця 19582 жовтняГвнейська Республка 19601 счняКамерун2 квтняТого20 червняФедераця Мал26 червняМалагасйська Республка30 червняРеспублка Конго1 липняСомалйська Республка1 серпняОлгомея3 серпняРеспублка Нгер5 серпняВерхня Вольта7 серпняБерег Слоново Кост11 серпняЧад13 серпняЦАР центр.афр. респ.15 серпня 16 серпня КпрКонто Браззавль17 серпняГабон20 серпняРеспублка Сенегал1 жовтняФедераця Нгеря28 листопадаМавританя 196127 квтняСьрра- Леоне9 грудняТанганька 19621 счняЗахдне Самоа1 липняКоролвство БурундРеспублка Руанда3 липняАлжир9 жовтняУганда 196310 рудняЗанзбар12 грудняКеня 19646 липняМалав24 жовтняРеспублка Замбя 196518 лютогоГамбя11 листопадаПвденна Родезя 196630 вересняРеспублка Ботсвана4 жовтняКоролвство Лесото 196810 березняМаврикй11 вересняСвазленд12 жовтняЕкваторальна Гвнея 19755 липняОстрови Зеленого Мисуб липняКоморськ Острови12 липняОстрови Сан-Томе Прнсп25 липняМозамбк 197628 червняСейшльськ Острови 197727 червняРеспублка Джбут 198018 квтняЗмбабве Висновки.
Отже, криза колонально системи та розпад спричинили докорнну змну в структур свтового господарства, глобального полтичного та економчного устрою.
Ця форма органзац мжнародних вдносин виявилася недздатною саме в ХХ столтт, для чого деклька причин.
По-перше, саме в цей час нацональна свдомсть народв колонй зросла до принципово нового рвня, що дозволив м сформувати засади державност та досягти дност в сой боротьб за незалежнсть. По-друге, дв свтов вйни чи не найбльшу шкоду завдали державам, що володли практично абсолютною клькстю колональних володнь.
Особливо Свтова вйна, що поставила держави-метропол в становище, за якого збереження повноти влади в колонях перетворювалось на недосяжну мету. Зрештою, на сьогодн держави, що звльнилися, повноправними суб ктами мжнародних правовдносин, свтових полтичних та економчних стосункв. Проте, диференцаця даних кран в свтт достатньо рзномантною за низкою чинникв. Насамперед, це рзниця в економчних показниках.
Цеяк з них, наприклад Пд. Корея, ндя, в сучаснй свтовй систем займають одн з потужних передових мсць. Але переважна бльшсть колишнх колонй за часв незалежност не лише е досягла вдчутних успхв на мжнароднй арен, а й набула рис так званого неоколоналзму економчно та суспльно залежност залежност вд потужних свтових держав. Однак, в цлому деколонзаця справила величезний вплив на функцонування людського суспльства в глобальному масштаб. Вона яксно змнила вектор сторичного розвитку ггантського афро-азйського регону. хоча крани цього регону втлюють свою незалежнсть в економчний та полтичний прогрес з рзною швидкстю та якстю, одне безсумнвним колоналзм в його класичнй форм назавжди зник з структури мждержавних вдносин, створивши принципово нову форму глобального свтового устрою.
Список використаних джерел та лтератури. 1 Новейшая история стран Азии и Африки ХХ век - под ред. А.М. Родригеса М. ВЛАДОС, 2001 Частина 3 1945-2001 292 с. 2 Мжнародн вдносини та зовншня полтика 1945-70 роки - Пд ред. С.В. Головко, К. Либдь, 1998 558 с. 3 сторя дипломат вд 1919 року до наших днв - Ж Б. Дюрозель К. Основи, 1995 903 с. 4 Мжнародн вдносини - А.К. Мартиненко, Б.А. Мартиненко К. КСУ, 2004 366 с. 5 Мировая политика 1945-2000 - Кальвокоресс П. М. Международн.
Отношения, 2003, том 1 624 с. 6 www.kimo.univ.kiev.ua 7 www.unhcr.org 8 www.dvglobal.by.ru.