Так, під тиском національних виробників практично в усіх
згаданих країнах вибірково коригувався курс на лібераліза-
цію імпортного режиму. Зокрема, в Польщі селективний
протекціонізм поширився на окремі виробництва, що перебу-
вають на стадії реконструкції, а також на сільськогосподар-
ських виробників. Тут з процесу лібералізації було виключено
імпорт алкогольних і тютюнових виробів, палива, а також за-
проваджувалися додаткові податки на імпортні автомобілі та
вироби електроніки. В Угорщині було збережено квоти та
ліцензії щодо імпорту окремих споживчих товарів, запрова-
джувалося (1995 р.) додаткове 8-відсоткове мито на всі види
імпорту. В Чехії та Словаччині застосовувалися додатковий
20-відсотковий податок на імпорт споживчих товарів, а також
системи попередніх імпортних депозитів щодо окремих груп
напоїв.
І а І п І І І І
засоби державної підтримки в даних країнах застосовуються
відносно обмежено. Переважають ті адаптаційні процеси, які
дедалі більше спираються на реструктуризаційні мікроеко-
номічні механізми. Саме вихідна обмеженість державної до-
помоги, її концентрація виключно на пріоритетних напрямах
розвитку, які дають помножений ефект, при наявності чітких
і прозорих механізмів її надання, стали передумовою для кар-
динальної зміни пануючих у суспільстві очікувань і, як резуль-
тат, формування стратегії позитивного пристосування на рівні
підприємств (організацій).
Ряд дослідників відносять до перехідних суспільств, при-
чому найбільш ефективних, і Китай, незважаючи на збережен-
ня там при владі комуністичної партії і відповідної їй полі-
тичної системи. Швидке піднесення китайського господарства
на основі розширення ринкових відносин, приватного й не-
державного секторів, експортоорієнтованої моделі розвитку
свідчить про справжні успіхи тамтешньої перехідної економі-
ки на тлі кризи цілого ряду перехідних суспільств. Якщо
протягом перших двадцяти післявоєнних років Китай стійко
займав останнє місце в світі за величиною ВВП на душу насе-