У IV ст. до н. е. греки удосконалили агротехнічні прийо-
ми в землеробстві. Вводилося трипілля, ширше застосовува-
лися добрива, використовувалася борона з дерев'яними зуба-
ми, молотильна дошка тощо. З'явилися наукові трактати з
сільського господарства.
Перенаселення Греції і гостра нестача землі у VIII — VI ст.
до н. е. зумовили колонізацію та утворення грецьких міст-
колоній на берегах Мармурового, Чорного та Егейського морів,
на південному узбережжі Апеннінського півострова, в Сицилії
та Північній Африці. Міста-колонії стали центрами торгівлі
греків із сусідніми народами.
Широкого розвитку набули в Стародавній Греції торгівля
і товарно-грошові відносини. Більші міста країни, перш за
все Афіни, Пірей та інші, стали центрами середземноморської
торгівлі, транзитною базою між різними регіонами. Внутріш-
ня сухопутна торгівля була менш розвиненою. Торгівля зосе-
реджувалася в руках купців, які були власниками великих
складів, кораблів. Грошовий обмін здійснювали лихварі, які
володіли обмінними пунктами — трапезами. Поступово вони
ставали крупними банкірами, посередниками у торгових опе-
раціях, власниками значних капіталів. Наявність великої кіль-
кості міст-держав, кожна з яких мала свої гроші, гальмувала
розвиток товарно-грошових відносин у Греції.
Однією з основних причин розквіту Стародавньої Греції
було широке використання праці величезної кількості рабів.
Джерелами рабської праці були постійні війни, які проводила
Греція із сусідніми народами, мало місце боргове рабство.
Праця рабів використовувалася в різних сферах матеріально-
го виробництва. Більшість рабів працювали в копальнях, ка-
меноломнях, на будівництві доріг. У Греції були й привілейо-
вані раби — учителі, лікарі, купці, ремісники, поліцаї. Деякі
філософи, поети були рабами. Рабів використовували як при-
слугу в домашньому господарстві знатних людей, незначна
деяким із рабів (купцям, ремісникам) дозволялося мати сім'ї.
Експлуатація рабів сприяла досягненню високого економіч-
ного і культурного розвитку держави. Отже, в античному
рабстві, на відміну від східного, рабська праця стала основ-
ною продуктивною силою суспільного виробництва.
Однак поступово продуктивність невільничої праці пада-
ла. З'явилися цілі покоління людей, які народилися, жили і
працювали в умовах рабства. Такі люди не хотіли і не могли
ефективно працювати. Це стало особливо відчутним, коли Гре-
ція почала зазнавати поразок у війнах, внаслідок чого припи-
нився приплив нових рабів. Нескінченні конфлікти між грець-
кими містами, боротьба демосу з аристократією, рабів з рабо-
власниками паралізували економічне життя країни.
У 338 році Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н. е. Бал-
канський півострів став легкою здобиччю Римської держави.
Античний Рим. Історія Стародавнього Риму — одна з най-
цікавіших сторінок розквіту і занепаду рабовласницького госпо-
дарства, яке досягло класичних (завершених, найповніших) форм.
В економічному житті Стародавнього Риму вирішальна роль
належала сільському господарству. Юридичним власником
землі виступала держава. Проте з часом відбувався процес
передачі її у приватну власність — патриціям (сенаторам,