ка. Поряд з сохою із залізним наральником частіше почав
використовуватися плуг із залізним лемішем і череслом.
Напередодні утворення Антського царства відбувся другий
суспільний поділ праці — ремесло відділилося від сільського
господарства. У багатьох поселеннях з'явилися печі для ви-
плавки заліза, кузні, гончарні, ювелірні та інші майстерні. Від-
повідно збільшилася чисельність маистрів-ремісників. Земле-
робство й тваринництво стали відігравати в їхньому госпо-
дарстві допоміжну роль. Свої вироби майстри в основному ви-
мінювали на продукцію сільського господарства, що сприяло
встановленню тісніших зв'язків між ремісничими центрами
й сільською округою. Тим самим закладаються підвалини для
переростання таких центрів у містечка й міста.
Розгром в 602 р. антського державного об'єднання авара-
ми не означав повного фізичного винищення праукраїнської
людності. Частина праукраїнців дійсно загинула, інша — підко-
рилася завойовникам і асимілювалася серед навколишніх
народів, решта відійшли у віддалені від аварів регіони. У цей
час етнічним центром консолідації праукраїнських племен
стало Середнє Подніпров'я. На його основі наприкінці VIII —
в першій половині IX ст. утворилося стабільне державне об'єд-
нання Руська земля, а згодом могутня держава — Київська