волоку землі. Категорію тяглових селян було збільшено за
рахунок селян-данників, службових та челяді. Селянські на-
діли вважалися спадковими, але купівля-продаж їх була забо-
ронена. Крім того, селяни отримали землю на окраїні маєтків
і гіршої якості. Волочний переділ зруйнував громадські по-
рядки, що перед тим існували в Україні (кругова порука, спіль-
ні відробітки тощо). Він юридичне закріпив належність селян
феодалам. Для тяглових селян встановлювалася панщина (2 дні
на тиждень), крім цього, вони повинні були виконувати різні
повинності (шарварки, толоки тощо) та платити грошові й на-
туральні податки.
"Устава на волоки" створила найсприятливіші умови для
розвитку фільваркових господарств. Фільварок — це багато-
галузеве товарне господарство, в якому, крім землеробства,
займалися також різними промислами. Продукція фільварків
була орієнтована на ринок — внутрішній і зовнішній. Саме
на фільварках вироблялася чи вирощувалася основна маса
продуктів і товарів держави. "Устава на волоки" закріпила за
фільварками кращі землі, створила умови для ефективного
використання на них праці селян.
"Артикули" польського короля Генріха Валуа 1573 р. і
третій Литовський статут 1588 р. остаточно закріпачили се-
лян, їм заборонялося самостійно брати участь у судочинстві,
свідчити про своїх панів. Унеможливився перехід від одного
до іншого маєтку. Селяни втрачали право розпоряджатися
своїм майном. У першій половині XVII ст. у Галичині, на
Волині і на Поділлі для багатьох категорій селян стала нор-
мою щоденна панщина. Обтяжливими були різні повинності.
Отже, внаслідок розширення внутрішнього та зовнішнього
ринків на українських землях ускладнилися аграрні відносини,
почала формуватися і утверджуватися фільваркова система госпо-
дарства. Зросло магнатсько-шляхетське землеволодіння. Звер-
шилося юридичне закріпачення селян, зросла їхня експлуатація.
Міста. Важливу роль у господарському житті України XIV
— XVI ст. відігравали міста, які були центрами товарного
виробництва й обміну. Міста були носіями суспільно-еконо-
мічного прогресу. У даний період зростає значення старих міст
України, відбудованих після монголо-татарської навали. Про-
цеси прискореної урбанізації проявилися спочатку на Заході
— в Червоній Русі, на Волині. Так, у Червоній Русі число міст
за період з 1500 до 1648 рр. зросло в 2,5 раза. Всього міст