Важало над загальнодержавним.

У Римській державі успішно розвивалася торгівля, яка

приносила більше прибутків, ніж ремесло. Добре розвинутою

була внутрішня торгівля, зосереджена в містах на місцевих

ринках, які згодом стали спеціалізованими. Поступово в містах

сформувалися великі ярмарки. Після об'єднання під владою

Риму всього Середземномор'я успішно розвивалася зовнішня

торгівля. Цьому сприяли також географічний поділ праці,

успіхи у кораблебудуванні та будівництві доріг, спеціалізація

виробництва та розвиток товарно-грошових відносин. Надзви-

чайно активною була морська та караванна торгівля з про-

вінціями. З Сірії привозили дорогі тканини, скло, ювелірні

вироби; з Єгипту — лляні тканини, пшеницю, папірус; з Пів-

нічної Африки — пшеницю, диких звірів, слонову кістку, зо-

лото; з Іспанії — срібло, олово, залізо, мідь; з Галлії — вино-

град, вино, кераміку; з Германії, Британії — рабів. Незважаючи

на складні умови (піратські напади, розбій), успішно розвива-

лася торгівля Риму з Індією та Китаєм. Поступово римські

купці проникли на північ Європи. В III — IV ст. н. е. в обмін

з Римом втягуються народи Північного Причорномор'я, в т. ч.

й України. Торгівля сприяла впливу високорозвинутої рим-

ської культури на тогочасний світ.

У Стародавньому Римі існувала досить розвинута грошова

система. Наслідуючи греків, римляни відливали мідні моне-

ти. Однофунтова монета називалася ассом, 1/2 фунтова — со-

місом, 1/12 — унцією. Поруч з римськими використовували-

ся срібні монети — драхми грецької чеканки з римською пе-

чаткою. В III ст. до н. е. з'явився римський срібний денарій

вартістю 10 ассів. Найпоширенішою грошовою одиницею був

сестерцій, який дорівнював 2,5 асса. В останній період існу-

вання Римської держави в обіг були введені золоті монети —

ауерси та соліди.

Рим поступово перетворився у світовий центр грошових

операцій. Успішно розвивалася банківська справа. Римські

банкіри виступали торговельними посередниками, здійснюва-

ли всі грошові операції, використовували чеки, переказні вексе-

лі, відкривали безготівкові, поточні, активні і пасивні рахунки.

рівня в І — II ст. н. е. Попит на гроші постійно зростав, вони

ставали потрібні всім категоріям населення, що підлягало

оподаткуванню і змушене було сплачувати грошові податки.

Фінансова система Риму була добре розвинена і трималася на

експлуатації римських провінцій, в першу чергу неіталійських.

Існує багато економічних та інших причин, які зумовили

розквіт античного Риму. Слід виділити деякі з них. Багатство

та сила Римської імперії були зумовлені ходом історичного

розвитку. Рим підкорив собі Грецію, Єгипет, успадкував їхню

культурну спадщину. Наступні завоювання ще більше поси-

лили його. Важливе значення мали внутрішні фактори: три-

вале існування правової системи, республіканського устрою,

сильної держави, які гарантували права і свободи значної

частини населення, перш за все право приватної власності.

Велике значення в житті античного Риму мала освіта та на-

ука, римляни були найосвіченішими людьми тогочасної доби.

Не останню роль в економіці Риму відіграла експлуатація

рабської сили, що сприяло вивільненню певної частини лю-

дей від важкої праці і заняттям їх наукою, освітою, мистецт-

вом, літературою, поезією.