У Римській державі успішно розвивалася торгівля, яка
приносила більше прибутків, ніж ремесло. Добре розвинутою
була внутрішня торгівля, зосереджена в містах на місцевих
ринках, які згодом стали спеціалізованими. Поступово в містах
сформувалися великі ярмарки. Після об'єднання під владою
Риму всього Середземномор'я успішно розвивалася зовнішня
торгівля. Цьому сприяли також географічний поділ праці,
успіхи у кораблебудуванні та будівництві доріг, спеціалізація
виробництва та розвиток товарно-грошових відносин. Надзви-
чайно активною була морська та караванна торгівля з про-
вінціями. З Сірії привозили дорогі тканини, скло, ювелірні
вироби; з Єгипту — лляні тканини, пшеницю, папірус; з Пів-
нічної Африки — пшеницю, диких звірів, слонову кістку, зо-
лото; з Іспанії — срібло, олово, залізо, мідь; з Галлії — вино-
град, вино, кераміку; з Германії, Британії — рабів. Незважаючи
на складні умови (піратські напади, розбій), успішно розвива-
лася торгівля Риму з Індією та Китаєм. Поступово римські
купці проникли на північ Європи. В III — IV ст. н. е. в обмін
з Римом втягуються народи Північного Причорномор'я, в т. ч.
й України. Торгівля сприяла впливу високорозвинутої рим-
ської культури на тогочасний світ.
У Стародавньому Римі існувала досить розвинута грошова
система. Наслідуючи греків, римляни відливали мідні моне-
ти. Однофунтова монета називалася ассом, 1/2 фунтова — со-
місом, 1/12 — унцією. Поруч з римськими використовували-
ся срібні монети — драхми грецької чеканки з римською пе-
чаткою. В III ст. до н. е. з'явився римський срібний денарій
вартістю 10 ассів. Найпоширенішою грошовою одиницею був
сестерцій, який дорівнював 2,5 асса. В останній період існу-
вання Римської держави в обіг були введені золоті монети —
ауерси та соліди.
Рим поступово перетворився у світовий центр грошових
операцій. Успішно розвивалася банківська справа. Римські
банкіри виступали торговельними посередниками, здійснюва-
ли всі грошові операції, використовували чеки, переказні вексе-
лі, відкривали безготівкові, поточні, активні і пасивні рахунки.
рівня в І — II ст. н. е. Попит на гроші постійно зростав, вони
ставали потрібні всім категоріям населення, що підлягало
оподаткуванню і змушене було сплачувати грошові податки.
Фінансова система Риму була добре розвинена і трималася на
експлуатації римських провінцій, в першу чергу неіталійських.
Існує багато економічних та інших причин, які зумовили
розквіт античного Риму. Слід виділити деякі з них. Багатство
та сила Римської імперії були зумовлені ходом історичного
розвитку. Рим підкорив собі Грецію, Єгипет, успадкував їхню
культурну спадщину. Наступні завоювання ще більше поси-
лили його. Важливе значення мали внутрішні фактори: три-
вале існування правової системи, республіканського устрою,
сильної держави, які гарантували права і свободи значної
частини населення, перш за все право приватної власності.
Велике значення в житті античного Риму мала освіта та на-
ука, римляни були найосвіченішими людьми тогочасної доби.
Не останню роль в економіці Риму відіграла експлуатація
рабської сили, що сприяло вивільненню певної частини лю-
дей від важкої праці і заняттям їх наукою, освітою, мистецт-
вом, літературою, поезією.