Ського народу.

Розвиток торгівлі в XVII — XVIII ст. сприяв процесу по-

дальшого формування фінансово-грошової системи. Для то-

гочасного грошового обігу характерним був біметалізм — ви-

користання як золотих, так і срібних монет, які оцінювалися

стихійно, за ринковою вартістю вміщеного в них металу.

В XVI ст. в обігу залишалися празькі гроші, литовські та

польські динарії, півгрошові монети, срібні таляри, угорські

золоті дукати та ін. З середини XVII ст. на території Україн-

ської козацької держави поширилися російські срібні і в не-

значній кількості мідні монети.

Протягом XVIII ст. проводилися реформи, спрямовані на

стандартизацію грошового обігу всіх частин Російської імперії,

в тому числі Лівобережної України. Випускалися мідні, срібні

та золоті монети. У 1769 р. російський уряд почав випускати

паперові гроші (асигнації). Російські гроші протягом XVIII ст.

поширилися на українські землі, витіснивши з обігу польсько-

литовську монету. Відбулося об'єднання грошових систем

Росії й України в єдину грошову систему.

Значні зміни в XVII — XVIII ст. на українських землях

відбулися у фінансово-податковт системі. В Українській ко-

зацькій державі фінанси підпорядковувалися гетьману, вони

були невіддільні від його приватного господарства.

Головним джерелом прибутків військового скарбу були

загальні податки з населення Української козацької держа-

ви. Зокрема стягували: побір або подимне — постійний пода-

ток від хати, дворів, землі; стаиію — надзвичайний податок,

який йшов переважно на утримання війська. Розміри податків

становили від 1 до 12 золотих. Інколи їх сплачували зерном.

Податки платили в основному селяни і міщани. Оподаткову-

валися також виробники спиртних напоїв. Цей податок, який

називався показенщиною, платили і козаки.

Значні доходи козацька держава одержувала також від

торгівлі — за рахунок ряду внутрішніх торгових зборів І мита

та сільськогосподарських промислів. У її власність перейшли

млини, винокурні, броварні, корчми, лісові буди та інші підприє-

мства, які раніше належали королівщинам або шляхті. В умо-

вах становлення та зміцнення Української держави вони зда-