західноукраїнських земель
Колоніальним аграрно-сировинним придатком до промис-
лово розвинутих центральних та західних провінцій Австро-
Угорської імперії залишилися підвладні їй землі Східної Га-
личини, Північної Буковини і Закарпаття. Тим не менше у
70—80-х роках XIX ст. тут також відбувався інтенсивний про-
цес формування фабрично-заводської промисловості. Щоправда,
охопив він, головним чином, нафтово-озокеритну, лісопильну
та борошномельну галузі, на яких почали досить широко за-
стосовувати парові двигуни. Більшість підприємств краю на-
лежали іноземним власникам: австрійським, німецьким, навіть
канадським. У 1890-х роках кількість робітників на підприєм-
ствах Прикарпаття досягла лише 3 тис. осіб, з яких значний
відсоток становили поляки. Це було свідченням низького
г———-'-.7 іі^^.^і^./і.-.і..-.^-! Іч іх^лип-іалсгил Ііилнима цеитраль-
них і місцевих (польського походження) властей.
У Східній Галичині розвивалися традиційні галузі промис-
ловості: текстильна, шкіряна, соляна, тютюнова, паперова, скля-
на, керамічна. Найпоширенішою галуззю залишалося ґураль-
ництво, цукроваріння. Однак застосування передової техніки
у цих галузях відбувалося вкрай повільно. Однією із важли-