покращуватися і не було вже таким безрадісним, як декілька
десятиліть тому. "Наш бідний, довгі роки систематично гноб-
лений і оглуплюваний народ власною силою й енергією піді-
ймив себе з понижаючого стану... та з радісною певненістю
глядить у свою кращу будучність", — писав І. Франко у 1907 р.
про цю важливу переміну в селянському житті.
3. Зародження і розвиток кооперативного руху
У новітню епоху великих соціально-економічних перетво-
рень український народ вступив без власної держави. Він був
об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні по-
неволювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси
України. Тяжке становище трудового люду, особливо селян-
ства, посилювалося його соціальною та політичною незахище-
ністю.
Після скасування кріпосного права в Україні виникають
різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрун-
тувалися на багатовікових народних традиціях. Найважливі-
шою з них стає кооперація, як рух самооборони економічно
слабких і соціальне принижених верств населення. Перший
споживчий кооператив в Україні був створений у 1866 р. в
Харкові. З самого початку товариство налічувало 64 члени з
повним (50 крб.) та 292 члени з неповним паєм. Крім торгівлі