ському розвитку України наприкінці XIX — на початку XX ст.,
кардинальних змін у її економіці не сталося. Причинами були
колонізаторська політика Російської і Австро-Угорської імпе-
рій, які зберігали за українськими землями статус сировинно-
го придатку, та, до певної міри, перша світова війна, яка зава-
дила завершенню процесу індустріалізації.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. У чому полягає суть індустріалізації України? Якими
були її найважливіші наслідки до початку першої світової
війни?
2. Як вплинула індустріалізація на розвиток українських
міст?
3. Що привело до зростання протиріч в аграрному секторі
України на рубежі XIX — XX ст.?
4. У чому полягало прогресивне значення столипінської
аграрної реформи? Якими були особливості її здійснення в
Україні?
5. Проаналізуйте фактори, які сприяли зростанню еміг-
раційних процесів в Україні.
6. Розкрийте передумови виникнення української коопе-
рації, види та найважливіші напрями її діяльності.
7. Якими були причини та наслідки грошової реформи цар-
ського уряду 1895—1897 рр.?
ЛЕКЦІЯ XV
ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ
У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
1. Економічна політика українських урядів доби
Національно-визвольної революції
(1917—1919 рр.)
Перша світова війна мала руйнівний вплив на економіку
України. Була паралізована зовнішня торгівля. Скорочувалися
посівні площі, на 200 млн пудів у порівнянні з 1913 р. зни-
зився валовий збір зерна, почалися перебої з продовольством.
Назріла криза промислового виробництва, обсяг якого скоро-
тився на ЗО—50%. На початку осені 1917 р. у Донбасі не пра-
цювало 200 шахт, були зупинені металургійні заводи. Негатив-
но позначалася на господарстві нестача кваліфікованої робочої
сили. Понад 3,5 млн українців у російській армії і 250 тис. в
австро-угорській змушені були воювати за чужі їм інтереси.
Економічна і політична криза на початку 1917 р. призве-
ла до краху російського самодержавства. У березні 1917 р.
представники української інтелігенції утворили Централь-
ну Раду, що ставила за мету домогтися автономії у складі Росії.
За таких складних умов Центральна Рада як найбільш пред-
ставницький, владний орган в Україні, не змогла налагодити
ефективного державного управління, забезпечити стабільність
і порядок, організувати економічне життя. Лише після при-
йняття Третього універсалу і створення УНР, тобто із запізнен-
ням у кілька місяців Центральна Рада обнародувала основні
принципи своєї економічної політики. Значне місце у Третьо-
му універсалі відведено вирішенню аграрного питання — най-
пекучішого у той час для селянства. Оголошувалося скасування
приватної власності на "землі поміщицькі й інші землі нетру-
дових господарств сільськогосподарського призначення, а та-
кож на удільні монастирські, кабінетські та церковні". Ці землі
мали перейти в руки трудящих селян без викупу. Для реалі-
зації цього положення Універсалу Центральна Рада доручи-
ла Генеральному Секретаріату із земельних справ розробити