Суцільна колективізація почала здійснюватись вже у 1929 р.,
названому "роком великого перелому". Було визнано, що Укра-
їна мала все необхідне, щоб попереду інших республік здійсни-
ти колективізацію. Комісія, очолена наркомом землеробства
СРСР Я. Яковлевим, встановила терміни суцільної колективі-
зації в основних зернових районах. Постанова ЦК ВКП(б) від
5 січня 1930 р. "Про темпи колективізації і заходи допомоги
держави колгоспному будівництву" віднесла Україну до гру-
пи районів, де колективізацію мали завершити восени 1931 р.
або навесні 1932 р.
Партійно-державний апарат України виступив з рядом
власних ініціатив щодо прискорення темпів колективізації.
У маси кинуто гасло "шалених темпів колективізації". 24
лютого 1930 р. С. Косіор підписав лист-директиву місцевим
партійним організаціям України, в якій ставилося завдання:
"Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної
компанії, а всю Україну — до осені 1930 р." Таким чином,
українські партійні вожді зменшили терміни колективізації