Основними формами господарської діяльності були: фео-
ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому економіка була аграр-
но-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх циві-
лізацій і дало підставу називати цивілізацію, яка існувала до
кінця XV ст., аграрно-ремісничою, а суспільство — традиційним.
Розвиток господарства епохи середньовіччя можна поділити
на три періоди. У ранньому середньовіччі (V — X ст.) сфор-
мувалися і утвердилися визначальні риси феодального госпо-
дарства (період генези). XI — XV ст. — період зрілості фео-
дального господарства, внутрішня колонізація, розвиток міст,
ремесла і товарного виробництва. У пізньому середньовіччі
(XVI — перша половина XVIII ст.) зароджується ринкове гос-
подарство, з'являються ознаки індустріальної цивілізації. (Про
останній період — в наступному розділі.)
2. Форми землеволодіння та соціально-еконо-
мічні відносини в епоху середньовіччя