Було відбудовано Дніпрогес, заводи "Запоріжсталь", "Азов-
сталь , машинобудівні заводи Києва, Харкова, введено в дію га-
зопровід Дашава—Київ. На кінець 1950 р. більше, ніж до війни,
видобували залізної руди, виробляли прокату чорних металів,
продукції машинобудування, електроенергії, цементу тощо.
Все це було досягнуто шляхом жорстких командно-адміні-
стративних методів управління, ігнорування інтересів простих
людей. Традиційне для радянського режиму нехтування ви-
пуском товарів широкого вжитку доходило до крайнощів:
купити пару взуття, зубну щітку чи навіть буханець хліба ста-
вало проблемою. Характерною рисою повоєнної відбудови було
й те, що економічний розвиток здійснювався на переважно
екстенсивній основі. Понад 70% робітників промислових під-
приємств України досягали норм виробітку переважно руч-
ною працею. Ігнорування світового досвіду, ідеологічні амбіції
завдавали великої шкоди в царині науково-технічного і соці-
ального прогресу. Відомо, що США пропонували включити
СРСР, у тому числі й Україну, в план Маршалла, однак сталін-
ський режим відмовився і переніс весь тягар відбудови на плечі
трудівників.
У грудні 1947 р. з метою зміцнення фінансів (скорочення
грошової маси, випущеної під час війни) було здійснено гро-
шову реформу, яка ще більше погіршила становище простого
населення, її проводили конфіскаційними методами. Старі
гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові у співвідно-
шенні 10:1. Вклади в ощадних касах розміром до 3000 крб.
переоцінювалися карбованець за карбованець, від 3000 до
10000 крб. — з розрахунку 3:2, а понад 10000 — зменшува-
лися наполовину. Облігації державних позик змінювалися на
облігації конверсійної двохпроцентної позики 1948 р. у спів-
відношенні 3:1. Кошти колгоспів і кооперативних організацій
обмінювалися як 5:4 або вилучалось 20% їхніх грошових
нагромаджень. Оскільки ці заходи призвели до збільшення до-
тацій промисловості, то в 1949 р. було підвищено оптові ціни