м. Пінська Білорусії, а Ужгородський фанерно-меблевий ком-
бінат, розташований поруч, не знав куди збувати фанеру.
Щоб зменшити розтратність централізованого виробницт-
ва, уже з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних
міністерств і передача частини економічної влади республі-
канському керівництву. Якщо у 1950 р. в Україні 65% всьо-
го виробництва було підпорядковано центру, то у 1956 р. ця
частка зменшилась аж до 24%. Решту 76% контролювали рес-
публіканські міністерства. У 1957 р. Хрущов замість старої
міністерсько-вертикальної системи ввів нову територіально-
горизонтальну систему управління, засновану нарадах народ-
ного господарства (раднаргоспи). Новоутворені органи здій-
в ОКрвМИХ ЄКОНОМ1ЧНО-аД-
міністративних районах і перебрали владу над підприємства-
ми, що раніше належали союзним і змішаним міністерствам.
При цьому Держплан зберігався. Він продовжував здійсню-
вати загальне керівництво, планування та координацію у все-
союзному масштабі. Реформі не підлягали військова промисло-
вість і енергетика. Уряд вважав, що реформа допоможе раціо-
нальніше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'єд-
наність і відомчі бар'єри. Кінцевим результатом мало стати
ефективніше управління економікою і швидке господарське