Ні він, ні тим більше його найближче оточення не ставили
питання про повний злам командно-адміністративної систе-
ми, скасування централізації. Партійно-державне керівницт-
во вважало, що стабільні темпи економічного росту цілком
можна забезпечити за допомогою існуючого господарського
механізму, не усвідомлюючи, що його резерви вичерпалися.
ІІІДПрИЄМСТВа ЗаМІСТЬ ОПІКИ Міністерств і відит^ І г> л.л.шіхч*,*~„
під пресом раднаргоспів. По-старому Москва ставила вироб-
ничі завдання, встановлювала ціни на основні види товарів,
забирала значні суми прибутків. І найголовніше — Держбанк
СРСР, який регулював господарську діяльність підприємств, не
став ближче до України.
Чи не найбільшою помилкою М. Хрущова було фатальне
нерозуміння ним того, що насправді сталося на Заході у після-
воєнні десятиліття. Поставивши у 1957 р. перед країною зав-
дання за 20 років догнати і перегнати США за всіма показ-
никами суспільного виробництва, він старанно вираховував,
скільки тон заліза має виробити Радянський Союз на душу
населення, щоб реалізувати задумане. Іронія полягала в тому,
що США, як й інші промислово розвинуті країни, у той самий
час розвивали нові технології, які не потребували такої кіль-
кості металу. На Заході повним ходом йшла науково-техніч-
на революція, що базувалася на використанні нових матері-
алів — напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і
перегнати західний світ, але не розумів, що біжить у цілком
протилежний бік.
Поряд з експериментами у промисловості М. Хрущов за-
йнявся реформуванням сільського господарства. Були підви-
щені закупівельні ціни на сільгосппродукцію, збільшено асиг-
нування аграрного сектору, зміцнена його матеріально-техні-
чна база тощо. Разом з тим, спостерігаючи за успіхами тва-
ринництва, аграрного сектору економіки в США, лідер партії і
держави, завзятий реформатор, вирішив запровадити окремі
досягнення американських фермерів в СРСР. Колгоспам і
радгоспам було наказано збільшити посіви кукурудзи, гороху
та деяких інших культур, що повинно було підняти рівень
кормової бази тваринництва, а, отже, забезпечити потреби спо-
живачів у молоці, м'ясі, маслі і т. ін. У цілому добру ідею в
умовах радянської дійсності, безвідповідальності і загальної
безгосподарності було повністю дискредитовано. Кукурудзу
почали сіяти на пшеничних полях. Сіяли її навіть в Архан-
гельській області. Тому, посіявши в 1962 р. кукурудзу на
З 7 млн га, радянські аграрники змогли зібрати її лише з 7 млн
га. Внаслідок цього у крамницях пшеничний хліб був заміне-