дам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-
кредитний центр, цьому сприяли низькі проценти (5%) на
позичковий капітал.
На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господар-
ство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, поча-
ла втрачати торгову першість на користь Англії, яка перева-
жала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал
Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з тор-
гівлі і мореплавства у банківську сферу.
4. Англійська революція 1640—1660 рр.:
економічні причини і наслідки
На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кіль-
кістю населення державою. Переважна частина її мешканців
проживала у сільській місцевості; в містах — 20% жителів
країни. Більшість галузей промисловості у своєму розвитку
/
флот значно відставав від голландського.
Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги
створили сприятливі умови для господарського поступу Англії.
Королева Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтрим-
ки землеробства, заборонила заміну орних ґрунтів на пасови-
ща, чого прагнули сільські землевласники.
Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою
текстильні майстерні почали швидко розвиватися, збільшив-
ся вивіз англійського сукна, яке успішно конкурувало із флан-
дрійським. В Англії знайшли притулок емігранти із Нідер-
ландів, які втікали в результаті релігійних переслідувань.
Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значен-
ня якості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ре-
місничу молодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток анг-
лійської промисловості.
Промислове піднесення спричинило незвичайний розвиток
англійської торгівлі. Вже у 1553 р. в Лондоні виникла "Гіль-
дія відважних купців" — товариство, яке почало здобувати
чужоземні ринки для англійської вовни та сукна. Поступово
торгові факторії було відкрито у Гамбурзі, Антверпені. Засно-
вано Балтійську, Московську торгові компанії. Торговельна
експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ган-
зи і призвела до її занепаду.
Англійський торговий флот з'явився й на Середземному
морі, внаслідок чого утворилися Левантійська, Турецька й
Марокканська торгові компанії. Із Середземних вод англійці
перекинулися на океани. Перші шляхи проклали тут моря-
ки-пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі засну-
вав у 1584 р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджі-
нією. Упродовж XVI — XVIII ст. Англія у боротьбі з Нідер-
ландами, Францією здобула значні території у Північній Аме-
риці, перетворивши їх у сировинний придаток та ринок збуту
своїх товарів.
Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало
створення Вест-Індійської та Ост-Індійської торгових ком-
паній. Значні прибутки Англія отримувала від піратства та
работоргівлі, у якій займала монопольне становище.
Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв
аграрний переворот, який відбувся у XVI — XVIII ст. То-
, /
варно-грошові відносини, зростаючий попит на текстильні ви-
роби спричинили розвиток вівчарства, перетворення орних
угідь на пасовища. Широко застосовувалося огороджування
земель. Почала формуватися земельна власність буржуазного
типу. З метою створення великих пасовищ для овець і вико-
ристовуючи право власності на землю, великі землевласники
виганяли селян із своїх наділів, перетворювали їх на орендарів-
фермерів. Фермерські скотарські господарства ставали товар-
ними, ринковими, підприємницькими.
Формуванню земельної власності буржуазного типу в знач-
ній мірі сприяла Реформація, в результаті якої в країні було
закрито понад 3 тис. католицьких монастирів, їхні землі підля-
гали конфіскації на користь держави і продавались на ко-
мерційній основі дворянам. Монастирські приміщення часто