було географічне розташування Великобританії та природно-
економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані,
великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини
для текстильної промисловості.
Зовнішньоекономічні умови — постійний попит в Європі
на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забез-
печував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислово-
го перевороту. Не останню роль в цьому відіграла і політика про-
текціонізму та меркантилізму, яку проводив англійський уряд.
Важливим фактором промислового перевороту був вихід
на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної про-
мисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у
текстильне виробництво нових машин і механізмів.
Механік Джон Кей у 1733 р. удосконалив ткацький вер-
стат "летючим човником". Винахідником — ткачем Джейм-
сом Харгривсом у 1764 р. була винайдена механічна прядка
"Дженні", на якій можна було працювати з 16—18 веретена-
ми. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив "мюль-
машину", яка базувалася на принципах роботи прядки "Джен-
ні", але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона
поширилася у виробництві і стала технічною основою механі-
зованого прядіння.
Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого
прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом
механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р. Він
заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості
з'явилися перші машини і фабрики. У 60—80-х роках XVIII ст.
вони з'явилися в інших галузях промисловості.