Англія перетворилася у "майстерню" світу, виробляючи близь-
ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко-
ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.
Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна
політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріаліза-
Ц1Я ЩЄ НЄ Оула Завершена, В ЛЛГЛІІ панували високі митш ои^^І
на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскіль-
ки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, бур-
жуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване
фрітредерство (від "фрі тред" — вільна торгівля). Його суть
полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів,
що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне спри-
яння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на
ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Ан-
глії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву
імпортну сировину та продовольство.
Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх
до формування соціальної структури індустріального суспіль-
ства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого
населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну
міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах про-
живало майже 75% населення.
2. Особливості промислового перевороту
у Франції
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і
специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяж-