ри появилися у кінці XVIII ст. і були розташовані, як прави-
ло, у сільській місцевості. Панування міських цехів було пі-
дірване німецьким законодавством лише у 60-х роках XIX ст.
Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова
продукція не була конкурентоспроможною на зовнішньому
ринку. Більше того, внутрішній ринок країни заполонили деше-
ві вироби французької та англійської фабрично-заводської про-
мисловості. Німеччина в першій половині XIX ст. була аграр-
ним придатком промислове розвинутих Англії та Франції.
Перші парові машини в німецькій промисловості знайшли
застосування у 30-х роках XIX ст. Проте їх було небагато — у
1837 р. у промислове розвинутій Сілезії працювало всього 8
парових двигунів (у той же час на бавовняних фабриках Лан-
кашира (Англія) діяло 714 парових двигунів.
Промисловий переворот прискорюється у 50—60-х роках,
коли німецька промисловість переходить від мануфактурної
стадії до фабрично-заводської. Впродовж 60-х років різко збіль-
шується загальна потужність парових двигунів. Особливо висо-
кими темпами розвивається важка промиловість.
Особливістю запізнілого промислового перевороту в Шмеч-
чині було те, що він базувався на основі вітчизняного маши-
нобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У
Німеччині відразу будувалися величезні на той час машино-
будівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням.
Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового
виробництва. Структура німецької фабричної промисловості
теж вигідно відрізнялася від англійської та французької. У
Німеччині було здійснено ряд винаходів (барвники), внаслідок
чого почала успішно розвиватися хімічна промисловість.
Для розвитку аграрних відносин у Німеччині характерною
була поступова ліквідація феодально-кріпосницьких відносин,
яка затягнулася до 80-х років XIX ст. Індустріалізація сіль-
ського господарства тут також відбувалася повільно, темпи його
розвитку відставали від промисловості. Факторами, що стри-
мували цей процес, були обезземелення і малоземелля більшості
селян, їхня низька купівельна спроможність, висока земельна
рента, заборгованість.
Боротьба за об'єднання Німеччини та підготовка до війни
із Францією стали важливим стимулом промислового зрос-
тання країни у 50—60-х рр. У зв'язку з цим прискореними
темпами розвивалася воєнно-промислова база, в якій особли-
ву роль відігравали сталеплавильні, артилерійські заводи Круп-
па (Рейнська область). Велике значення надавалося залізнич-
ному будівництву, яке набуло загальнонаціонального характеру,
ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консо-
лідації внутрішнього ринку.
Господарському піднесенню та прискоренню промислового пе-
ревороту сприяв також митний союз німецьких держав (1867 р.),
який очолювали союзна митна рада і митний парламент. Ця
господарська організація значною мірою спричинила пізніше
політичне об'єднання держави.