капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотно-
го укрупнення виробництва, створюючи для цього технічні
умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу
від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з
повним металургійним циклом. Впровадження електроенергії
замість пари дозволило збільшити розміри промислових під-
приємств.
Але розширення виробництва вимагало великих капіталь-
них вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в органі-
зації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало
товариствам на основі акціонерної колективної власності,
завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес
концентрації виробництва і централізації капіталу, що охопив
усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У
промисловості, банківській сфері виникають і розвиваються
монополістичні об'єднання. Банки перетворюються на фінан-
сові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і про-
мислове виробництво. Зрощення банківського капіталу з про-
мисловим зумовило формування фінансової олігархії. Капі-
талізм вільної конкуренції почав переростати в монополістич-
ний капіталізм.
Монополія (від гр. топо — один і роїео — продаю) — крупні
підприємства, об'єднання підприємств, які виробляють пере-
важну кількість продукції певного виду, завдяки чому обме-
жують конкуренцію, посідають домінуюче становище на рин-
ку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі
(монопольні) прибутки. Основними формами монополій є:
— картель — об'єднання декількох підприємств однієї
галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на
засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та ко-
мерційну самостійність, а домовляються про частку кожного
у загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обміню-
ються патентами на нову техніку тощо;
— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл
замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здій-
снюється через єдину збутову контору або інший аналогічний
орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрача-
ють комерційну самостійність;
— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох
технологічно пов'язаних між собою галузей промисловості,
учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу са-
мостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридичне ство-
рення тресту означає передачу контролю над колись незалеж-
ними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або
особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко
трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосере-
джує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює
контроль за їхньою діяльністю;
— концерн — об'єднання підприємств різних галузей про-
мисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та
навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним
фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної
діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.
2. Економічне піднесення США та Німеччини
США. У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася еко-
номіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом
промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втрати-
ла роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояс-
нюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають
політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про
них було сказано у попередній лекції).
Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на аме-
риканській землі. Тут активно впроваджувалися власні та
європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислово-
го перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення
інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після
Громадянської війни в країні сформувався широкий внутріш-
ній ринок, розширювалася географічна спеціалізація.
Економічному зростанню сприяли зовнішня політика дер-
жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по-
вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала-
ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські,
в першу чергу англійські, капітали.
США у 1867 р. розширили свої володіння шляхом купівлі
у Росії Аляски за 6,7 млн доларів. Згодом було анексовано
Гавайські острови. Колоніями США стали Куба, Гуам, Пуерто-
Ріко, Філліпіни, частина островів Самоа. Водночас посилюєть-
ся економічно-торговельна експансія в країни Латинської Аме-
рики, які втягувалися в орбіту економічної діяльності США.
Вражаючими були темпи економічного розвитку країни.
Національний дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а націо-
нальне багатство — майже у 7 разів. Найвищими темпами
зростало промислове виробництво. Доля промисловості і будів-
ництва напередодні першої світової війни складала 75% сукуп-
ного суспільного продукту.
Важливе значення в економічному розвитку США мало
залізничне будівництво. Довжина залізниць країни з 1870 по
1913 рр. збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць стиму-
лювало ріст виробництва у металургійній, металообробній та ву-
глевидобувній галузях промисловості, сприяло освоєнню родю-
чих земель західних штатів, зміцнило економічну єдність країни.
Кардинальні зміни відбулися в галузевій структурі промис-
ловості — значно збільшилася частка важкої промисловості,