Німеччина та Японія, які зазнали поразки у світовій війні,
опинилися в іншому становищі. Вони виявилися повністю
залежними від країн-переможниць і, перш за все, США. Ці
країни втратили свої колонії, виплачували величезні репарації.
Крім того, їхнє зруйноване господарство було докорінно органі-
заційно і структурно перебудоване.
Німеччина. Важливу роль у відбудові та подальшому роз-
витку господарства відіграли грошово-цінова реформа німець-
кого уряду. Вона зупинила інфляцію, сприяла ліквідації "чор-
ного ринку", створила умови для відновлення економіки. Па-
ралельно відбувалося формування органів державної влади та
самоуправління, політичної системи країни. Посаду федераль-
ного канцлера Німеччини зайняв лідер ХДС-ХСС К. Аденау-
ер. 20 вересня 1949 р., після сформування уряду, було завер-
шено процес утворення ФРН, економічне життя пожвавилося.
Перші роки існування ФРН були позначені високими і ста-
більними темпами промислового розвитку. Вже у 1951 р. за-
гальний обсяг виробництва був на третину вищим, ніж у 1936-му,
а у 1956 р. він подвоївся. Середньорічний приріст промисло-
вої продукції складав за період з 1950 по 1960 роки 9,6%
проти 4% у США і 3% у Великобританії.
Німецькому "економічному диву" сприяло декілька причин.
По-перше, значною мірою вдалося зберегти промисловий по-
тенціал західної частини країни, репараційні платежі на ко-
ристь США, Англії, Франції були меншими. По-друге, було
вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації
9 млн німців із Східної Пруссії та інших районів.
Особливості менталітету німецького народу (висока праце-
здатність, схильність до дисципліни, порядку, готовність після
руйнівної війни на будь-які жертви для відбудови країни і
досягнення власного добробуту тощо) відіграли дуже важли-
ву роль у відбудові.
Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була на
35% меншою від довоєнної, а робочий тиждень був більшим.
США надали Західній Німеччині 3,9 млрд доларів "стар-
тової допомоги" згідно із планом Маршалла. Ці кошти, а та-
кож надходження із федерального бюджету (ЗО—32% всіх
вкладів в економіку) були витрачені на заміну застарілого